- •1. Предмет, завдання та джерела вивчення історії педагогіки.
- •2. Становлення виховання як процесу соціалізації людини (основні підходи). Виховання людини в первісному суспільстві.
- •3. Виховання і навчання людини в країнах Стародавнього Сходу.
- •4. Проблема виховання у філософських теоріях Стародавньої Греції (Демокрит, Сократ, Платон, Аристотель).
- •5. Школа і педагогіка в Стародавньому Римі.
- •6. М.Ф. Квінтіліан про організацію та методику навчання, вимоги до вчителя.
- •7. Спартанська й афінська системи виховання: порівняльний аналіз.
- •8. Зміст та виховне значення «Повчання дітям» Володимира Мономаха.
- •9. Характеристика школи й освіти доби Європейського Середньовіччя.
- •10. Виникнення перших університетів у Західній Європі. Організація навчального процесу та особливості управління.
- •11. Педагогічні погляди гуманістів доби українського Відродження (ф. Рабле, т. Мор, т. Кампанелла, м. Монтень). Характеристика основних педагогічних творів.
- •12. Я.А. Коменський про мету, завдання та принципи освіти й виховання.
- •13. Класно-урочна система я.А. Коменського, роль учителя в сучасних умовах. Шляхи вдосконалення класно-урочної системи.
- •Підручники я.А.Коменського
- •14. Я.А.Коменський про вікову періодизацію та систему шкіл.
- •15. Дидактичні погляди я.А. Коменського. (див. 12)
- •Вікова періодизація та система шкіл я. Коменського
- •16. Основні положення праці я.А.Коменського «Материнська школа»
- •17. Я.А.Коменський про особистість учителя та вимоги до нього.
- •18. Педагогічні погляди к.А. Гельвеція та д. Дідро. Порівняльний аналіз.
- •19. Аналіз роботи д. Дідро «План університету або школи публічного викладання всіх наук для Російського уряду».
- •20. Проблема фізичного, морального, розумового та трудового виховання в педагогічній теорії Дж. Локка.
- •21. Філософсько-педагогічні погляди Дж. Локка. Аналіз роботи «Думки про виховання».
- •22. Ідея загальнолюдського виховання в працях ж.-ж. Руссо та г. Сковороди. Порівняльний аналіз.
- •Ідея вільного виховання ж.-ж. Руссо
- •Педагогічні погляди г. С. Сковороди
- •23. Порівняльний аналіз педагогічних концепцій Дж. Локка та я.А.Коменського.
- •24. Діяльність братських шкіл в Україні, їх роль щодо розвитку мови, науки, культури, освіти.
- •25. Характеристика «Статуту Львівської Братської школи 1586 року. Порядок шкільний».
- •26. Українська педагогічна думка епохи Відродження хvі-початку хvii ст. (с. Зизаній, л. Зизаній, п. Беринда, і. Галятовський, г. Смотрицький, і. Борецький та інші).
- •27. Становлення та розвиток вищих навчальних закладів в Україні: Острозька та Києво-Могилянська академії.
- •Острозька школа-академія
- •Києво-Могилянська академія
- •28. Особливості навчального процесу в Києво-Могилянській академії. Організаційно-просвітницька діяльність п.Могили.
- •29. Вплив педагогічних поглядів та діяльності с. Полоцького й є. Славинецького на становлення Слов’яно-греко-латинської академії.
- •30. Аналіз праці є. Славинецького «Громадянство звичаїв дитячих».
- •31. Значення роману ж.Ж. Руссо «Еміль, або Про виховання» у розвитку світової педагогічної думки.
- •32. Просвітницька діяльність ф. Прокоповича та м. Козачинського.
- •33. Сутність та педагогічне значення ідеї «спорідненої праці» г. С. Сковороди, її вплив на розвиток національної педагогічної думки.
- •34. Сутність ідеї природовідповідного виховання г.С.Сковороди та шляхи її реалізації («Благодарний Еродій», «Вбогий жайворонок»). (див. 33)
- •35. Основні етапи педагогічної діяльності і.Г. Песталоцці.
- •36. Теорія елементарної освіти і.Г. Песталоцці.
- •37. Вплив демократичних ідей і.Г. Песталоцці на розвиток педагогічної теорії та шкільної практики.
- •38. Педагогічна теорія і.Ф. Гербарта.
- •39. Аналіз праці і.Ф. Гербарта «Загальна педагогіка, що виводиться з мети виховання».
- •40. І.Ф. Гербарт про процес навчання.
- •41. Дидактичні погляди ф.-а.В. Дістервега.
- •42. Аналіз праці а. Дістервега «Посібник для освіти німецьких учителів».
- •43. Ідея розвивального навчання в педагогічних концепціях й.Г.Песталоцці, і.Ф.Гербарта та ф.-а.В.Дістервега.
