Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1.docx
Скачиваний:
31
Добавлен:
22.03.2015
Размер:
83.75 Кб
Скачать

Прогнози

За прогнозами демографів, населення в Україні вже не буде збільшуватися, оскільки для цього відсутні сприятливі умови, а демографічний потенціал на сьогодні є вичерпаним. Такі прогнози не просто песимістичні, сьогодні вони звучать як вирок українській нації. За даними прогнозів як вітчизняних експертів, так і міжнародних організацій тенденція до скорочення населення країни буде посилюватися й протягом наступних років. Якщо в 2006-му році населення України становило 46,6 млн. то в 2010-му вже 45,4 млн. в 2020-му - 42,5 млн., 2030-му -39,5 млн., а 2040-му - 36,5 млн. чоловік. Тобто, протягом найближчих тридцяти років чисельність населення може скоротитися на

21.6 %. Це не просто тривожні цифри, вони означають не лише демографічну кризу, але й небезпеку для розвитку країни, загрозу для нашої національної безпеки та майбутнього української нації. Щоб цей висновок не був голослівним, звернемося ще до декількох цифр.

Загалом за роки незалежності України втратила близько 6 млн. громадян. Регіонами, які належать до найбільш демографічно постраждалих є Чернігівська, Черкаська і Вінницька області.

Аналіз даних Держкомстату України щодо розподілу постійного населення за окремими віковими групами свідчить, що скорочення кількості населення країни супроводжується невпинним і стрімким зменшенням абсолютної чисельності (і, відповідно, питомої частки) дітей віком 0–14 років та збільшенням питомої частки осіб віком >60 років. Так, у 1990 р. серед 51,556 млн. осіб постійного населення України діти віком <14 років становили 21,5% (11,842 млн. дітей), а люди віком >60 років — 18,3% (9,451 млн. осіб). У 2002 р. серед 48,249 млн. мешканців України зазначені вікові категорії становили відповідно 16,5% (7,950 млн. дітей) та 21,4% (10,343 млн. осіб). У наступні роки ситуація з чисельністю дитячого населення продовжувала катастрофічно погіршуватися.

Загальновизнано, що здоров’я населення значною мірою позначається на демографічних показниках. Серед демографічних показників найінформативнішими є середня тривалість життя, народжуваність, загальна і дитяча смертність, природний рух населення. Слід зазначити, що в Україні в динаміці окремих показників спостерігаються несприятливі тенденції — як вже відомо, порушилася демографічна структура в бік постаріння населення, посилилась нераціональна міграція.

За даними звіту ЦРУ (The World Factbook — Central Intelligence Agency, 2013), у 2013 р. за смертністю населення Україна займала 2-ге місце в світі (15,75 на 1000 населення). На 1-му місці — Південно-Африканська Республіка (17,36 на 1000 населення), наступні місця за Україною посідали Лесото і Чад (15,02 і 14,85 на 1000 населення відповідно). При цьому за народжуваністю Україна знаходиться на 202-му місці серед 224 країн світу (9,52 на 1000 населення). Закономірно, що за показником приросту населення (–0,63) Україна посідає одне з останніх місць — 228-ме місце серед 233 країн світу.

Зазначений демографічний стан потребує прийняття негайних політичних рішень, основаних на наукових дослідженнях, щодо поліпшення стану здоров’я населення та демографічної ситуації в цілому з метою стратегічного планування проведення заходів щодо виходу з демографічної кризи.

Відзначимо, що в Україні статистичні дані щодо захворюваності населення на ВІЛ/СНІД, туберкульоз, вірусний гепатит, професійні захворювання тощо не відображають фактичні масштаби ураженості населення зазначеними соціально небезпечними захворюваннями. Певною мірою, це відображає низьку заінтересованість населення у власному здоров’ї, недостатню якість надання медичної допомоги, майже повну відсутність контролю з боку держави за станом здоров’я населення та демографічною ситуацією в цілому, що призводить до уникнення звернення потенційно хворих за медичною допомогою в лікувально-профілактичні заклади, а це, у свою чергу, викривляє офіційні медичні статистичні показники.

Експерти кажуть, що в останні роки народжуваність піднялася до середньоєвропейського рівня і стабілізувалася, і пояснюють це тим, що в середині 2000-х у дітородний вік увійшло покоління 80-х, коли в Українській СРСР народжуваність була одна з найвищих за всі роки існування. Однак демографічна ситуація як і раніше залишається дуже складною.

«Погіршуються показники не тільки кількості, але і якості населення: здоров'я, рівень освіти, ступінь активності життєвої позиції і задоволеності життям», - вважає заввідділом досліджень демографічних процесів та демографічної політики Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Ірина Курило.

«Здоров'я і тривалість життя сполучені з оптимізмом і активною життєвою позицією. За прогнозами економістів, період стагнації в Україні може затягнутися на десятиліття. Це досить трагічно для нас, так як українці традиційно дуже песимістично оцінюють своє життя і можливості », - сказала в коментарі НБН заввідділом досліджень рівня життя населення Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Людмила Черенько.

