- •Тема 1. Категорійно-понятійний апарат з безпеки життєдіяльності, таксономія небезпек. Ризик як кількісна оцінка небезпек.
- •2. Таксономія, ідентифікація та квантифікація небезпек.
- •3. Класифікація нс за причинами походження і територіального поширення.
- •4. Державний нагляд за оп.
- •5. Трудовий договір і оп.
- •6. Навчання й інструктаж з оп.
- •7. Положення по розслідуванню й обліку нещасних випадків.
- •8. Небезпечні і шкідливі виробничі фактори.
- •9. Праця жінок і неповнолітніх.
- •10. Відповідальність за порушення законодавства про працю і оп.
- •2.2 Землетрус.
- •2.3 Зсув. (Оползень)
- •2.4 Повінь. (Наводнение)
- •2.5 Ураган, буря, шквал, смерч.
- •2.6 Вулканізм
- •Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.
- •3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.
- •3.2.1 Основи безпеки при експлуатації пк.
- •Вимоги по забезпеченню захисту працюючих від іонізуючих і електромагнітних випромінювань:
- •Вимоги до мікроклімату:
- •Вимоги по забезпеченню захисту від шуму і вібрації:
- •Вимоги до устаткування і організації робочого місця:
- •Самостійно
- •3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій аварійно хімічно небезпечними речовинами.
- •3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
- •Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
- •2. Основні причини электротравматизму від електричних факторів на виробництві такі:
- •3.5 Надзвичайні ситуації, які викликані транспортом.
- •Тема 4. Соціально-політичні небезпеки, їхні види та характеристики. Соціальні та психологічні фактори ризику. Поведінкові реакції населення у нс.
- •4.2. Тероризм
- •4. 3. Екстремальні ситуації криміногенного характеру і способи їх уникнення
- •4.3.1 Як піти на мітинг і не підкоритися натовпі
- •4.4. Соціальні небезпеки: наркоманія, алкоголізм, паління
- •Тема 5. Застосування ризик орієнтованого підходу для побудови імовірнісних структурно-логічних моделей виникнення та розвитку нс.
- •5.2 Якісний і кількісний аналіз рівня ризиків
- •5.3.Індивідуальний та соціальний (груповий) ризики
- •5.4.Прийнятний рівень ризику
- •5.5Управління ризиком
- •5.6. Облік об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.7. Декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки
- •5.8. Проведення експертизи декларації безпеки
- •5.9. Функціонування системи аналізу й управління ризиками
- •Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та адміністративно- територіальних одиниць (ато) у нс.
- •6.2 Структурно-функціональна схема державного управління безпекою та захистом у нс в Україні .
- •6.3. Принципи побудови системи державних органів управління та нагляду за безпекою життєдіяльності
- •6.4. Принципи забезпечення безпеки життєдіяльності
- •6.5. Інформаційне забезпечення системи управління
- •6.6. Долікарська допомога при надзвичайних ситуаціях.
- •6.6.1 Дії при наданні першої медичної допомоги
- •6.6.2 Перша медична допомога при травмах
- •6.6.3 Перша медична допомога при термічних ураженнях і нещасних випадках
- •6.6.4 Електрична травма (Самостійно)
- •6.6.5 Утоплення !!!!!!!!!!!!!
- •Тема 7 Управління силами та засобами об’єктів господарювання (ог) під час нс
- •7.2. Мета і загальна характеристика рятувальних та інших невідкладних робіт.
- •7.3. Ліквідація наслідків впливу на людину радіоактивних, хімічних і біологічних речовин.
- •7.3.1 Види захисних заходів.
- •7.3.2 Евакуація як один із способів захисту персоналу підприємств і населення.
- •7.3.3 Захист населення і матеріальних цінностей від пожеж.
- •7.3.4 Ліквідація радіоактивного забруднення території і захист людей в зоні надзвичайної техногенної ситуації.
- •7.3.5 Ліквідація хімічного зараження території.
3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.
1. Електротравматизм і його особливості
2. Основні причини ураження електричним струмом.
3. Захист від статичної електрики.
4. Заземлення і занулення електроустановок, їхня захисна дія.
5. Методи Захисту від ураження електричним струмом.