- •44. Ідея природовідповідності в працях я.А.Коменського, ж.-ж.Руссо, і.Г.Песталоцці та ф.-а.В.Дістервега.
- •45. Освітні реформи на початку хvііі ст. В Російській імперії. М.Ломоносов, його значення в розвитку педагогіки та школи
- •46. Питання виховання в європейських соціальних теоріях хіх ст. (р.Оуен, ш.Фур’є, к.Сен-Сімон).
- •47. Розвиток педагогічної думки в Україні у першій половині хіх ст. (і.П.Котляревський, м.Максимович, о.В.Духнович).
- •48. Діяльність перших університетів в Україні першої половини хіх ст. Харківський та Київський університети.
- •49. Просвітницька діяльність Кирило-Мефодіївського товариства. (т.Шевченко, п.Куліш, м.Костомаров).
- •50. Діяльність представників демократичної педагогіки 30-40 років хіх ст. В Російській імперії. Аналіз статті м.Добролюбова «Про значення авторитету у вихованні».
- •51. Шкільні реформи 60-х рр. Хіх ст. В Російській імперії. «Положення про початкові народні училища» 1864 р., «Устав гімназій та прогімназій» 1864 р.
- •52. Педагогічна діяльність м.І.Пирогова.
- •53. Аналіз статті м.Пирогова «Питання життя» та її значення для розвитку педагогічної думки.
- •54. Життєвий шлях та суспільно-педагогічна діяльність к.Д.Ушинського.
- •55. Філософські та природничі основи педагогічної теорії к.Д.Ушинського.
- •56. Ідея народності виховання к.Д.Ушинського та шляхи її реалізації. Статті «Про народність у суспільному вихованні», «Рідне слово».
- •57. Ідея гармонійного розвитку особистості в роботах к.Д.Ушинського. Аналіз праці «Людина як предмет виховання».
- •58. К.Д.Ушинський про професійну підготовку вчителя.
- •59. К.Д.Ушинський про педагогіку як науку і мистецтво. Аналіз статті «Про користь педагогічної літератури».
- •60. Аналіз статті к.Ушинського «Праця в її психічному і виховному значенні».
- •61. Мета та завдання морального виховання в педагогічній теорії к.Д.Ушинського.
- •62. Дидактична теорія к.Д.Ушинського та його діяльність як методиста («Рідне слово» та «Дитячий світ»).
- •63. К.Д.Ушинський про урок та вимоги до вчительської професії.
- •64. Ідея вільного виховання л.М.Толстого, її втілення в практику роботи Яснополянської школи.
- •65. Проблема розвитку дитячої активності та творчості в педагогічних працях л.М.Толстого.
- •66. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх – початку хх століття (і.Франко, м.Коцюбинський, Леся Українка).
- •67. Педагогічні пошуки на межі хіх-хх століть. Е.Кей та м.Монтессорі.
- •68. Характеристика експериментальної педагогіки кінця хіх-початку хх ст. (в.-а.Лай, е.Мейман, а.Біне).
- •69. Характеристика прагматичної педагогіки кінця хіх початку хх ст. Дж.Дьюї.
- •70. Історико-педагогічні концепції м.Драгоманова й м.Грушевського: порівняльний аналіз.
- •71. Педагогічні погляди та освітня діяльність м.Корфа.
- •72. Проблеми української національної школи у творчості просвітителів кінця хіх-початку хх ст. (б.Грінченко, х.Алчевська).
- •73. Розвиток педагогічної думки в Україні за роки Радянської влади. Діяльність в.Затонського, м.Скрипника, я.Ряппа.
- •74. Поради с.Васильченка та т.Лубенця щодо організації шкільної справи в Україні.
- •75. Українська педагогічна думка першої половини хх століття. Педагогічні погляди с.Русової, і.Огієнка.
- •76. Ідея політехнізму в роботах російських та українських педагогів (20-ті – початок 30-х років хх ст.).
- •77. Ідеї громадянського виховання г.Кершенштайнера.
- •78. А.С.Макаренко про виховання особистості в колективі та через колектив. Використання його ідей в практиці роботи сучасної школи.
- •79. Проблеми сімейного виховання в працях а.С.Макаренка («Книга для батьків», «лекції про виховання дітей»).
- •80. А.С.Макаренко про поєднання навчання з продуктивною працею («Педагогічна поема», «Прапори на вежах»).
- •81. А.С. Макаренко про педагогічну працю та вимоги до вчителя.
- •82. Особливості розбудови загальної, професійної та вищої школи в Україні 20-30-х рр. Хх ст.
- •83. Ідеї національного виховання української молоді г.Г.Ващенка. Аналіз праці «Виховний ідеал».
- •84. Етнічні засади родинного виховання в праці в.О.Сухомлинського «Батьківська педагогіка».
- •85. Ідея громадянського виховання особистості в роботах а.С.Макаренка, г.Г.Ващенка та в.О.Сухомлинського.
