Тема 3. Техногенні небезпеки та їхні наслідки.

План.

3.1 Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж і вибухами.

3.2 Радіоактивне забруднення територій та радіаційна безпека.

3.3 Надзвичайні ситуації забруднення атмосфери і територій хімічно небезпечними речовинами.

3.4 Надзвичайні ситуації, які викликані електричним струмом.

3.5 Надзвичайні ситуації, викликані транспортом.

До техногенних відносяться НС, походження яких пов'язане з виробничо-господарською діяльністю людини на об'єктах техносфери. Як правило, техногенні НС виникають внаслідок аварій, що супроводжуються мимовільним виходом в навколишній простір речовини і (або) енергії.

3.1 Надзвичайні ситуації, викликані виникненням пожеж і вибухами.

Пожежа — це комплекс фізико-хімічних явищ, в основі яких лежать неконтрольовані процеси горіння, тепло- і масообміну, які супроводжуються знищенням матеріальних цінностей і що створюють небезпеку для життя людей.

Основні причини виникнення пожеж:

• недбале, халатне поводження з вогнем;

• порушення вимог техніки безпеки при роботі з газовими та електричними приладами, пічним опаленням;

• порушення правил проведення електро- газо- зварювальних та вогневих робіт;

• випадковий або умисний підпал;

• удар блискавки;

• самозаймання.

Ознаки початку пожежі:

• запах диму;

• незначний вогонь, полум'я;

• наявність характерного запаху палаючої гуми або пластмаси;

• зниження напруги в електромережі - ознаки горіння електропроводки.

Закон “Про пожежну безпеку” був введений ВР України

17.12.93р. Відповідно до цього закону керівники підприємств зобов'язані:

1. організувати вивчення і виконання правил ПБ (ППБ),

2. організувати пожежно-технічну комісію і добровільну пожежну дружину;

3. організувати протипожежний інструктаж ;

4. встановити суворий протипожежний режим (режим паління, проведення вогневих робіт);

5. періодично перевіряти стан ПБ.

Причини пожежі бувають:

• неелектричного характеру: неправильні пристрої котелень і печей, порушення тех. процесу, неправильний пристрій і несправність вентиляції, халатне і необережне поводження з вогнем, самозапалювання річовин ;

• електричного характеру: КЗ (коротке замикання), ненадійний контакт, електростатичні заряди, блискавка.

Три умови горіння :

1 - горюча речовина; 2 - окислювач (кисень повітря); 3 - джерело загорання.

Існують наступні види горіння:

- спалах - швидке горіння горючої суміші, що не супроводжується утворенням стиснутих газів;

- загорання - стійке горіння від джерела запалювання (займання);

- самозаймання - речовина загорається без відкритого вогню, будучи нагрітою до температури загорання;

- вибух - швидкоплинний процес горіння, що супроводжується значним збільшенням тиску.

Усі будівельні матеріали поділяються на:

• незгоряючі (бетон, залізобетон)

• важкозгоряючі (гіпс)

• згоряючі ( лісоматеріали, руберойд, бітум)

Для гасіння пожежі використовуються ручні вогнегасники наступних типів:

• вуглекислотні (ВВ-2, ВВ-5),застосовуються для гасіння невеликих ділянок пожежі й електроустановок.

Вогнегасники вуглекислотні використовуються для гасіння загоряння різних речовин і матеріалів при температурі навколишнього повітря від -25 до +50 ° С, а також електрообладнання під напругою.

Приведення в дію вогнегасника ВУ:

- зірвати пломбу і висмикнути чеку;

- направити розтруб на полум'я (вогнегасник не перевертати);

- натиснути важіль.

• пінні і повітряно-пінні (ВХП-10, ВПП-10), застосовуються для гасіння невеликих зон горіння, легкозаймистих рідин і твердих тіл (електроустановки під напругою гасити категорично забороняється).

Вогнегасники хімічно-пінні ВХП застосовуються при гасінні горючих матеріалів. Використовуються при температурі від +5 до +50 ° С.

Приведення в дію вогнегасника ВХП:

- зірвати пломбу;

- рукоятку підняти і перекинути до відмови (180̊̊ );

- перевернути вогнегасник вверх дном і струсити;

- направити струмінь на вогнище загоряння.

• вуглекислотно-брометилові (ВВБ-7) - електроустановки в обчислювальних центрах;

• порошкові (ВП-1) використовуються для гасіння загорянь бензину, дизельного палива, лаків, фарб та інших горючих рідин при температурі навколишнього повітря від -25 до +50 ° С, а також електроустановок під напругою до 1000 В.

Приведення в дію вогнегасника ВП:

- висмикнути чеку;

- натиснути на кнопку;

- направити пістолет на полум'я (вогнегасник не перевертати);

- натиснути на важіль пістолета.

Середній час дії ручного вогнегасника приблизно 1 хв.

