63. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії.

К.Ушинський у своїй педагогічній системі багато уваги приділяв уроку. Необхідною умовою успішної організації навчальних занять мають бути заняття з постійним складом учнів, сталим розкладом, з поєднанням фронтальних та індивідуальних форм при умові ведучої ролі вчителя.

Кожен урок повинен мати цільову установку, бути закінченим і носити виховуючий характер. Враховуючи порівняно швидку стомлюваність дітей (особливо молодшого шкільного віку), К.Ушинський рекомендував застосовувати зміну занять і різноманітність методів.

Види навчальних завдань на уроках можуть бути різні: повідомлення нових знань, вправи, повторення пройденого, облік знань, письмові і графічні роботи учнів. Надаючи великого значення розвитку у дітей вміння самостійно працювати, К.Ушинський радив застосовувати самостійні роботи з усіх предметів.

Головна функція вчителя, за його висловом, - бути посередником між усім, що було благородного і високого в минулій історії людей і поколінням новим, бути охоронцем святих заповітів людей, що боролися за істину і за благо. Вчитель повинен стати живою ланкою між минулим і майбутнім. І тому його справа - одна з найважливіших справ історії.

Відводячи учителеві відповідальну роль у суспільстві, К.Ушинський розробив певну систему його підготовки , зокрема у педагогічних семінаріях. Відповідно до ідеї народності виховання, першою і основною умовою плідної діяльності педагога К.Ушинський вважав його близькість прагненням і інтересам народу.

У викладача середнього навчального закладу знання предмета є далеко не головним надбанням. Головне надбання гімназійного викладача полягає в тому, щоб він умів виховувати учнів своїм предметом. Вчитель має добре знати психологію дітей і чітко визначати мету своєї діяльності.

К.Ушинський писав, що педагоги - це єдиний клас людей, для практичної діяльності яких вивчення духовної сторони людини є так само необхідним, як для медика - вивчення тілесної.

Вчитель має володіти педагогічним тактом, знати свою справу і завжди займатися самовдосконаленням та підвищенням власної професійної майстерності. -

Для підготовки народних вчителів він пропонував створювати учительські семінарії ("Про проект учительської семінарії"), а для підготовки учителів середніх шкіл - педагогічні факультети при університетах. В університетську учительську семінарію слід приймати вихованців тільки тоді, коли можна з упевненістю передбачити в них хороших вчителів.

К.Ушинський вважав необхідним виховання у майбутніх вчителів потягу до знань, до самоосвіти. Він запроваджує після завершення навчання в семінарії річне стажування, яке випускники проходили під керівництвом наставників семінарії, брали у них консультації, звертались за порадами, за необхідною літературою, методичними посібниками. Окремим стажистам семінарія надавала грошову підтримку. Лише після цього випускники отримували кваліфікацію вчителя народної школи.

64. Ідея вільного виховання л.М.Толстого, її втілення в практику роботи Яснополянської школи.

Його педагогічна діяльність почалася в 1849р., коли була відкрита Яснополянська школа. Л.Толстой вмів зацікавити дітей, вмів розвивати творчість, допомагати самостійно мислити, хотів, щоб кожна школа була своєрідною педагогічною лабораторією, якою була його Яснополянська школа:

· у цій школі заняття будувались у формі вільної бесіди учителя і учнів; розробив методику шкільної розповіді й бесіди, подав взірці використання живого слова вчителем; методом бесіди він пробуджував думки дітей, допомагав їм самостійно вникнути у складні питання;

· вивчали: читання, письмо, чистописання, граматику, закон божий, оповідання з російської історії, арифметику, елементарні знання з природознавства і географії, малювання, співи; з природи, географії та історії знання подавалися у вигляді художніх розповідей на уроках російської мови;

· не було чіткого учбового плану, програми навчання, розкладу учбових занять (могли проговорити про щось цікаве до вечора), домашніх завдань; вимагав, щоб зміст навчальних занять в школі визначався інтересами й потребами дітей;

· не було покарань.

Недоліки: недооцінка систематичних знань, відсутність учбового плану, програм і розкладу занять, відсутність вірного розпорядку, який привчає дітей до відповідальності, обов’язків, до організованості та дисципліни.

Виходячи з ідеї вільного виховання, Л.Толстой вважав, що школа повинна займатися тільки освітою, а не вихованням учнів. Згодом він визнав помилковість цього погляду і дійшов висновку, що школа має також виховувати дітей, але в релігійному дусі. В основу виховання він ставить свою “толстовську” релігію – визнання того, що людина носить Бога “в собі самому”, любов до людей, всепрощення, примирення, “непротивлення злу насиллям”.