Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
47____2013__ / Конспект з БЖ 2013 укр скор..doc
Скачиваний:
23
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
700.93 Кб
Скачать

3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.

1. Електротравматизм і його особливості

2. Основні причини ураження електричним струмом.

3. Захист від статичної електрики.

4. Заземлення і занулення електроустановок, їхня захисна дія.

5. Методи Захисту від ураження електричним струмом.

1. Електричний струм може викликати наступні види впливу: термічний (опік); хімічний (електроліз шкіри); механічний (розрив тканин) і біологічний (порушення біологічних процесів). Ці дії умовно зводяться до двох основних видів впливу: електричним травмам і електричним ударам.

Електричні травми – це часткові ураження тканин і органів: електричні опіки, знаки і електрометалізація шкіри. Електричні опіки виникають при протіканні через тіло струму більш 1а.

Електричні удари – це ураження живих тканин електричним струмом. Вони можуть викликати судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості, із втратою свідомості, без ураження чи з ураженням роботи серця й органів дихання, а також клінічну смерть. Клінічна смерть – це перехідний стан організму від життя до смерті.

Фактори, що обумовлюють результат впливу при электротравмі

1. Основним вражаючим фактором є величина струму, що протікає через людину.

Установлені такі граничні струми:

відчутний, що спричиняє ледь відчутне роздратування при проходженні через організм 0,6-1,5мА при змінному струмі частотою 50 Гц і 5-7мА при постійному струмі);

що не відпускає, викликає при проходженні через людину нездоланні судорожні скорочення м'язів руки, у якій затиснутий провідник (10-15 мА при перемінному струмі частотою 50 Гц і 50-80 мА при постійному струмі);

фібриляційний, що викликає при проходженні через організм фібриляцію серця, тобто різночасне хаотичне скорочення волокон серцевого м'яза, при якому порушується кровообіг (100 мА при перемінному струмі частотою 50 Гц і 300 мА при постійному струмі).

Гранично допустимий струм через людину не повинний перевищувати: 0,3 мА при змінному струмі частотою 50 Гц; 0,4 мА – 400 Гц і 1 мА при постійному струмі. При високій температурі (вище 25 0С) і великої вологості (відносна вологість повітря більше 75%) допустимий струм варто зменшити в три рази.

2. Опір тіла людини складається з опору шкіри в місцях контактів (Ск і Rк) і опору внутрішніх органів (Rв). Опір шкіри залежить від її стану (чиста – брудна, суха – волога, наявність ушкоджень), площі і щільності контактів. Опір тіла людини обернено пропорційний прикладеній напрузі. При розрахунках умовно вважають, що опір тіла людини активний лінійний і дорівнює 1000 Ом.

3. Напруга на людину впливає на результат ураження, визначаючи опір тіла і струм, що протікає. Гранично допустима напруга на людину при нормальному (не аварійному) режимі електроустановок не повинна перевищувати наступних значень: 2В при змінному струмі частотою 50 Гц, 3 В – 400 Гц і 8 В при постійному струмі. При високій температурі і високій вологості, аналогічно допустимому струму, допустиму напругу варто зменшити в три рази.

4. Рід і частота струму. Найбільш небезпечними для людини є струми частотою 20 – 200 Гц. З підвищенням і зниженням частоти небезпека ураження зменшується і цілком зникає при частотах вище 400 кГц, хоча високочастотні струми можуть викликати опіки. Постійний струм менш небезпечний (у 4 – 5 разів ніж перемінний).

5. Велике значення має тривалість протікання струму, при збільшенні якого опір і опоро здатність організму зменшуються.

6. На результат ураження впливає шлях струму через тіло людини. Можливих шляхів (петель струму) багато, однак найбільш часто зустрічаються такі: права рука – ноги, ліва рука – ноги, рука – рука, нога – нога. Найбільш небезпечні випадки проходження струму через голову і грудну клітину.

7. Небезпека впливу струму залежить від індивідуальних особливостей людини (маси і фізичного розвитку), а так само від стану нервової системи і всього організму. Велике значення має «фактор уваги», що послаблює небезпеку струму.

8. На результат ураження впливає навколишнє середовище. Відповідно до Правил обладнання електроустановок приміщення розділяються на три категорії:

8.1. Приміщення з підвищеною небезпекою. Вони характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють підвищену небезпеку: вологість (відносна вологість повітря перевищує 75 %); струмопровідного пилу (металевого чи вугільного), струмопровідних підлог (металевих, земляних, залізобетонних і ін.); високої температури (температура повітря перевищує або періодично більше однієї доби + 35 о С).

8.2. Особливо небезпечні приміщення. Вони характеризуються наявністю однієї з наступних умов, що створюють особливу небезпеку: особливої вогкості (відносна вологість повітря близька до 100 %); хімічно активного чи органічного середовища (постійно або протягом тривалого часу містяться агресивні пари, гази, рідини, утворюються відкладення або цвіль, що руйнують ізоляцію і струмопровідні частини електроустаткування); одночасно двох чи більше умов підвищеної небезпеки.

8.3. Приміщення без підвищеної небезпеки. У них відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.