- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув. (Оползень)
- •2.4 Повінь. (Наводнение)
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •3.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •Самостійно
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, які викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.3.1 Як піти на мітинг і не підкоритися натовпі
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5Управління ризиком
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні .
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма (Самостійно)
- •6.6.5 Утоплення !!!!!!!!!!!!!
- •Тема 7 Управління силами та засобами об’єктів господарювання (ог) під час нс
- •7.2. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •7.3. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
- •7.3.1 Види захисних заходів.
- •7.3.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
- •7.3.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
- •7.3.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
- •7.3.5 Ліквідація хімічного зараження території.
Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
План.
5.1.Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків
5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
5.4.Прийнятний рівень ризику
5.5Управління ризиком
5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
5.1Загальні поняття аналізу та оцінки ризиків
Джерелом небезпеки може бути все живе та неживе. Небезпеки не мають вибіркових властивостей, під час свого виникнення вони негативно діють на все оточуюче їх матеріальне середовище. Впливу небезпек підвладна людина, довкілля, матеріальні цінності. Носіями
небезпек є природні процеси та явища, техногенне середовище та дії людей. Небезпеки реалізуються у вигляді потоків речовини, енергії та інформації, вони існують у просторі та в часі.
Природні небезпеки зумовлюють стихійні явища, кліматичні умови, рельєф місцевості тощо. Землетруси, виверження вулканів, урагани, бурі та ін. часто супроводжуються травмами та загибеллю людей.
Людина, вирішуючи завдання щодо свого матеріального забезпечення, безперервно впливає на середовище проживання своєю діяльністю та продуктами цієї діяльності (технічними засобами, викидами різних виробництв і т.п.), генеруючи у середовищі проживання антропогенні та техногенні небезпеки
Небезпеки, що створюються технічними засобами, називаються техногенними, а антропогенні небезпеки виникають у результаті помилкових та несанкціонованих дій людини чи групи людей.
З метою зменшення впливу негативних факторів на людину та природне середовище необхідне проведення ідентифікації, квантифікації та класифікації небезпек. ( див. Тему №1).
5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
Поряд із поняттям «небезпека» в цьому курсі використовують ще одне основоположне визначення — ризик. (див. тему №1)
Спеціалісти у галузі безпеки пропонують найзагальніше визначення: ризик — якісне оцінювання небезпеки.
Якісна оцінка — це відношення кількості тих або інших несприятливих наслідків (n) до їх імовірної кількості (N) за певний період часу:
R= n/N
,
де R— ризик несприятливих наслідків;
n— кількість несприятливих подій;
N— загальна кількість імовірних подій.
5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
Розрізняють ризик:
• індивідуальний;
• соціальний.
Індивідуальний ризик — частота виникнення уражуючих впливів певного виду, що виникають під час реалізації якихось небезпек у визначеній точці простору. Під час аналізу індивідуального ризику необхідно враховувати природу нещасного випадку, час знаходження у зоні ризику та місце проживання ризикуючого.
Розгляньмо приклад ризику (R) впливу на людину небезпечного фактора.
Приклад №1. Визначити ризик R загибелі людини на виробництві в Україні за рік, коли відомо, що щорічно гине n=2,5 тис. чоловік, а чисельність працюючих складає N=23 млн чоловік.
R =
Приклад №2. Щорічно в Україні внаслідок різних небезпек неприродною смертю помирає близько 75 тис. чоловік. Прийнявши чисельність населення країни близько 50,1 млн чол. (1999), визначмо ризик R загибелі людини, що проживає в країні, від небезпек:
R =
Приклад №3. Визначити ризик загибелі від проживання та роботи у Харкові при чисельності 2 млн чол., якщо щорічно гине з різних причин близько 5000 осіб.
R =
Важливо знати величину ризику під час вибору місця роботи, проживання, відпочинку. Відомо, що більшість туристів під час вибору відпочинку орієнтується якраз на ці показники. Бізнесмени, вибираючи країну для розширення свого бізнесу та направлення інвестицій,
орієнтуються у тому числі на показники безпеки життєдіяльності.
Знання індивідуального ризику не дає змоги дійти висновку про масштаб катастроф. Тому в нашому курсі вводиться поняття соціального (групового) ризику.
Соціальний ризик— частота виникнення подій щодо травм певної кількості людей, які підлягають уражуючим діям певного виду, під час реалізації будь-яких небезпек. Соціальний ризик характеризує масштаб катастрофічності небезпек.