«На Заході України дійсно вище народжуваність. По-перше, за рахунок сільського населення. Тут грають роль не стільки економічні фактори, адже на Заході рівень безробіття набагато вище, а зарплати - нижче, стільки чинники ментального характеру. Високий рівень релігійної активності формує більш здоровий спосіб життя, орієнтований на сімейні цінності », - пояснила в інтерв'ю НБН науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Наталія Левчук.

Демограф зазначила, що ментальний фактор разом з екологічним і соціально-економічним зумовлюють також велику тривалість життя на Заході України: «У західних областях живуть на 4-5 років довше і показники смертності серед чоловіків працездатного віку набагато нижче, ніж на Сході».

Таким чином, в 2012 році найкращою виявилася демографічна ситуація в Рівненській області, коефіцієнт приросту населення в якої склав 3,5 на 1000 чоловік.

Найбільш гострою демографічна ситуація є в Донецькій, Дніпропетровській, Луганській, Харківській, Чернігівській та Полтавській областях. Рівень смертності в цих регіонах перевищує рівень народжуваності в середньому в два рази.

Критичне зниження кількості населення в Східних областях країни експерти частково пояснюють специфікою регіону: міста Донбасу виникли завдяки активному розвитку промисловості, і тепер, коли шахти і заводи масово закриваються, люди їдуть звідти.

«Вимирає навіть таке велике місто як Луганськ, обласний центр. Під час робочої поїздки в минулому році ми побачили там жахливу картину - напівпорожні вулиці та будинки. Хоча Луганськ навіть не монофункціональний місто, тобто, там розвинена промисловість і багато підприємств », - сказала в інтерв'ю НБН Людмила Черенько.

«Демографічна ситуація обумовлена також несприятливою екологічною ситуацією, важкими умовами роботи (наприклад, шахтарів), що негативно позначається на здоров'ї та тривалості життя. До того ж рівень інфекційних захворювань, зокрема ВІЛ / СНІДу та туберкульозу, кількості вбивств, смертей від травм і отруєнь у Східних областях значно вище, ніж в Західних », - пояснила Наталія Левчук.

Низький рівень народжуваності на сході України обумовлений також тим, що населення регіону - в основному міські жителі, які в силу ряду соціально-економічних причин традиційно народжують менше дітей, ніж сільські.

Окреме місце займає Чернігівська область. Торік коефіцієнт приросту населення в ній склав мінус 9,2 на 1000 чоловік і виявився найнижчим по країні.

«З північних областей України багато людей мігрує до Києва, користуючись територіальною близькістю до столиці. В селах залишаються тільки старики, інфраструктура занепадає. В результаті - сільське населення фактично не отримує задоволення базових потреб в освіті, медицині, соціальному захисті, виявляється в стані соціальної ізольованості та міграція посилюється », - вважає Людмила Черенько.

Згідно з результатами звіту ООН про стан міст світу за 2012 - 2013 рік, оприлюдненим у жовтні 2012 року, Київ - єдине українське місто з позитивним показником динаміки росту населення. Тільки за офіційною статистикою, в 2012 році до Києва приїхали 35 тис. Іноземців і 52 тис. українців з усієї країни.

Дніпропетровськ посів перше місце в світі в рейтингу міст, в яких швидше за все зменшується кількість населення. ООН прогнозує, що кількість жителів української столиці зросте майже на 100 тис. До 2025 року і складе 2920000 чоловік, а населення Дніпропетровська вже до 2025 року скоротитися майже на 17% і складе 967 000 осіб (зараз 1160000). Крім того, топ-28 міст світу з найбільшим темпом вимирання потрапили ще чотири українські міста: Донецьк, Запоріжжя, Харків і Одеса.

Прогнози ООН щодо всієї України також невтішні. Відділ економічних і соціальних досліджень організації прогнозує скорочення населення в Україні до 2050 року до 33 мільйонів, а українські експерти - до 36 мільйонів чоловік.

Світовий банк також висловив стурбованість з приводу демографічної ситуації в Україні. Згідно зі звітом СБ, який був опублікований в жовтні 2012 року, в Україні катастрофічно скорочується кількість платників податків і збільшується кількість пенсіонерів. Експерти банку відзначають, що, враховуючи втрату працездатного українського населення через низьку народжуваність, а також через масову еміграцію в інші країни, скоро нікому буде працювати. Всесвітній банк наводить дані про те, що з України щорічно виїжджають близько 80 тисяч осіб, а всередині України не вистачає робочої сили. Крім того, тривалість життя українців за десять років зросла майже на 2 роки і тривалість життя українських чоловіків становить близько 60-65 років, а жінок - 72-73 роки.

Експерти кажуть, що для запобігання демографічної кризи, необхідно, щоб українки народжували як мінімум по 2-3 дітей.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]