4. Стиль спілкування

Французи відрізняються найбільшим смаком в спілкуванні. В цьому відношенні вони - взірець для всіх інших народів. Французи ввічливі, особливо з іноземцями, причому вони такі не з особистого інтересу, а з притаманною їм безпосередньої потреби в галантності і смаку до спілкування. Схильність до послужливості, ввічливість, доброзичливість французів, їх висока готовність прийти на допомогу зробили цю націю гідною любові і поваги з боку інших народів.

Зворотний бік медалі французького характеру - метушливість, легковажність, недостатня стриманість. Прямим наслідком цих властивостей є їх здатність захоплюватися на перших порах чимсь новим і так само швидко до нього холонути, легко переходячи з однієї крайності в іншу.

Французи на відміну від англійців виховані так, що, потрапляючи в чужу країну, з легкістю засвоюють і чуже життя, і чужі звичаї. Французи швидше галантні, ніж ввічливі, скептичні і обачливі, хитромудрі і спритні. У той же час вони захопливі, довірливі, великодушні. Вони благородні і точні, але й нетерпимі. Середній француз так упевнений в своїй інтелектуальній перевазі, так переконаний у перевазі своєї культури, що часто йому важко приховати своє роздратування варварами, які населяють інші країни.

Якщо, наприклад, в Англії мистецтво розмови часто зводиться до вміння мовчати: в цьому англійці вбачають стриманість і коректність, то у Франції, де дуже люблять і вміють блиснути словом, мовчазна людина соціально вбиває себе. Якщо в Англії ретельно уникають всяких натяків, що стосуються особистого життя, то у Франції - навпаки. Розмова у французів носить невимушений характер і йде з винятковою швидкістю. Швидкість мови в них одна з найбільших у світі.

У Франції не прийнято звертатися до співрозмовника по імені, якщо тільки він сам про це не попросив. Зазвичай вживають «мсьє», звертаючись до чоловіка, і «мадам», звертаючись до жінки. У діловому світі до жінок звертаються зі словом «мадам» незалежно від їх сімейного стану. Чоловіки, як правило, обмінюються рукостисканням.

Вимоги до зовнішнього вигляду ділової людини у Франції в основному ті ж, що і в інших європейських країнах. Але є одне важливе правило: одяг повинен бути високої якості з натурального матеріалу.

5. Бізнес-етикет, етикет і гендерна політика

Французи дотримуються правил ділового етикету так само ретельно, як і придворного етикету часів королівської Франції, адже ця нація є однією з найбільш розважливих, і бізнес-протокол значною мірою вимагає дотримання багатьох формальностей.

Найважливіше правило – одяг, взуття, зачіска, руки мають виглядати бездоганно. Краще за все одягатись консервативно. У зимовий час перевага віддається темним костюмам, навесні та влітку можна дозволити собі деякі вільності – про моду французи не забувають ніколи. Жінкам рекомендується одягатись просто і водночас елегантно. Широко розповсюджені аксесуари, що надають одягу особливого шику.

Запрошення із приміткою про «неформальність» одягу («dèkontractè») не дозволяє вдягати футболку чи спортивний одяг, чоловіки все одно зобов’язані вдягати піджак. Запрошення із приміткою «habille» зазвичай передбачають класичний вечірній варіант одягу.

Про зустрічі слід домовлятись заздалегідь, при цьому пунктуальність розглядається як прояв ввічливості. Ланч у французів може тривати дві та більше годин. Плануючи ділові поїздки у Францію варто враховувати той факт, що більшість офісів пустують під час Різдвяних та Пасхальних шкільних канікул.

Будь-яка ділова зустріч обов’язково починається і завершується рукостисканням – доволі швидким та легким. Візитівку французькому партнерові слід надавати при першій зустрічі, адже французи велике значення надають чинам та званням. У розмові з жінкою використовують звернення «мадам», з чоловіком – «месьє», французькі феміністки досягли заборони звернення «мадемуазель». Також не варто називати ділового партнера за ім’ям доти, доки він не попросить про це.

Зазвичай французи прямолінійні у висловлюванні власної думки, постійно задають питання та обговорюють все у найдрібніших деталях. Вони будуть аналізувати всі аспекти ділової пропозиції та просити про подальші пояснення. Велике значення при переговорах має ієрархія: лише людина, що посідає вищу посаду, може приймати остаточне рішення. Тому важливо встановлювати ділові контакти із французькими компаніями на належному ієрархічному рівні.

