- •1.Персонал організації та його структура
- •2.Причини конфліктів
- •3.Типи конфліктів
- •4.Лізинг персоналу
- •5.Тарифна система оплати праці
- •7.Система заходів пристосування персоналу до економічних змін
- •8.Регламентування посадових обов’язків
- •9.Спілкування, управлінське спілкування
- •10.Сторони і суб’єкти соціального партнерства
- •11.Етапи процесу формування резерву керівників у організації
- •12.Технічні засоби менеджменту персоналу
- •13. Досвід управління персоналом в країнах з ринковою економікою.
- •15. Соціоніка як науковий підхід
- •16.Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •17.Методи розв’язання конфліктів
- •18.Елементи умов праці
- •19.Сфери менеджменту персоналу
- •20.Система оцінки персоналу
- •22.Підсистеми та функції лінійного і функціонального управління
- •23.Предмет, об’єкт, суб’єкт, завдання, функції менеджменту персоналу,
- •24.Вимоги до преміювання персоналу
- •25.Регламентування посадових обов’язків
- •26.Напрями професійно-кваліфікаційного просування робітників
- •27.Напрями удосконалення діяльності служби персоналу
- •28.Входження працівника в організацію
- •29.Заробітна плата: сутність
- •32.Зворотній зв'язок в комунікаційному процесі
- •34.Джерела поповнення і оновлення персоналу
- •35.Ролі керівника за Мінцебергом
- •36.Системи оплати праці
- •37.Атестація персоналу
- •38.Функції менеджменту персоналу
- •39.Форми впливу на працівників в процесі міжособистісного спілкування
- •40.Професійні права і обов’язки начальника відділу кадрів
- •40. Професійно-кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника служби персоналу.
- •41.Завдання, які вирішує професійно-кваліфікаційне просування робітників
- •42.Напрями поліпшення умов праці на виробництві
- •43.Функції, які виконує відділ кадрів
- •44.Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •45.Нормативно-правова база менеджменту персоналу
- •46.Положення про відділ кадрів
- •47.Психологічні якості керівника
- •49.Порядок ведення переговорів і укладання колективного договору
- •50.Режим праці та відпочинку
- •51.Зміст колективного договору
- •52.Структура,функціональні обов’язки служби персоналу
- •53.Організація заробітної плати за умов ринкової економіки
- •54.Потреби та мотиви
- •55.Класифікація якостей необхідних керівникові
- •56.Регламентування посадових обов’язків
- •57.Методи професійного підбору кадрів
- •60.Кадрове забезпечення менеджменту персоналу
- •61.Тарифна система
- •62.Складові процесу розвитку персоналу організації
- •63.Соціально-психологічні методи управління персоналом
- •64.Комплекс документів за функціями управління кадрами
- •65.Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •66. Індивід і група, адаптація і зміна поведінки людини
- •68.Тарифна сітка
- •69.Номенклатура справ з кадрового діловодства
- •70.Процес оцінювання персоналу
- •71.Режим «стислого робочого тижня»
- •72.Кадрове діловодство
- •73. Склад кадрової документації та її призначення.