Для своєчасного гасіння пожеж важливе значення має пож. сигналізація:

теплова - реагує на підвищення температури;

димова - на дим;

світлова - на полум'я;

ультразвукова - на зміну частоти коливань;

фотоелектрична - спрацьовує при перетинанні інфрачервоних променів.

Більшість будівель обладнані пожежними шафами з пожежними кранами. У кожному шафі повинен знаходитися пожежний рукав, стовбур, засувка з вентилем (кран). У разі виникнення пожежі необхідно швидко приєднати шланг до крана, надіти на шланг стовбур, відкрити вентиль, і якщо є кнопки натиснути їх. Одна кнопка включає вентилятор, інша

- Водяні насоси, що створюють потужний натиск води. Водою спочатку збивають полум'я з зовнішніх поверхонь, а потім подають в осередок горіння.

Довжина пожежних рукавів з пожежними стовбурами, якими обладнуються пож. крани в приміщеннях складає 10-20м.

Усі знову, хто приймається на роботу,під час вступного інструктажу проходять первинний протипожежний інструктаж, а начальник цеху проводить повторний інструктаж знову прийнятого безпосередньо на робочому місці не рідше 1 разу в рік.

На підприємствах проводяться протипожежні заходи: технічні, організаційні, експлуатаційні і режимні.

Вражаючі фактори пожежі:

1. Відкритий вогонь (полум'я).

2. Розлітаються іскри.

3. Теплове випромінювання, підвищена температура навколишнього середовища і предметів.

4. Дим.

5. Знижений вміст кисню в повітрі зони пожежі.

6. Токсичні продукти горіння (синильна кислота, окис вуглецю, фосген).

7. Потенційна можливість вибуху.

8. Психологічні навантаження, стрес, паніка людей.

Ефективним засобом забезпечення безпеки людей на пожежі є їх евакуація із небезпечної зони.

Масову евакуацію людей із зони пожежі, швидке й організоване просування до виходів і безпечним місцях проводять пожежні спільно з рятувальниками. Їх вказівки і розпорядження повинні виконуватися неухильно. У процесі евакуації долати ділянки відкритого вогню необхідно швидко, накинувши на себе мокру тканину або попередньо облившись водою.

Основними травмами на пожежі є: термічний опік, удушення, отруєння, нервове потрясіння.

Правила поведінки при пожежі

Пожежа в приміщенні

1. Не панікувати.

2. Викликати пожежників і рятувальників за телефоном 01, повідомити в якому приміщенні знаходитесь.

3. Спробувати погасити вогонь самостійно на початковій стадії: використовувати вогнегасник, воду, сніг, пісок або землю, накрити щільною тканиною.

4. Вимкнути електричні та газові прилади.

5. Закрити всі вікна та двері.

6. Узяти з собою документи, гроші, цінні речі.

7. Швидко покинути небезпечну зону пожежі, використовуючи запасні виходи, пожежні сходи.

8. Якщо залишити приміщення не можна, лягти на підлогу, чекати допомоги або пересуватися поповзом до виходу.

9. Дихати через мокру тканину. Захищати органи дихання від диму. Кілька вдихів повітря, насиченого димом, можуть призвести до втрати свідомості.

10. Вийти на балкон, закрити за собою двері, покликати на допомогу.

11. Використовувати для захисту від вогню і теплового випромінювання вологу щільну тканину.

12. Не закривати вхідні двері на ключ.

13. Не користуватися ліфтом.

Пожежа в ліфті

1. Повідомте про пожежу диспетчеру.

2. Дочекайтеся зупинки ліфта і швидко покиньте кабіну.

3. Вийшовши з кабіни ліфта, заблокуйте двері.

4. Викличте пожежників і рятувальників за телефоном 101.

5. У разі зупинки кабіни ліфта між поверхами повідомте про це диспетчеру, подавайте сигнали про допомогу, спробуйте самостійно відкрити двері кабіни і вийти назовні.

6. Якщо залишити кабіну ліфта не представляється можливим, не панікуйте, закрийте рот і ніс тканиною, сядьте на підлогу і чекайте допомоги.

Якщо на людині загорівся одяг

1. Для того, щоб збити вогонь, необхідно впасти на землю і кататися. Захистити руками голову, обличчя, очі.

2. Не бігати в палаючій одязі, тому що горіння посилиться.

3. Накрити потерпілого щільною мокрою тканиною, залишивши голову відкритою, щоб він не задихнувся продуктами горіння.

4. Палаючий одяг швидко зняти.

5. Поринути в воду або облитися водою. Лягти на сніг.

6. Не віддирати прилиплу до тіла одяг.

7. Надати потерпілому першу допомогу, заспокоїти його і відправити до лікарні.

Вибух - надзвичайно швидка хімічна реакція, що супроводжується виділенням енергії і утворенням стиснутих газів (ударної хвилі), здатних вражати людей на відстані.

