89. Нова економіка як форма реалізації національних конкурентних переваг

Поняття «нова ек» введене в ек науку порівн недавно. Нова ек – це Інтернет-економіка,економіка знаньта постійних змін. Інтернет формує якісно нове глобальне громад суспільство, яке живе і мислить поза нац,адмін та географ рамками. Хоча Інтернету й справді належить пріоритетна роль, нова ек не зводиться до його викор. Істотною її рисою є виробл і викор нових знань(постійний процес навч й самонавч,свободу творчості, миттєву реакцію на виник тенденції й культур). У новій ек знання *стали не тільки самост чинник в-цтва, а й головн в усій системі чинників,що пов’язано з тим, що саме вони у вигляді інформації як систематизов даних зростаюч темпами змінюють вигляд суч світу, як чинник вир-тва ведуть до виникн нових форм бізнесу, що перебув у постійній взаємодії суб’єктів ринку у реальн часі *набули новий якісний стан і стали самост чинник вир-тва, таким, як земля, капітал і робоча сила. Це робить нову ек якісно ін порівняно з усім попереднім розв людства, тому що раніше, незалежно від типу сусп ек формації, ек функціон на основі однієї і тієї ж групи чинників.Конкур в новій ек значною мірою переноситься в Інтернет і набуває рис моделі доскон конкур, тому що формує достаток інформації, необмеж кільк покупців та продавців, зводить до нуля операц витрати і ліквідує всі бар’єри для нових учасн ринку. Для взаємодії на них створюють каталоги і проводять аукціони, що дає змогу зводити велику кількість покупців та продавців з усього світу і вчасно ліквід надлишки продукції. Торгівлю стандартизованим товаром однієї галузі здійсн на електронбіржах. При цьому Інтернет забезпечує велику прозорість, що образно назвати «оголеною економікою». Одним із першочергових завдань форм механізмів нової ек є створ міжн сист емісії і викор електрон грошей. У деякій мірі новий світ ек порядок уже створюється. Він представл такими органами, як ООН, Світ банк рекон і розвитку, МВФ, СОТ, Євро парламент і т.п. Однак він не має ще чіткої логічно завершеної стр-ри.

90. Феномен країни-системи в глобальній економіці.

У сучасному світі все частіше виникає таке поняття, як країна-система чи держава-регіон. «Країна-система» зазвичай може бути представлена державою, яка в цілях реалізації власних геоекономічних інтересів формує самостійну систему інтернаціоналізованих відтворювальних ядер (циклів). Їх ланками виступають національні транснаціоналізовані структури, яким делегується реалізація національних інтересів у геоекономічному просторі і одночасно забезпечується їх військовий захист. Найяскравішим прикладом даного феномена є, звичайно ж США. США — це свого роду Новий Рим, «світове місто», оточене концентричними колами «провінцій» і залежних країн. Кордонами Сполучених Штатів, фактичними, а не номінальними, які охороняються усією міццю збройних сил, є не адміністративно-політичний контур держави, а «зони національних інтересів», що поступово охоплюють усю планету. Ще одним прикладом країни-системи є Китай чи, точніше, Великий Китай, що включає КНР, який приєднав Гонконг, поглинув Макао, наполегливо придивляється до Тайваню… Намагаючись оцінити міць Китаю, ми вимушено користуємося різною соціальною метрикою: скажімо, включаючи чи виключаючи дані по Гонконгу, по-різному обчислюючи кількість китайців у світі і т. п. Культурно-цивілізаційне коло даної країни-системи містить у собі цілі держави, такі як Сингапур (90 % населення якого — китайці), всю південно-східну діаспору хуа-цяо, нарешті, чайна-тауни, розкидані по усьому світі… Китайський світ — це інноваційне соціальне утворення, новий формат країни-системи, що виходить не тільки за рамки національної держави, але також і за рамки колишнього трактування державності.