56.Регламентування посадових обов’язків

У процесі регулювання трудової діяльності персоналу широко використовуються засоби регламентування посадових обов'язків працівників апарату управління організаціями. Регламентування посадових обов'язків — це процес чіткого визначення та документального закріплення переліку обов'язко­вих для виконання працівником функцій і завдань, а також прав та відповідальності. Воно базується на поділі й кооперуванні праці в організації та сприяє: __ефективному добору, розстановці та використанню персо­налу; __зміцненню виконавської дисципліни; __створенню організаційно-правової бази діяльності праців­ників; __підвищенню відповідальності працівників за результати ді­яльності; __забезпеченню об'єктивності під час атестації працівників, заохочення або застосування дисциплін стягнень; __запобіганню трудових спорів; __—підвищенню ефективності діяльності організації. Діяльність організації в цілому, її першого керівника регламен­тується чинним законодавством України, статутом організації або положенням про організацію, зареєстрованим чи затвердженим в установленому порядку. Деякі аспекти діяльності першого керів­ника можуть регулюватись контрактом, який він укладає з робо­тодавцем. Діяльність виконавчого директора може додатково ре­гламентуватись його посадовою інструкцією, яку затверджує пред­ставник роботодавця.

57.Методи професійного підбору кадрів

Характеристика основних ме­тодів добору кадрів: метод анке­тування; метод співбесіди; метод інтерв'ювання; відбіркові тести; «акваріум». 1)Метод анкетування – фор­мування і заповнення анкети, вони як правило включають ти­пові форми, часто застосовуються на державних підприємствах. Ціль – первинне знайомство і до­бір. Як правило, анкетування дуже рідке застосовується на гар­них підприємствах. Частіше – комбіноване, зі співбесідою. 2)Співбесіда може бути дис­циплінарна, кваліфікаційна. Часто це залежить від того, на яку по­саду йде людині.

Кваліфікаційна – упор на про­фесійні якості.

Дисциплінарна співбесіда – з особливими умовами роботи, у випадку низькокваліф. робіт, ко­мандировочні роботи.

Часто порівнюють інтерв'ю­вання і співбесіда, але це різні речі. 3. Інтерв'ювання – тут ціль більш вузька. Цей метод застос. тоді, коли є ряд питань, по яких запитують. У вітчизняній прак­тиці співбесіда використовується частіше.

Співбесіда: план 7-и пунк­тів: фізичні дані; освіта і досвід інтелект;здатність до усного рахування, мовлення, фізичної праці; інтереси претенден­тів; диспозиція (почуття відпові­дальності, лідерство, товарись­кість) ; особисті обставини (вплив роботи на особ життя 4.Добірні тести. Тут багато за­лежить від професійного рівня людей і самих тестів. Тест- стан­дартизоване, нетривале за часом психофізіолог. випробування, що провод-ся з метою оцінки і від­бору прес-лу. 5.«Акваріум». З метою добору фахівців топ-менеджменту. Здій­снюється у вигляді умовно-діло­вої гри. Співбесіда з кандидатом.

Співб проводиться в осн. з метою ознайомлення з кандида­том, визнач його придатності до посади і відповідності певним вимогам, що всуваються до роботи. Бесіди з кандид в більшості випадків проводять менеджери, рідше кер підрозділів, і ще рідше топ-менеджери (проте якщо О-ція не велика, то співбесіду можуть провести і керівники вищої ланки, а також в зал-ті від того на яку посаду шукають робітника –якщо на кері­вну, менеджерську, то керівник проводить, а якщо на простого робітника, то цим можуть займа­тися або відділ кадрів або менедж проекту,) Рішення про зарахування пра­цівника на конкретні посади в ко­нкретні підрозділи приймається керівниками трудових колективів. Після ухвалення рішення про за­рахування ці керівники сповіща­ють про це у відділ кадрів, що і здійснює процедуру зарахування. Попереднє інтерв'ю може носити колективний характер. У ході бесіди повинна бути отримана не тільки інформація про попередній трудовій кар'єрі претендента, але і проведена його комплексна оцінка: професійна й особистісна. Тестові випроб-я охопл різні стор особистості претенд: *псих-ну; інтелектуальну;*проф-ну; *комунікативну; *соціальну; Отримана інф-ія дозволяє в значній мірі отримати додаткову інф-ію про претендент. Якість тестових випробувань залежить від якості відповідних тестів і від об’єктивності відповідей претендента.

Графологічна експертиза як метод оцінювання кандидатів на вакантні робочі місця - це отримання додаткової інф-ії щодо особистісних якостей працівників по їх почерку найбільш авторитетні компанії та урядові установи довіряють графологам на основі декількох слів чи речень власноручно написаних претендентом на посаду, визначити їх устремління, ступінь самоконтролю, ініціативність і тим самим визначити ймовірність успіху і небезпеку вибору.