Важливі моменти:

• На неформальних зустрічах добре знайомі чоловіки і жінки часто обмінюються умовними поцілунками в щоку;

• Чоловіки підводяться, коли старший за посадою входить у приміщення;

• Знаходячись на публіці, не можна тримати руки в кишенях, а також не рекомендується виглядати похмурим, слід в міру посміхатись, бути привітним та ввічливим;

• Французький аналог знака «ОК» - піднятий великий палець.

У Франції рішення приймаються не лише за робочим, а й за обіднім столом. Ділові прийоми, що організуються в таких випадках, можуть мати різні форми, наприклад, коктейль, обід, вечеря, вечеря із запрошенням чоловіка чи жінки.

Приводом для проведення коктейлю може слугувати будь-яка значна подія у житті фірми – перехід до випуску нової продукції, створення нової філії, організація виставки, відкриття нового відділення тощо. У випадку проведення коктейлів розсилаються запрошення, часто із проханням заздалегідь повідомити про свою присутність.

Бізнес-ланч починається о 12.30 чи 13.00. Діловий обід організують або з метою обміну люб’язностями, або для обговорення ділових питань (останнім часом для цих цілей все частіше практикують проведення зустрічей під час сніданку). Як правило, на обід запрошуються особи, що безпосередньо приймають участь у переговорах, або постійні ділові партнери. Французька сторона заздалегідь попереджає своїх гостей про склад запрошених на прийом. На такого роду зустрічах дуже важливою є пунктуальність.

Під час ділового обіду безпосередньо про справи говорять лише після того, як подадуть каву. Французи не люблять одразу приступати до обговорення питання, яке цікавить їх більше за все. До нього підходять поступово, після тривалої розмови на нейтральні теми, без тиску – «між грушею та сиром», тобто наприкінці обіду. Вчиняти навпаки є ознакою дурного тону, до того ж, демонструючи свій інтерес, гість ризикує стати прохачем.

Для ділової зустрічі краще за все підходить обід, але ділова вечеря – також доволі розповсюджене явище. У Франції вечеря не починається раніше 20.00. Порції зазвичай невеликі, але це компенсується великою кількістю страв. Той, хто запрошує на обід чи вечерю, як правило, платить за всіх. Запрошення на вечерю діловим партнером із Франції вважається великою честю, і в даному випадку часто запрошують і чоловіка або жінку. Прибути на вечерю слід на чверть години пізніше за зазначений час, а також зробити подарунок у знак вдячності.

Французькі застілля зазвичай є досить тривалими, особливо у вузькому сімейному колі. Найбільш почесне місце – у голові столу. Наступні за значимістю особи займають місця по праву та ліву руку від нього. Якщо гостей приймає сімейна пара, то вони зазвичай сидять на протилежних кінцях столу. Залежно від ситуації на вечірньому прийому чоловік і дружина можуть сидіти окремо – поряд з людьми, яких вони не знають. Це робиться для того, щоб зав’язались нові знайомства, для підтримання бесіди за столом.

Правила поведінки за столом:

• Ні в якому разі не наливайте собі вино. В гарних ресторанах цим займаються спеціальні офіціанти. Гість не має просити налити собі вина – йому слід дочекатись, поки хазяїн сам запропонує. Обов’язком ж хазяїна є слідкувати за тим, щоб у всіх гостей бокали були наповнені.

• Краще не накладати собі другу порцію тієї ж самої страви.

• Наприкінці трапези подають сири. Сир слід класти на тарілку, а не одразу на хліб.

• Коли ви не їсте, слідкуйте за тим, щоб ваші руки (зап’ястки) лежали на столі. Це дуже стара традиція: людині, що тримає руки на колінах під столом, не довіряють.

Найбільш підходящими темами для бесіди за столом є питання культури, вистави, книжки, туристичні пам’ятки, рідне місто, політичне життя. Знання французької історії, політики та інших аспектів культури справить гарне враження на французьких партнерів.

У розмові слід проявляти терпимість до іншої точки зори, не намагатись будь-якою ціною пере запевнити співбесідника, краще змінити тему або звести суперечки до жарту. При цьому під час бесіди краще уникати наступних тем: віросповідання, особисті питання, пов’язані із посадою на службі, доходами та затратами, власні хвороби, сімейний стан, політичні уподобання.

Французи пишаються власною культурою, і тому гарне знання історії, філософії, мистецтва рідної країни завжди у них високо цінуються. Добре сприймаються подарунки, що були обрані з урахуванням інтелектуальних або естетичних запитів (наприклад, книжки або альбоми з мистецтва, книжки про вашу країну чи щось інше, що її представляє). Однак, роблячи подарунок своєму діловому партнерові, слід дотримуватись певних умов:

• Не робити подарунки або сувеніри на початку ділових переговорів – краще зробити це, коли ви дійдете до принципової згоди.