- •86. В.О.Сухомлинський про творчий характер педагогічної праці. Аналіз роботи «Розмова з молодим директором школи».
- •87. Аналіз праці в.О.Сухомлинського «Серце віддаю дітям».
- •88. В.О.Сухомлинський про розумове виховання школярів
- •89. Педагогічна діяльність в.О.Сухомлинського та сучасність. Аналіз праць «Сто порад учителю» та «Павлиська середня школа».
- •90. Перший з’їзд педагогічних працівників України. Аналіз концепції «Освіта (Україна ххі ст.)». Шляхи розвитку української системи освіти на сучасному етапі.
25. Характеристика «Статуту Львівської Братської школи 1586 року. Порядок шкільний».
Інформацію про те, як організовувався навчальний процес знаходимо у Статуті Львівської братської школи, де визначався режим навчальної діяльності учнів, окреслювалося коло їхніх обов'язків, а також учителів, батьків та опікунів.
Учнів, як правило, ділили на три групи: одні вчилися розпізнавати літери, інші — читати і. вчити напам'ять певний навчальний матеріал треті — міркувати, пояснювати прочитане. Читати і писали вчилися слов'янською мовою. Учнів навіть знайомили зі слов'янською нумерацією.
До змісту освіти у школах першого типу, крім читання та письма, входила лічба, малювання, вивчення катехізису, особливе місце займали співи. Навчання-проводили у суботу. Як відомо, церковний хор складався з учнів. У деяких братських школах, наприклад у Київській, практикувався багатоголосий спів у 4, б, 8 голосів.
У школах запроваджувались елементи класно урочної системи навчання, а також різні методи: пояснення, бесіда, самостійна робота, диспут, взаємне навчання. Для закріплення навчального матеріалу широко практикувалось повторення. За порядком у школі, поведінкою учнів і виконанням домашніх завдань стежили виділені на кожний тиждень чергові учні. В школі часто бували батьки учнів, які допомагали вчителям доглядати за поведінкою дітей. Віддаючи дітей до школи, батьки підписували з ректором школи договір, в якому зазначалися обов’язки школи і батьків.
При братських школах існували так звані «братства младенческие», основна мета яких-моральне виховання юнацтва. Слід зазначити, що всі учні братської школи входили до таких молодіжних братств.
Організація навчального процесу Львівської братської школи зафіксована у Статуті, який став зразком для інших братських шкіл.
О 9-й ранку розпочиналися заняття влітку, а взимку вчитель сам визначав час початку навчання. Учень займав місце в класі, яке визначалося результатами його успіхів. Якщо хтось із учнів не заявлявся на урок — учитель посилав когось із вихованців з'ясувати причину. Навчальний день починався з молитви, а потім школярі відповідали домашнє завдання і перевірялися виконані вдома письмові роботи. Після цього вчитель пояснював новий матеріал і видавав учням завдання, щоб вони переписали їх вдома. Іноді урок проходив у формі бесіди чи диспуту. Потім відпочинок. Діти обідали і знову поверталися до школи, виконували і перевіряли домашні завдання один у одного.
Статут передбачав не тільки режим навчальної діяльності учнів, а й регламентував роботу вчителів. Так за поведінкою вихованців стежили спеціально призначені вихователі або старші вихованці школи.
Особливої уваги, на наш погляд, .заслуговують стосунки братської школи і батьків, які були зафіксовані у статуті. Коли, батько приводив сина до школи, то підписував угоду з учителем, де зазначалося, чого школа має навчити учня. Крім того, в угоді визначались і обов'язки батьків чи опікунів — сприяти навчанню та вихованню своєї дитини. Угода підписувалась, у присутності двох свідків, найчастіше це були сусіди. Обов’язком батьків була перевірка домашнього завдання.
До школи приймались діти усіх станів. Дітям з убогих сімей надавалась матеріальна допомога. А сироти були під повною опікою братства, яке вимагало від учителів своєї школи однакового ставлення до всіх учнів. Дидаскал має вчити й любити всіх дітей зарівно, зазначено у Статуті Львівської братської школи, - як синів багатих, так і сиріт убогих, і тих, що по вулицях ходять, поживи просять". Становище учня в школі залежало не під матеріального стану батьків, а від його особистого успіху у навчанні та поведінці.
Що стосується змісту освіти носив, гуманітарний характер. Зокрема, вивчали граматику грецької, слов’янської, латинської, польської мов.
Діалектику і риторику викладав один учитель. Підручники з цих предметів були написані латинською мовою, але у Статуті Львівської братської школи були вказівки щодо вивчення цих дисциплін та філософських наук за посібниками, написаними слов'янською мовою.
Серед предметів, які вивчали в школі - курс інтегрованої математики. Наприклад: арифметику вивчали разом з геометрією й астрономією. Були поширені і предмети естетичного циклу: малювання, співи.