10. Поняття про мінливість. Модифікаційна мінливість та норма реакції.

Мінливістю називають відмінності між особинами одного виду – предками і нащадками, які виникають внаслідок змін спадкового матеріалу або впливу умов зовнішнього середовища.

Мінливість, як і спадковість, властива всій живій природі. Генетична наука розрізняє спадкову і неспадкову мінливість.

Спадкова – це здатність до зміни самого генетичного матеріалу, а неспадкова – здатність організмів реагувати на умови зовнішнього середовища, змінюватися в межах норми реакції, заданої генотипом. Спадкова мінливість у свою чергу поділяється на комбінативну і мутаційну.

Комбінативна (рекомбінативна) мінливість виникає при гібридизації внаслідок незалежного перекомбінування генів та хромосом. Тут відбувається перекомбінація певних генетичних угруповань без якісної і кількісної зміни генетичного матеріалу.

Мутаційна мінливість виникає раптово, в результаті взаємодії організму і середовища, без схрещування. Вона зумовлена якісною зміною генетичного матеріалу, виникненням нових варіантів дискретних одиниць генетичного матеріалу, перш за все нових алелів.

Неспадкова (модифікаційна мінливість) – це фенотипна мінливість, яка виникає в процесі індивідуального розвитку організмів і не передається нащадкам.

Фенотипна (модифікаційна мінливість) – це така форма мінливості, яка не викликає змін генотипу. Зміни ознак і властивостей організму в межах норми реакції, що виникають внаслідок різних умов існування, називаються модифікаціями.

Модифікації носять адаптивний (пристосувальний) характер і мають значення для виживання організмів, виконуючи певну роль у збереженні виду. Крім корисних (пристосувальних), зміни бувають і індиферентні.

Модифікаційна мінливість – явище масове. Вона торкається не одного, а сукупності об'єктів і тому її ще називають груповою, або визначеною.

Модифікаційна мінливість характеризується такими властивостями: 1) неуспадкуванням; 2) груповим характером змін; 3) відповідністю змін щодо дії певного чинника середовища; 4) обумовленими генотипом межами змін (хоча напрямок змін однаковий, ступінь їх прояву в різних організмів неоднаковий).

Мінливість ознаки під впливом середовища небезмежна. Ступінь прояву ознаки, або межі модифікаційної мінливості, зумовлені генотипом і середовищними чинниками. Розрізняють широку і вузьку норми реакції.

Вузька норма реакції властива таким ознакам, як розміри серця або головного мозку, тоді як кількість жиру в організмі людини зазнає змін у широких межах. У вузьких межах коливається будова квітки у рослин, проте значно змінюються розміри листків. Норма реакції генотипу виявляється в процесі модифікаційної мінливості організму. Нормою реакції визначають пристосувальні можливості сортів і ареали, які вони можуть зайняти.

11. Мутаційна мінливість. Поняття про мутагени та спадковий монтаж людини.

Мутаційна мінливість — це стрибкоподібна та стійка зміна генетичного матеріалу, що передається спадково.

Основні положення мутаційної теорії:

1) мутації — дискретні зміни генетичного матеріалу;

2) мутації — рідкісні випадки;

3) мутації стійко передаються з покоління в покоління;

4) мутації виникають випадково і можуть бути шкідливими, нейтральними або корисними.

Мутації — це зміни генетичного матеріалу, які виникли заново, тоді як комбінативна мінливість — це нове поєднання батьківських генів у зиготі.

Мутації мають наступні властивості: виникають раптово, стрибкоподібно; передаються з покоління в покоління (успадковуються); ненаправлені, тобто під дією одного чинника може мутувати будь-яка ділянка хромосоми; одні й ті ж мутації можуть виникати повторно.

Чинники, які здатні викликати мутації, називаються мутагенними. їх підрозділяють на фізичні (різні види іонізуючих випромінювань, температура), хімічні (формалін, аналоги азотних основ, іприт, деякі ліки) і біологічні (віруси, бактерії).

Мутації класифікують за причинами, що їх викликали, за характером клітин, що мутували, за результатом для організму і за змінами генетичного матеріалу.

Мутагени — машина і хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни — мутації.

За походженням мутагени класифікують на ендогенні, що утворюються в процесі життєдіяльності організму і екзогенні — всі інші фактори, в тому числі і умови навколишнього середовища.

За природою виникнення мутагени класифікують на фізичні, хімічні та біологічні.