4.Викладацька діяльність Обгрунтування обраних форм і методів навчання

Для 1-го уроку («Валовий дохід, витрати та прибутки підприємства.») програмою передбачено виконання практичної роботи №4 «Оцінювання структури витрат і ціни конкретного продукту за методом «Витрати плюс». Гадаю тут доцільним буде скористатися розповіддю та поясненням і активізувати діяльність учнів шляхом розв’язування завдань практичної роботи. Необхідно також застосувати пояснювально-ілюстративний метод навчання, та практичні методи навчання, такі як вправи (тести, задачі). Наочність та практика буде сприяти активізації пізнавальної діяльності учнів, дозволить добре викласти, що вивчається матеріал, полегшить запам’ятовування та розуміння теми.

Тема, що розробляється для 2-го уроку («Зв’язки підприємця з банками, страховими компаніями, іншими фінансово-кредитними установами») є складношою за 1-ий урок. Тому найбільш доцільною формою проведення 2-го уроку буде комбінований урок, вчитель в стислому систематизованому і логічному поясненні зможе донести нову інформацію учням та перевірити знання з попередньої теми. Позитивним у виборі даної форми проведення занять є і те, що комбінований урок не має жодних обмежень.

Дидактично-методична розробка 2-х уроків

Урок (23.01.2012)

Тема уроку: Валовий дохід, витрати та прибутки підприємства. Практична робота №4 «Оцінювання структури витрат і ціни конкретного продукту за методом «Витрати плюс».

Мета: з’ясувати економічний зміст витрат та прибутку; навчити аналізувати діяльність підприємства, виховати уважність, аналітичне і економічне мислення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Запитання для учнів:

Що таке підприємництво?

Яка основна мета діяльності підприємства?

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Діяльність підприємства спрямована на отримання прибутку. Прибуток є результатом роботи підприємства, показником ефективності його господарської діяльності.

Готовність фірми поставити товар на ринок визначається не лише ціною, а й багатьма іншими чинниками. Серед них – ціни на ресурси, характер застосованої технології, податки тощо. Ці чинники обумовлюють рівень витрат фірми, визначають цінову стратегію. Фірма орієнтується не тільки на споживача й конкурентів, а й значною мірою на те, скільки коштуватиме виробництво товарів, тобто на витрати.

Сьогодні ми розглянемо як витрати потрібно враховувати підприємцям для прийняття економічних рішень.

IV. Вивчення нового матеріалу

Виробничі витрати – витрати виробника (фірми) на придбання та використання всіх необхідних ресурсів для виготовлення кінцевих продуктів. Для виробництва товарів чи послуг фірма звичайно використовує як ті ресурси, які вона купує у власників цих ресурсів, так і власні економічні ресурси. Із цієї точки зору всі витрати поділяють на зовнішні і внутрішні.

TC=FC+VC, де ТС – сукупні витрати

FC – постійні витрати

VC – змінні витрати

АТС=ТС/Q, де АТС – середні загальні витрати, тобто витрати на одиницю продукції.

V. Виконання практичної роботи №4 (Додаток Б)

VI. Підсумки уроку.

Основний показник діяльності фірми прибуток!

Урок (30.01.2012)

Тема уроку: Зв’язки підприємця з банками, страховими компаніями, іншими фінансово-кредитними установами.

Мета уроку: ознайомитись з поняттями менеджмент, функції управління; зрозуміти сутність бізнес-планування; проаналізувати необхідність зв’язків підприємства з різними фінансовими установами; виховати в учнях самостійність, відповідальність, економічне мислення; розвивати здібності учнів щодо вирішення задач з теми, висловлювати власну думку щодо зв’язків підприємства з фінансовими установами.

Форма заняття: комбінований урок.

Метод, який буде застосовуватись: пояснювально-ілюстративний.

Дидактичне забезпечення:

• конспект лекцій;

• схеми та таблиці у вигляді презентації;

• робота з електронною дошкою;

• завдання для самостійної роботи;

• рекомендована література.

Структура заняття:

1. Привітання. Перевірка присутніх – 3 хв.

2. Перевірка домашнього завдання – 10 хв.