• Якщо вас запрошено у французький дім, сприймайте це як рідкий знак уваги. Принесіть з собою квіти, шоколадні цукерки або лікер і вручіть ваш подарунок до початку вечора.

• Не рекомендується дарувати французам коньяк або шампанське українського/російського виробництва.

• Якщо ви вирішили подарувати квіти, слід пам’ятати, що хризантеми приносять на похорони, червоні троянди підходять для закоханих.

• Не приносьте у подарунок вино. Єдине, що є прийнятним – десертне вино або лікер високої якості.

• Привітальні листівки до свят можуть бути корисними, особливо якщо вони містять подяку діловим партнерам за спільну працю. Новорічні листівки у Франції можна надсилати до кінця січня звичайною або електронною поштою. Вітати із Різдвом ділових партнерів не прийнято, оскільки це досить делікатний момент, особливо якщо ви не знаєте його віросповідання.

• Якщо вас було запрошено на вечірній прийом або інший захід, не забудьте наступного дня віддячити, надіславши квіти або корзину із фруктами, листівку з подякою.

Розглядаючи ж гендерну політику, слід зазначити, що саме у роботах французьких філософів-просвітителів було вперше осмислено розвиток ідеї фемінізму, тому дречно говорити про становлення жіночого руху в період Великої Французької революції. Тут же, у Франції, став виходити перший журнал присвячений боротьбі жінки за рівність, виникли жіночі революційні клуби. Відмова включити жінок до категорії "вільних" і "рівних" і привів до виникнення у Франції руху в захист жіночих цивільних і політичних прав - фемінізму. Ініціативу жіночого руху в цій країні і славу першої французької феміністки приписують Олімпії де Гуж, що склала в 1793, "Декларацію прав жінки і громадянки". Декларації містилися вимоги надання жінкам політичних, в тому числі виборчих прав, можливості займати державні пости. Невдоволення жіночих мас у Франції, швидко організувалися в жіночі клуби і зборів, підбурювання, намагалося ввести в правові рамки "Суспільство жінок революційних республіканок" - перша жіноча політична організація, також виникла в 1791. Однак її діяльність була в 1793 заборонена Конвентом, а незабаром і автор Декларації Олімпія де Гуж була відправлена ​​за помилковим доносом на гільйотину. Незабаром революція у Франції пішла на спад. У 1795 жінкам Франції заборонили з'являтися в громадських місцях і на політичних зборах, а в 1804 імператор Наполеон видав Указ, який проголошував, що жінка не має жодних цивільних прав і знаходиться під опікою чоловіка. 

Таким чином, рух за гендерну рівність своїм корінням уходить у Францію, тому на сучасному етапі підхід до даного питання в цій країні є одним із найбільш прогресивних та толерантних, в основному завдяки активності феміністських організацій. Згідно з минулорічним рішенням парламенту, до 2017 р. ради директорів французьких підприємств на 40% складатимуться з жінок.

Французькі підприємства, у керівництві яких немає жодної жінки, нині мусять якнайшвидше поповнити лави своїх очільників особами жіночої статі. Це стосується усіх 650 підприємств, які є членами біржі, а також фірм, що мають у штаті понад 500 працівників чи прибутки обсягом понад 50 млн євро,- загалом майже 2 тис. підприємств.

Відповідний проект закону про запровадження до 2017 р. 40%-х квот на представництво жінок у керівництві фірм парламент Франції ухвалив днями. Причому підтримати його зголосилися як правляча консервативна партія Президента Ніколя Саркозі, так і соціалісти з опозиції. Адже на сьогодні, за даними парламентського звіту, таким нормам відповідають лише сім з сорока підприємств у списку французького біржового індексу САС 40.

Загалом минулого року ради директорів та правління решти компаній складалися з жінок заледве на 15%. Найвідомішими жінками на керівних позиціях у Франції нині є голова атомного концерну Areva Анн Ловержон та міністр економіки Крістін Лагард.

Досягнення нового критерію відбуватиметься у два етапи: спочатку фірми мають до 2014 р. збільшити квоти на жінок у своєму керівництві до 20%. Щоправда, на думку французьких соціалістів, цього закону не достатньо, адже попередній проект закону передбачав повну гендерну рівність. Утім, міністр солідарності та соціальної єдності Франції Розалін Башло назвала рішення парламенту «важливим сигналом», а голова Об'єднання французьких підприємств Medef Лоранс Паризо - «доброю новиною для рівності та цінування жінок на підприємствах».