6. Система поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів з дисципліни

   1. Порядок поточного контролю та критерії оцінювання знань студентів (за формами навчання)

Органічною складовою навчального процесу є систематичний, комплексний контроль й оцінювання якості набутих знань, умінь та практичних навичок студентів у відповідності з вимогами державних стандартів освіти, а також адаптації до загальноєвропейських вимог, визначених Європейською системою залікових кредитів (далі ECTS).

Система контролю й оцінювання знань студентів з дисципліни розроблена у відповідно положень «Порядку оцінювання знань студентів КНЕУ з урахуванням вимог Болонської декларації», що ухвалено Вченою радою університету (від 28.05.2009 р., протокол №9) і введено в дію наказом ректора від 04.06. 2009 р. № 395.

Загальна 100–бальна шкала оцінювання знань розподіляється так:

• оцінювання поточної успішності - 0-100 балів (денна форма навчання);

• оцінювання поточної успішності - 0-20 балів (заочна форма навчання);

• оцінювання результатів підсумкового іспиту - 0-100 балів (заочна форма навчання).

Оцінювання знань з дисципліни за навчальним планом студентів спеціальності 8107 «Економіка підприємства» здійснюється на основі результатів поточного контролю знань (ПМК).

Об’єктом оцінювання знань студентів є програмний матеріал дисципліни різного характеру і рівня складності, засвоєння якого перевіряться відповідно під час поточного контролю.

Завданням поточного контролю є перевірка розуміння та засвоєння викладеного матеріалу, вироблених навичок проведення розрахункових робіт, умінь самостійно опрацювати тексти, здатності осмислити зміст теми чи розділу, умінь публічно чи письмово представити певний матеріал (презентація бізнес-проектів); перевірка розуміння студентом програмного матеріалу в цілому, логіки та взаємозв’язків між окремими розділами, здатності творчого використання накопичених знань, уміння сформувати своє ставлення до певної проблеми обґрунтування та експертизи бізнес-проектів тощо.

Шкала оцінювання певного виду робіт на практичному занятті з дисципліни, диференційованого відповідно до рівня знань студентів наведено в табл. 6.1.

Таблиця 6.1

Шкала оцінювання видів робіт поточного контролю знань студентів

Можлива максимальна оцінка за певну форму роботи (завдання), балів	Рівень виконання
	Відмінний	Добрий	Задовільний	Незадовільний
2	2	1,5	1	0
3	3	2	1	0
4	4	3	2	0
5	5	4	3	0

Об’єктами контролю є набуті та опановані студентами під час вивчення дисципліни теоретичні знання, практичні навички конкретних розрахунків та обґрунтувань, вміння оцінювати, письмово викладати і публічно представляти (презентувати) певні питання дисципліни.

Поточний контроль здійснюється у формах: усне опитування за відповідними темами, перевірка виконання індивідуальних практичних та тренінгових завдань за матеріалами конкретних підприємств (база практики); розробка та обґрунтування бізнес-проекту, написання модульних контрольних робіт. Перші форми контролю дозволяють оцінити теоретичні знання, решта – рівень набутих практичних навичок. Кількість балів за кожне завдання визначена картою самостійної роботи студента.

Необхідно враховувати, що структура модульного контрольного завдання і критерії його оцінювання можуть змінюватися з урахуванням рівню підготовленості студентської аудиторії та інформаційно-методичного наповнення дисципліни. Усі зміни обов’язково затверджуються засіданням кафедри та заздалегідь доводяться до відома студентів. Максимальна кількість балів за результати виконання контрольних робіт (модульного контролю) не може перевищувати 20 балів.

Поточна успішність на денній формі навчання оцінюється, у формі диференційованого заліку за шкалою від 0 до 100 балів включно. Залік оформлюється в термін, визначений кафедрою економіки підприємств. Підсумкова оцінка записується у залікову відомість. Якщо за результатами поточного контролю студент набрав менше 60 балів, він отримує оцінку «незадовільно» з даної дисципліни.

У разі невиконання окремих завдань поточного контролю з об'єктивних причин, студенти мають право, за дозволом декана, виконати їх до останнього семінарського (практичного, лабораторного) заняття. Час та порядок складання визначає викладач.