3. Повідомлення про тему та основні питання, які будуть розглядатись – 2 хв.

4. Виклад нової теми – 15 хв.

5. Закріплення вивченого: розв’язання задач – 10 хв.

6. Підсумки та висновки. Закінчення заняття – 5 хв.

Основні поняття: менеджмент (управління), стратегічний та операційний менеджмент, функції управління, бізнес-план, фінансові ресурси, кредит, лізинг, ризик, страхування.

Перевірка д/з:

1. Записати всі формули з теми.

2. Що таке валовий дохід?

3. Чим відрізняється валовий прибуток від чистого?

4. Що таке загальні витрати? З чого вони складаються?

5. Що відноситься до постійних витрат?

6. Що відноситься до змінних витрат?

7. Закон максимізації прибутку підприємства?

8. Що таке точка беззбитковості?

9. Що показує рентабельність?

Теоретичний блок:

Мотивація:

Останніми роками в Україні відбуваються глибокі економічні зміни, зумовлені процесами становлення ринкової економіки. Це також ті зміни, що спостерігаються в ринковій інфраструктурі у сфері фінансово-кредитних відносин (створення комерційних банків, інвестиційних фондів, страхових компаній, інших фінансових інституцій). Ці умови вимагають від фахівців підприємств, які відповідають за їх фінансову діяльність, кваліфікованої оцінки фінансового стану підприємства, прийняття ефективних управлінських рішень щодо співпраці з фінансово-кредитними установами.

Діяльність підприємства в ринковій економіці потребує ефективних управлінських рішень. Управління, або менеджмент – це діяльність із координації роботи працівників та структурних підрозділів підприємства.

На підприємстві існують різні рівні управлінської діяльності: стратегічний та операційний. Стратегічний менеджмент передбачає прогнозування шляхів, способів та результатів досягнення практичної діяльності з урахуванням різноманітних чинників та розроблення стратегічного плану розвитку підприємства. Операційний менеджмент визначає її зміст на підприємстві з реалізації цієї розробленої стратегії фірми.

Під управління на підприємстві підлягають усі сфери та напрямки діяльності підприємства.

На практиці управління реалізує спеціальна категорія людей, керівники, менеджери, управлінці, які виконують основні функції управління:

• Планування, підготовка й ухвалення управлінського рішення.

• Організація процесу реалізації прийнятих рішень.

• Мотивація персоналу.

• Контроль за ходом виконання управлінських рішень.

Якщо для прийняття правильних управлінських рішень менеджеру необхідна широка інформація про всі процеси, які відбуваються на підприємстві, то для реалізації цих рішень потрібна певна структура управління, яка відбиває функціональний розподіл праці на підприємстві, зв’язки та обсяг повноважень усіх його працівників.

Для ефективного управління і планування підприємницької діяльності, пошуку майбутніх партнерів та інвесторів, отримання від банку кредиту на підприємстві складається бізнес-план.

Бізнес-план – це документ, який допомагає підприємцям подати задуманий проект у певній формі відповідно до розробленої бізнес-ідеї, потреб ринку, можливостей його ресурсного забезпечення та отримання прибутку.

Бізнес-план описує всі головні аспекти діяльності підприємства, аналізує проблеми, з якими воно може зіткнутися, а також визначає способи розв’язання цих проблем, дозволяє зробити висновок про необхідність залучення кредитних та інвестиційних коштів, окупність і прибутковість проекту, а також передбачає розроблення мети завдань, які ставить підприємець на найближчу і майбутню перспективи. Бізнес-плани різних підприємств будуть відрізнятись. Це буде залежати від специфіки підприємства.

Зазвичай бізнес-план складається з таких розділів:

Назва розділу	Зміст розділу
Ідея бізнесу	Короткий опис бізнес-плану, його мета, актуальність, характер діяльності, можливості підприємства, очікувані результати.
Графік реалізації	Терміни здійснення окремих виді робіт.
Цілі бізнесу	Це те, чого прагне досягти підприємство в ході своєї діяльності.
Дослідження ринку	Передбачає визначення потенційних споживачів, дослідження конкурентів, їх місткість на даному сегменті ринку.
Оцінка витрат	Розрахунок усіх витрат, які необхідні для заснування та відкриття підприємства та виробничого процесу.
Формування ціни	Здійснюється на основі оцінки витрат та рівня цін на ринку.
Оцінка прибутковості проекту	Обґрунтування витрат та доходів підприємства, доцільність з економічної точки зору, потреба в залученні додаткових коштів.