1. Електричний струм може викликати наступні види впливу: термічний (опік); хімічний (електроліз шкіри); механічний (розрив тканин) і біологічний (порушення біологічних процесів). Ці дії умовно зводяться до двох основних видів впливу: електричним травмам і електричним ударам.
Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.
Електричні удари – це ураження живих тканин електричним струмом. Вони можуть викликати судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості, із втратою свідомості, без ураження чи з ураженням роботи серця й органів дихання, а також клінічну смерть. Клінічна смерть – це перехідний стан організму від життя до смерті.
Фактори, що обумовлюють результат впливу при электротравмі
1. Основним вражаючим фактором є величина струму, що протікає через людину.
Установлені такі граничні струми:
відчутний, що спричиняє ледь відчутне роздратування при проходженні через організм 0,6-1,5мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 5-7мА при постійному струмі);
що не відпускає, викликає при проходженні через людину нездоланні судорожні скорочення м'язів руки, у якій затиснутий провідник (10-15 мА при перемінному струмі частотою 50 Гц і 50-80 мА при постійному струмі);
фібриляційний, що викликає при проходженні через організм фібриляцію серця, тобто різночасне хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза, при якому порушується кровообіг (100 мА при перемінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА при постійному струмі).
Гранично допустимий струм через людину не повинний перевищувати: 0,3 мА при змінному струмі частотою 50 Гц; 0,4 мА – 400 Гц і 1 мА при постійному струмі. При високій температурі (вище 25 0С) і великої вологості (відносна вологість повітря більше 75%) допустимий струм варто зменшити в три рази.
2. Опір тіла людини складається з опору шкіри в місцях контактів (Ск і Rк) і опору внутрішніх органів (Rв). Опір шкіри залежить від її стану (чиста – брудна, суха – волога, наявність ушкоджень), площі і щільності контактів. Опір тіла людини обернено пропорційний прикладеній напрузі. При розрахунках умовно вважають, що опір тіла людини активний лінійний і дорівнює 1000 Ом.
3. Напруга на людину впливає на результат ураження, визначаючи опір тіла і струм, що протікає. Гранично допустима напруга на людину при нормальному (не аварійному) режимі електроустановок не повинна перевищувати наступних значень: 2В при змінному струмі частотою 50 Гц, 3 В – 400 Гц і 8 В при постійному струмі. При високій температурі і високій вологості, аналогічно допустимому струму, допустиму напругу варто зменшити в три рази.
4. Рід і частота струму. Найбільш небезпечними для людини є струми частотою 20 – 200 Гц. З підвищенням і зниженням частоти небезпека ураження зменшується і цілком зникає при частотах вище 400 кГц, хоча високочастотні струми можуть викликати опіки. Постійний струм менш небезпечний (у 4 – 5 разів ніж перемінний).
5. Велике значення має тривалість протікання струму, при збільшенні якого опір і опоро здатність організму зменшуються.
6. На результат ураження впливає шлях струму через тіло людини. Можливих шляхів (петель струму) багато, однак найбільш часто зустрічаються такі: права рука – ноги, ліва рука – ноги, рука – рука, нога – нога. Найбільш небезпечні випадки проходження струму через голову і грудну клітину.
7. Небезпека впливу струму залежить від індивідуальних особливостей людини (маси і фізичного розвитку), а так само від стану нервової системи і всього організму. Велике значення має «фактор уваги», що послаблює небезпеку струму.
8. На результат ураження впливає навколишнє середовище. Відповідно до Правил обладнання електроустановок приміщення розділяються на три категорії:
8.1. Приміщення з підвищеною небезпекою. Вони характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: вологість (відносна вологість повітря перевищує 75 %); струмопровідного пилу (металевого чи вугільного), струмопровідних підлог (металевих, земляних, залізобетонних і ін.); високої температури (температура повітря перевищує або періодично більше однієї доби + 35 о С).
8.2. Особливо небезпечні приміщення. Вони характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку: особливої вогкості (відносна вологість повітря близька до 100 %); хімічно активного чи органічного середовища (постійно або протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладення або цвіль, що руйнують ізоляцію і струмопровідні частини електроустаткування); одночасно двох чи більше умов підвищеної небезпеки.
8.3. Приміщення без підвищеної небезпеки. У них відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.