Підсумковий контроль знань студентів для денної форми навчання здійснюється на основі карти самостійної роботи студента (ПМК) та іспиту (заочна форми навчання) шляхом виконання письмових екзаменаційних завдань.

2. Особливості поточного контролю знань студентів заочної форми навчання

Під час контролю виконання завдань для самостійної роботи оцінюванню підлягають: самостійне опрацювання теми в цілому чи окремих питань; виконання розрахункових завдань; підготовка рефератів, есе; критичний огляд наукових публікацій, підготовка презентацій тощо (за вибором студента, див карта самостійної роботи студента). Загальна кількість балів – 10.

Під час виконання контрольних робіт оцінюванню підлягають теоретичні знання та практичні навички, яких набув студент після опанування певного завершеного розділу навчального матеріалу. Контрольні роботи можуть проводитися у формі розв’язання практичних завдань, виконання індивідуальних завдань, розв'язання виробничих ситуацій (кейсів) тощо. Загальна кількість балів – 10.

Загальна максимальна кількість балів за поточну роботу становить 20 балів.

Вибіркові завдання для студентів заочної форми навчання видаються під час установчої сесії (проведення лекцій) або після її закінчення протягом одного місяця. Не пізніше ніж за 10 діб до початку сесії студенти здають або пересилають поштою на кафедру виконані домашні роботи, де вони у семиденний термін перевіряються і в разі недопущення до захисту повертаються студентам для доопрацювання. Роботи захищаються за графіком, встановленим кафедрою, не пізніше ніж за 3 дні до дати іспиту з дисципліни.

3. Порядок підсумкового контролю знань

Підсумковий контроль знань студентів у здійснюється у формі комплексного модуля на денній формі навчання і іспиту на заочній формі навчання шляхом виконання письмових екзаменаційних завдань.

Оцінювання знань студентів здійснюється на основі суми результатів поточного і підсумкового контролю знань (іспиту).

На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, ситуації, завдання, що потребують творчої відповіді та уміння синтезувати отримані знання і застосовувати їх при вирішенні практичних задач тощо.

Перелік питань, що охоплюють зміст програми дисципліни, критерії оцінювання екзаменаційних завдань доводяться до студентів на початку семестру.

Екзаменаційний білет містить 10 приблизно однако­вих за складністю завдань теоретичного та практичного характеру, що комплексно охоплю­ють весь матеріал дисципліни згідно з робочої навчальною програмою кожне з яких оцінюється за шкалою 10; 8; 6; 0 балів.

За формою і змістом завдання поділяються на два блоки. Перший блок іспитового завдання містить теоретичні запитання, другій блок — прикладні задачі. На теоретичні запитання, вимагається змістовна письмова відповідь. Прикладні задачі потрібно розв’язати з приведенням формул й належними стислими поясненнями проведених розрахунків.

Результати іспиту оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів (включно). В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту (тобто 0 балів).

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що на іспиті студент набрав не менше 30 балів). Якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів і отримав незадовільну оцінку, загальна підсумкова кількість балів включає лише результати поточно-модульного контролю.

До відомості обліку поточної і підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах поточно-модульного контролю та іспиту.

Вимоги до оцінки знань при підсумковому контролі:

• на 10 балів оцінюється відповідь, яка характеризує повне і глибоке засвоєння студентом теоретичного матеріалу або задача повністю відповідає еталонному розв’язанню, методично правильно оформлена з належними стислими поясненнями проведених розрахунків з висновками. Для тестовій частині завдання модуля частка правильних відповідей становить не менше 80%;

• на 8 балів оцінюється в цілому правильна відповідь, але неповна за змістом або має окремі неточності в формулюваннях, використанні розрахункових формул, помилками у визначенні проміжних й кінцевих результатів. Розв’язання задачі ви­конане не менше ніж на 50%. Для тестової частини завдання за частину правильних відповідей у межах від 50 до 79%.;

• на “6” балів оцінюється відповідь, яка свідчить про низький рівень знання матеріалу і розкриває зміст питання більше ніж на 50%, або не невірно розв’язані задачі або розв’язані менше ніж на 50%.

• на “0” балів оцінюється відповідь, яка свідчить про незадовільне знання матеріалу і розкриває зміст питання менше ніж на 50%, або не невірно виконані розрахунки при розв’язанні практичних завдань.