У природному середовищі вибухи відбуваються постійно: землетруси, виверження вулканів, вибухи природного газу. Особливе місце в сучасному світі займають рукотворні вибухи, які стали можливими в результаті винаходу людиною пороху і спеціальних вибухових речовин (ВР).

Вибухові речовини - це хімічні сполуки чи суміші, здатні до хімічної перетворенню з утворенням сильно нагрітих, що володіють великим тиском і швидкістю газів.

Характерною особливістю вибуху є його швидкоплинність. Час вибуху обчислюється тисячними частками секунди. Швидкість розкладання ВР під час вибуху (детонації) становить 1000 - 9000 м / с. Температура досягає десятків тисяч градусів за Цельсієм. Вибухові гази зберігають свою руйнівну дію на певній відстані.

Наслідки вибухів залежать від потужності вибухового пристрою і середовища, в якому відбувається вибух.

Для оцінки сили вибуху використовується термін - тротиловий еквівалент.

Вражаючі фактори вибуху: повітряна ударна хвиля, струмені газів, осколки, висока температура полум'я, світлове випромінювання, різкий звук.

Вибухи побутового газу

Основною причиною таких вибухів є порушення вимог безпеки при експлуатації газових приладів.

При експлуатації газових приладів необхідно:

• пройти навчання та інструктаж з техніки безпеки, отримати документ на право експлуатації газових приладів;

• доручити установку, наладку, ремонт газових приладів фахівцям;

• експлуатувати тільки справні газові прилади;

• не допускати випадків витоку газу в приміщенні;

• при появі запаху газу в приміщенні слід перекрити кран подачі газу, відкрити вікна і двері для провітрювання приміщення, не використовувати відкритий вогонь, не включати електрику та електричні прилади;

• якщо ситуація виходить з-під контролю, слід викликати працівників газової служби, пожежних і рятувальників;

• при необхідності слід залишити приміщення і попередити сусідів.

Вибух побутового газу в приміщенні може стати причиною обвалення будівлі або її частини, виникнення пожежі, травмування та загибелі людей.

Вибухи піротехнічних пристроїв

Дуже часто піротехнічні пристрої: хлопавки, петарди, вибухові пакети і т.д. - Призводять до незапланованих вибухів, які супроводжуються серйозними травмами і навіть смерті.

Будь вибухонебезпечний предмет може вибухнути самостійно в результаті порушення технології його виготовлення або неправильного поводження та зберігання (нанесення механічного удару, термічного впливу і т.д.).

Дії при виявленні вибухонебезпечних предметів:

• не чіпати, не переносити, не розпаковувати, не кидати;

• відійти на відстань не менше 100 м;

• повідомити про підозрілий предмет у міліцію, рятувальникам, пожежникам;

• не користуватися мобільним телефоном;

• дочекатися прибуття спеціалістів, вказати їм місце і час виявлення.

Людина під час вибуху може бути травмований безпосередньо енергією вибуху, що розлітаються предметами, вогнем.

Основними травмами є: контузії, вибухові поразки, струс мозку, крововтрати, відриви і множинні поранення тканин кінцівок, порушення функціонального стану внутрішніх органів, ранові інфекційні ускладнення, глибокі опіки шкірних покривів, закриті травми і поранення, здавлювання різних ділянок тіла, баротравма легенів і вух , термохімічні пошкодження дихальних шляхів, отруєння чадним газом, загальне перегрівання організму, втрата зору, психічні розлади, стрес.

Правила поведінки під час вибуху

Швидкоплинність процесу не дозволяє зробити які-небудь реальні дії з порятунку, захисту здоров'я і життя людини в момент вибуху. Тому основна увага повинна приділятися профілактиці вибухів, надання допомоги постраждалим, ліквідації наслідків вибухів, запобігання поширенню пожеж і виникнення паніки.

Постарайтеся до вибуху покинути небезпечну зону, вивести інших людей, сховатися в укритті, прийняти безпечне положення - лягти на землю. У положенні лежачи площа впливу вражаючих факторів вибуху на тіло людини зменшується в 6 разів. Постарайтеся не розташовуватися поруч з висотними будівлями, скляними вітринами, опорами та лініями електропередачі.

Після вибуху необхідно:

• швидко оцінити свій стан здоров'я, наявність травм, їх місцезнаходження;

• при відсутності травм необхідно надати допомогу постраждалим, вивести їх з небезпечної зони;

• в разі травмування надайте собі допомогу, зупиніть кровотечу, постарайтеся залишити зону вибуху, захистіть органи дихання від попадання в них диму за допомогою мокрої тканини;

• покличте на допомогу;

• не робіть активних самостійних дій, які можуть погіршити ваше здоров'я і ускладнити ситуацію, зберігайте тепло і сили, не робіть зайвих рухів.