
- •1.Етапи розвитку укр. Реалізму. Напрями, методи.
- •2.Ідейно-тематичне та жанрово-стильове розмаїття літератури.
- •3.Життєвий і творчий шлях Нечуй Левицького.
- •4.Особ.Конфлікту, ідей-темат.Зміст соц.-побут повість «Кайдашева сім’я».
- •5.Драматургія і.Нечуя-Левицького.
- •6. Функція описів та своєрідність поетики пейзажу в повісті «Микола Джеря».
- •7.Світогляд п.Я.Рудченка, його літературна спадщина.
- •8.Своєрідність селянської тематики в повістях та оповіданнях п.Мирного.
- •9.Літературний характер інтелігента-різночинця в повісті «Лихі люди» п.Мирного.
- •10.Історія написання роману Панаса Мирного "Хіба ревуть воли, як ясла повні?"
- •11. Своєрідність сюжету та композиції «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»
- •12.Трагічне в повісті «Голодна воля» п.Мирного
- •13.Композиція та засоби творення образів у повісті «Пяниця» п.Мирного
- •14.Життєвий і творчий шлях б.Грінченка
- •15.Поезія б.Грінченка. Перекладацька діяльність.
- •16.Новаторство б.Грінченка у образному оновленні байки.
- •17.Своєрідність розкриття конфлікту в оповіданнях б.Грінченка.
- •18.Художньо-пізнавальна і виховна цінність повістей б.Грінч. Специфіка конфлікту в повісті «Брат на брата».
- •19. Своєрідність драматургії б.Грінченка. Жанрово-стильові особливості п’єси «Степовий гість», тема служіння інтелігенції народу в соц.. Драмі «На громадській роботі».
- •20. Трагедія актриси у драмі «Талан» м.Старицького.
- •21.Літературно-публіцистична та критична діяльність п. Грабовського.
- •22.Ідейно-тематичний аналіз збірки «з півночі» п.Грабовського.Своєрідність стилю поета.
- •23.Ідейний зміст творчості і.Манжури та особливості його поетичного стилю.
- •24.Тема минулого України в поезії і.Манжури і призначення митця в житті народу.
- •25. Порівняльна характеристика віршованих приказок і.Манжури зі співомовками с.Руданського.
- •26.Манжура і Боровиковський
- •27.Тематична своєрідність збірок я.Щоголева («Ворскло», «Слобожанщина»). Поетичність мови.
- •28.Оспівування героїко-історичного минулого запор.Козаків та уславл.Жін.Краси, почуття материнства, кохання в поезії я.Щоголева.
- •29. Укр.Театр корифеїв
- •30.Життєва основа та авторський задум»Хазяїна» і.Карпенка-Карого. Ідейно-тематичний зміст, композиція.
- •31. Система образів-персонажів, прийоми характеротворення в «Хазяїні»
- •32.Новаторство і.Карпенка-Карого як драматурга і театрального діяча.
- •33.Ідейно-художній аналіз трагедії «Сава Чалий» к-к. Засоби розкриття індивід. Реалістичних характерів і героїв.
- •34.Прийоми досягнення комічного ефекту у комедії «Мартин Боруля» к-к.
- •35.Традиції та новаторства драматургії м.Кропивницького.
- •36. Особливості конфлікту, композиція драми «Глитай, або ж Павук» м.К.
- •37.Порівняльно-історична характеристика п’єс «Не судилось» Старицького та «Доки сонце зійде» Кропивницького
- •38.Функція фольклору у драмах «Дай серцю волю», «Доки сонце зійде»
- •39. Театральна і драматургічна діяльність м.Старицького
- •40.Трагедія актриси удрамі «Талан»
- •41. Життєвий і творчий шлях і.Франка
- •42. Композиція зб. «з вершин і низин»
- •43. Ідейно-художній аналіз вірша «Гімн»
- •44. Композиція, особливості жанру, авторська оцінка у зб «Зівяле листя»
- •45. Драматургія Франка. Проблематика, особливості жанру драми «Украдене щастя»
- •46. Композиція, функція символів у поемі «Іван Вишенський»
- •47. Проблематика, композиція, функція бібл.. Сюжету в поемі «Мойсей»
- •48. Принцип автології та металогік в сонетах.
- •49. Значення творчості Франка. Із секретів поет.Творчості
- •50. Літ-ра, її завдання і найважніші ціхи.
- •Веснянки
- •“Тим, що за вашого діда я мала
- •Щоб не зайняв Ваш синок і послідній!”
30.Життєва основа та авторський задум»Хазяїна» і.Карпенка-Карого. Ідейно-тематичний зміст, композиція.
Карпенко-Карий виношував образи сільського мільйонера Терентія Пузиря та його оточення понад 10 років, з часу написання п'єси «Сто тисяч». Роботу над твором він завершив весною 1900 на хуторі Надія, названому так на честь першої дружини, Надії Тарковської. Прообразами головного героя п'єси, Терентія Пузиря, були українські підприємці на зразок Терещенків та Харитоненків, становлення яких відбувалося в умовах розвитку капіталізму в тодішній Російській імперії і на території України, зокрема.
Через образ Терентія Пузиря, вихідця з селян, який швидко розбагатів, скуповуючи землі, Карпенко-Карий проводить основну ідею твору — моральне звиродніння стяжателя, для якого зиск понад все, і який не зупиняється перед жодними аферами, лише б помножити свої статки.
