5. Назвіть класифікаційні ознаки кредиту

За терміном користування кредити поділяються на: ( короткострокові — до 1 року;( середньострокові — до 3-х років; ( довгострокові — понад 3 роки.

За формою забезпечення кредити поділяються на:( забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперами);

( гарантовані (банками, фінансами чи майном третьої особи);

( з іншим забезпеченням (поручительством, свідоцтвом страхової

організації);

( незабезпечені (бланкові).

За ступенем ризику кредити поділяються на: стандартні, під контролем,

субстандартні, сумнiвні, безнадiйні.

За формою надання кредити бувають: строковий, револьверний, кредитна

лiнiя, овердрафт, субординований борг, iншi кредити.

За строками погашення кредити поділяються на:

( кредити, що погашаються одноразово, тобто кредит повертається у повній

сумі у певний термін;

( кредити, для яких передбачається періодичне погашення суми позички і

відсотків по ній певними частинами, що пов’язане з періодичністю

надходження виручки від реалізації продукції (проведення робіт, надання

послуг);

( кредити, що погашаються достроково ( за вимогою кредитора або за

заявою позичальника);

( кредити з регресією платежів.

За характером використання цінних паперів:

- ринкові позики;

- неринкові позики;

- спеціальні позики.

6.Що таке міжгосподарський кредит? Назвіть його різновиди.

Міжгосподарський кредит – це кредитні відносини, що виникають між окремими підприємствами, організаціями, господарськими товариствами у процесі їх розрахункових взаємовідносин, а також між підприємствами, організаціями і господарськими товариствами, з одного боку, і органами галузевого управління, з іншого, в процесі їх фінансових взаємовідносин. Його видами є комерційний кредит, дебіторсько-кредиторська заборгованість, аванси покупців, тимчасова фінансова допомога, лізинг. Комерційний кредит- кредит, що надається у товарній формі продавцями покупцям у вигляді відстрочки платежу за продані товари (надані послуги) і оформлюється векселем. дебіторсько-кредиторська заборгованість виникає між суб'єктами господарської діяльності не на добровільних засадах, а ніби примусово, незалежно від їх волевиявлення. тимчасова фінансова допомога надають своїм підприємствам органи галузевого управління на засадах повернення. аванс є одним із джерел формування обігового капіталу підприємства, що його отримало. Лізинг — підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне використання лізингоотримувачу майна, що є власністю лізингодавця, або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

7.У чому полягає сутність фінансового посередництва?

Фінансове посередництво – це специфічний вид діяльності на грошовому ринку, що полягає в акумуляції його суб?єктами в обмін на свої зобов?язання вільних грошових капіталів і розміщення їх від свого імені в дохідні активи. Унаслідок цієї діяльності: на ринку з’являються нові фінансові інструменти і загальний асортимент їх значно розширюється, що посилює стимули для формування вільних грошових капіталів; урізноманітнюється трансформація грошового капіталу, що сприяє кращій адаптації його руху до потреб розширеного відтворення; скорочуються витрати економічних суб?єктів на забезпечення руху свого грошового капіталу. Суб?єкти грошового ринку, які займаються фінансовим посередництвом, називаються фінансовими посередниками, які поділяються на дві групи: банки та небанківські фінансово-кредитні установи. Небанківські фінансово-кредитні установи – це різноманітні установи, які акумулюють тимчасово вільні кошти і розміщують їх у формі кредиту. Економічна відмінність між ними полягає в тому, що суб?єкти другої групи є чистими посередниками, вони не можуть розмістити в активи більше коштів, ніж самі акумулювали. Банки ж є не тільки звичайними посередниками, а й творцями кредиту, оскільки виконують емісійну функцію.