Існує й інший варіант бізнес-плану:

1. Опис підприємства;

2. Маркетингова політика;

3. Відомості про конкурентів;

4. План виробництва;

5. Організаційний план;

6. Юридичний план;

7. Кадрова політика;

8. Ризик та страхування;

9. Фінансовий план;

10. Стратегія планування та фінансування.

Таким чином, завдяки розробці бізнес-плану та правильному і зваженому бізнес-плануванню можна відшукати інвесторів для реалізації задуманого проекту, мати реально підготовлений план розвитку підприємства в майбутньому.

Фінансова діяльність підприємства – це одна з управлінських функцій, пов’язана з управлінням процесами формування і використання фінансових ресурсів на підприємстві.

Фінансові ресурси підприємства – це грошові фонди цільового призначення, які формуються на підприємстві й використовуються для реалізації статутних цілей. Усі фінансові ресурси можна поділити на внутрішні та зовнішні.

Внутрішні фінансові ресурси (або власний капітал) – власні гроші, які підприємство витрачає на організацію та фінансування підприємницької діяльності. Якщо власний капітал становить більшу частину фінансових ресурсів, то це запорука успішної, конкурентоспроможної роботи підприємства. Внутрішніми фінансовими ресурсами є прибуток та амортизаційні відрахування.

Зовнішні фінансові ресурси – це які підприємство може отримати ззовні.

До зовнішніх ресурсів можна віднести банківські кредити, продаж ЦП, державні субсидії, лізинг, страхування тощо.

Банківський кредит – це певна сума коштів, наданих підприємству банківською установою в позику на певний термін для цільового використання та під відсотки.

Залежно від строку надання розрізняють коротко-, середньо- та довгострокові кредити.

Короткострокові кредити надаються строком до 1 року, середньострокові – від 1 до 5років, довгострокові – терміном більше 5 років.

Продаж цінних паперів – продаж акцій, коли підприємство одержує додаткові кошти, але власники акцій стають акціонерами – власниками підприємства. Продаючи облігації, підприємство одержує додаткові кошти, стаючи боржником, і бере на себе зобов’язання сплатити покупцеві облігації не тільки її вартість, а й проценти після закінчення терміну позики.

Державні субсидії надаються підприємствам у виняткових випадках з державного бюджету з метою підтримки певних галузей або виробництв.

Лізинг є особливим джерелом фінансових ресурсів підприємства, що одночасно поєднує в собі і кредитне зобов’язання, і оренду. Він передбачає довгострокове використання дорогого обладнання, транспортних засобів, устаткування, які підприємство не могло б придбати в інший спосіб. При цьому вартість цих засобів виробництва відшкодовується частинами, через включення у вартість виготовленої продукції. Це джерело фінансування відкриває нові можливості для розвитку малого і середнього бізнесу, якщо інші джерела фінансування виявляються недоступними.

Підприємство у своїй діяльності стикаються не лише з недостатністю фінансових ресурсів, але і з різними видами ризиків.

Ризик – це можливість виникнення несприятливих ситуацій під час реалізації господарських планів і виконання фінансових рішень підприємства.

Страхування ризику – це передача страховій компанії відповідальності за певні ризики підприємця.

Діяльність страхової компанії є самоокупною, тому за свої послуги вона отримує від підприємства страховий платіж, за рахунок якого здійснює страхове відшкодування на випадок настання небезпечної події, покриває свої витрати на ведення справи та отримує прибуток.

Таким чином, відносини між підприємствами та фінансово-кредитними установами є взаємовигідними, вони надають можливість останнім працювати за принципом самоокупності, а підприємствам – значно мінімізувати підприємницькі ризики, а також у разі необхідності отримувати кредити чи вигідно вкладати свої гроші.