Фінал п'єси водночас гротескний і трагічний — «пузир» лопнув — Терентій Пузир помирає від розриву печінки. У сатиричній комедії «Хазяїн» Карпенко-Карий не тільки викрив потворні явища капіталістичної дійсності, а й висміяв моральне убозтво глитаїв, які в гонитві за наживою втрачають людську подобу, стають огидними і жалюгідними хижаками. У листі до сина Назара автор так визначив тему цієї комедії: ««Хазяїн» — це зла сатира на чоловічу любов до стяжання, без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!»
«Хазяїн» - сатирична комедія, чітко видно прагнення драматурга підвести читача до певних позитивних моральних висновків. Нещадно висміюючи все потворне і нице в житті, письменник-сатирик мріє, що в майбутньому запанують «вищі ідеали загального добра», зникнуть причини, які породжують зло і несправедливість, егоїзм і жорстокість.
В основу обох п'єси покладено ПОДВІЙНУ КОНФЛІКТНУ ЛІНІЮ.У «Хазяїні» до логічного завершення — «пузир» лопнув, лопнула йому печінка, гнійник, зараження крові, призводить лінія пов'язана з махінацією приховуванням чужих овець. Отже, теж трагічна розв'язка. Також смерть. А смерть у комедії можлива у одному варіанті і жанрі — в гротеску. Іван Карпенко-Карий першим в українській драматургії, власне в літературі першим після «Енеїди» Івана Котляревського, вживає цей прийом.
Та все ж в «Хазяїні» основною є інша, ПРИХОВАНА ЗА ЗОВНІШНЬОЮ, СЮЖЕТНА ЛІНІЯ — показ морального звиродніння стяжателя.
Образ Пузиря — далеко не однозначний. Це людина праці, трудівник-трудоголік, що як і сам автор знають: «без праці немає життя». Кожен з них по суті — нормальний чоловік, у котрого з дитинства сформовані естетичні почуття, зумовлені народним світоглядом. Тільки виражаються ці почуття по-різному.
На цю тему є багато творів у світовій літературі, але І. Карпенко-Карий підійшов по-новаторському до її розкриття. Оскільки, за висловом автора, «комедія ця дуже серйозна», у ній немає ефектних переплетень подій, інтригуючих колізій. Центр ваги драматичного сюжету автор «Хазяїна» переніс на глибоке розкриття людських характерів, психологічну мотивацію вчинків героїв. Разом із тим письменник використав увесь арсенал класичних комедійних і сатиричних засобів та прийомів. Взяти хоча б прізвище головного героя - Пузир. У народі говорять: «Пузир дувся, дувся та й лопнув». Узявши собі в голову ідею збагачення без будь-якої мети, економлячи на всьому, навіть на власному здоров’ї, нехтуючи щастям дочки, Терентій Пузир прирікав себе на неминучу поразку. Усі сподівання хазяїна лопнули, як мильна булька: РОБІТНИКИ НЕ ВИТРИМАЛИ НЕЩАДНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ І ЗБУНТУВАЛИСЯ; ХИТРИЙ ПЕТРО МИХАЙЛОВ ПОТРАПИВ У В’ЯЗНИЦЮ ЗА ЗЛІСНЕ БАНКРУТСТВО І ПОТЯГ ЗА СОБОЮ СВОЇХ СПІЛЬНИКІВ, У ТОМУ ЧИСЛІ Й ПУЗИРЯ; ДОЧКА ВИРІШИЛА ВИЙТИ ЗАМІЖ ЗА КАЛИНОВИЧА, ЯКОГО ЛЮБИЛА, НАВІТЬ БЕЗ ЗГОДИ БАТЬКА. Гуси, скубучи одну з тисячних кіп хазяїна, остаточно підірвали його здоров’я. Тому закономірна як фізична, так і моральна загибель героя, бо ідея збагачення для збагачення позбавлена усякого здорового глузду, ще й шкідлива для оточуючих. Героїв комедії І. Карпенко-Карий групує за принципом контрасту. Головному героєві Пузирю і його помічникам протистоять пан Золотницький, дочка Соня і учитель гімназії Калинович (до речі, прізвище теж промовисте).Більшість дослідників Івана Карпенка-Карого (С.Єфремов, Я.Мамонтов, Л.Стеценко, Л.Дем'янівська та ін.) розглядають і образ Терентія Пузиря (п'єса «Хазяїн»), як безмежно жадібного до наживи мільйонера-землевласника. А якщо придивитися уважніше, то можна також розгледіти ліричну душу героя зі специфічним виявом поетичної удачі. перемагаючи гострий біль, коли йому залишилося жити не більше двох — трьох днів, з перекошеним від мук обличчям, він говорить: «одна овечка, з послідніх, біленька з курдючком — має поранений хвостик; друга — чорненький лоб — шкандибає не праву задню ніжку; нехай Карпо обдивиться, щоб часом не загинули — шкода худоби…» .
Чи не здається, що Іван Тобілевич сценою огляду овечок хотів показати — Пузир, між іншим, тонка лірична натура, здатна бачити у буденному прекрасне, дуже любить пісні, музику, а всі інші риси характеру є домінуючими і переважають у всіх його вчинках лише через обставини, зумовлені життям?
КОМПОЗИЦІЯ:головна увага на зовн.інтризі,переплетенні ефектних сцен,що мають смішити глядача. Соц.комедія може бути не розважальною, а повчальною. Це «серйозна комедія», що характер.відсутністю сцен.трюків, клоунад – новизна форми. У центрі уваги не дія, а думка, яка передається в діалогах, монологах, репліках.