Демографічні аспекти відтворення людського потенціалу регіонів України

За сучасних економічних умов головна роль у розвитку регіонів відводиться людині та її потенціалу. Якісні та кількісні характеристики людського потенціалу визначають ефективність та інноваційність виробництва, швидкість адаптації економіки до світових глобальних процесів. Водночас формування людського потенціалу на регіональному рівні відбувається під впливом демографічних змін. Зважаючи на демографічну ситуацію, що склалася в регіонах України в останні роки, актуальності набуває дослідження впливу природного та міграційного руху населення на відтворення людського потенціалу та визначення оптимальних шляхів його збереження.

На сьогодні демографічна сфера формує головні обмеження щодо відтворення людського ресурсу. Тривала депопуляція населення за рахунок природного зменшення з суттєвим переважанням смертності над народжуваністю призвела до катастрофічних демографічних втрат. За останні 17 років чисельність населення за рахунок депопуляції зменшилася на 5,7 млн. осіб і на 1 січня 2009 р. становила 46,1 млн. осіб. Майбутні втрати у зв’язку з вичерпанням потенціалу демографічного відтворення за експертними оцінками та прогнозом Інституту демографії та соціальних досліджень НАН України можуть до 2040-2050 рр. знаходитися в межах 10-12 млн. осіб.

Дослідження кількісної сторони відтворення людського потенціалу регіонів показало, що найсприятливішою є ситуація в Одеській, Харківській, Київській та Чернівецькій областях, для яких збереження масштабів міграційного приросту здатне у найближчій перспективі нівелювати природне скорочення населення.

Міграція на сьогоднішній день є чинником, який безпосередньо впливає на формування людського потенціалу, сприяє формуванню його кількісних ознак та опосередковано закладає підґрунтя для розвитку якісних характеристик. Для України цілком реальним є сценарій міграції заміщення – прибуття певної кількості іммігрантів, яка потрібна країні для того, щоб запобігти зменшенню і старінню населення. Це питання висвітлено в звіті ООН з міграції заміщення, в якому аналізувалось кілька альтернативних сценаріїв і рівні імміграції, необхідні для запобігання зменшенню і старінню населення в ЄС. Експерти ООН дійшли висновку, що навіть невеликий рівень міграції може компенсувати від’ємний приріст населення.

В цьому випадку єдиним джерелом зростання (або стабілізації) чисельності населення України, задоволення потреб економіки в робочій силі та підтримання необхідного рівня господарського використання території стає прибуття до нашої держави іммігрантів з Афро-Азійських країн. Представники азійських та африканських етносів уже сьогодні виявляють бажання іммігрувати до України (в більшості країн Азії та Африки рівень життя населення значно нижчий, ніж у нас). Якщо умови поселення та проживання (набуття громадянства, соціальний статус тощо) в нашій державі для вихідців третього світу будуть сприятливішими, ніж у західних країнах, чисельність потенційних іммігрантів збільшиться настільки, що можна буде вести мову про відбір бажаних контингентів для формування людського потенціалу в Україні. Залучення обмежених груп іммігрантів забезпечує уповільнення темпів депопуляції, а також дозволяє досягти прийнятного співвідношення між платниками податків та особами, що перебувають на утриманні держави.

Імміграція є реальним шляхом зміни депопуляційних процесів і переходу до зростання кількості населення безпосередньо (через збільшення обсягів масової імміграції над можливими масштабами еміграції) і опосередковано (внаслідок омолодження вікової структури населення, оскільки більшість мігрантів є молодими людьми, орієнтування новоприбулих на багатодітність, зростання сумарного коефіцієнту народжуваності всього населення).

В умовах депопуляції іммігранти збільшують внутрішній сукупний попит, сплачують податки і соціальні внески, що завдає загального позитивного впливу на економічний розвиток регіонів країни.

Аналіз впливу сучасної демографічної ситуації на відтворення людського потенціалу в регіонах України дає підстави констатувати існування суттєвих демографічних втрат, спричинених тривалою депопуляцією населення. Важливим напрямом діяльності для визначення шляхів ефективного відновлення людського потенціалу виступає використання міграційних процесів, як реального джерела його кількісного та якісного поповнення та подолання негативних наслідків депопуляції. У даному контексті перспективами подальшого дослідження можуть бути принципи формування регіональної політики відтворення людського потенціалу на основі використання міграційних резервів.