- •74.Кодекс законів про працю
- •75.Трудовий договір
- •77.Фактори умов праці
- •78. Первинна професійна підготовка кадрів
- •79. Ротація кадрів
- •80.Контракт
- •81.Види та фактори руху персоналу
- •82.Заробітна плата : функції
- •83.Соціальне партнерство в організації
- •84.Створення кадрового потенціалу в організації
- •85.Трудова книжка
- •86.Показники руху персоналу
- •89.Відкрита та закрита політика менеджменту персоналу
- •90.Причини, які зумовлюють на міжособистісному рівні бар’єри в обміні інформації
- •91.Підстави для звільнення працівника
- •93.Уведення в посаду
- •96.Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •97.Облік кадрів
- •99.Психологічні механізми регуляції соціально-психологічного клімату в організації
- •100.Методи психологічного впливу на підлеглих
- •101.Випадки, коли допускається розірвання трудової угоди з ініціативи роботодавця
- •102.Особова картка
- •103. Характеристика бюрократичної та патерналістської моделей організації
- •104.Середньооблікова чис. Промислово-виробничого персоналу на п-ві у
- •105.Штатно-посадова книга
- •106.Фактори стресів
- •107. Психологічні механізми регуляції соціально-психологічного клімату в організації
- •108.Пасивна та активна політика менеджменту персоналу
- •109.Складові процесу розвитку персоналу
- •110.Алфавітна книга
- •111.Поняття стресу
- •112.Превентивна та активна політика менеджменту персоналу
- •113.Адаптація працівників
- •114.Гнучкий графік роботи
- •115.Зовнішні чинники, які впливають на планування потреби у персоналі
- •116.Поріняльна характеристика відкритої та закритої політики менеджменту персоналу
- •117.Менеджмент персоналу як навчальна дисципліна
- •118.Соціально-психологічні фактори трудової поведінки персоналу
- •119.Методи психологічного впливу на підлеглих
- •120.Внутрішні чинники, які потребу в кадрах
- •121.Документи організації для внутрішнього використання
- •122.Відкрита та закрита політика менеджменту персоналу
- •123.Напрями поліпшення умов праці на виробництві
38.Функції менеджменту персоналу
підвищення ефективності функціонування організації;
-поліпшення якості трудового життя персоналу. Підвищення ефективності діяльності організації є джерелом зростання реальних трудових доходів персоналу, інвестицій у його розвиток. Висококваліфікований персонал, задоволений умовами роботи, працює відповідально, творчо, продуктивно, ідентифікує себе з організацією, а отже, є поважним чинником її конкурентоспроможності.
Функції менеджменту персоналу. Управлінський апарат організації як інтегрований суб'єкт менеджменту персоналу вико-нує різні функції, їх можна поділити на 2 групи — загальні та специфічні. До групи загальних функцій належать такі: планування, організація, мотивація та контроль. Ці функції виконують усі керівники незалежно від рівня управління, лінійні й функціональні.
Специфічні функції менеджменту персоналу визначається функціональним поділом праці між структурними підрозділами організації та між виконавцями. Наприклад, основними специфічними функціями начальника відділу організації праці та заробітної плати, можна вважати:
—нормування праці;
-виявлення резервів зростання продуктивності праці;
-удосконалення матеріального й морального стимулювання працівників;
контроль за дотриманням трудового з-ва в організації.
39.Форми впливу на працівників в процесі міжособистісного спілкування
Міжособистісний вплив виявляється як психологічний вплив, особистий вплив, функціонально-рольовий вплив, індивідуально-специфічний вплив, комунікативний вплив та ін.
Психологічний вплив. Здійснюється він на усвідомленому і неусвідомленому рівнях психіки.
Психологічний вплив - застосування у міжособистісній взаємодії винятково психологічних засобів з метою впливу на стан, думки, почуття, дії іншої людини.
За змістом психологічний вплив буває педагогічним, управлінським, деологічним та ін.
Суб'єктом його є індивід в ролі організатора, виконавця (комунікатора) або дослідника процесу свого впливу.
Він вивчає об'єкт і ситуацію впливу, обирає стратегію, тактику і засоби, враховує сигнали про успішність — неуспішність впливу, що надходять від об'єкта, організовує протидію об'єкту тощо. Об'єкт, будучи активним елементом системи впливу, осмислює інформацію, що надходить до нього, може не погоджуватися із суб'єктом, здійснювати контрвплив на комунікатора.
Різновидом психологічного впливу є психологічно конструктивний вплив, який має бути психологічно коректним, задовольняти потреби обох сторін, зберігати цілісними особистості, взаємини індивідів, котрі беруть у ньому участь. Таким критеріям повинно відповідати і психологічно конструктивне протистояння.
Особистий вплив. Найвищою його метою і головним результатом є зміни у свідомості й душі іншої людини, а не вигідні для суб'єкта впливу зміни в діях.
Особистий вплив — властивість, особистісна якість, сутнісна сила людини, які виявляються у здатності впливати на іншу особу спонукальним, стримуючим, заспокійливим або іншим розвивальним способом, змінюючи не тільки її поведінку, а й погляди, мотиви, свідомість, характер.
Функціонально-рольовий вплив. Люди у процесі міжособистісного спілкування орієнтуються передусім на відповідність своїх та чужих дій і вчинків нормам і правилам, регламентованим рольовою розстановкою сил.
Функціонально-рольовий вплив — вид міжособистісного впливу, характер, спрямованість та інтенсивність якого зумовлюються не особистісними властивостями партнерів, а їх рольовими позиціями.
Яскраво вираженою формою такого впливу є авторитет влади, не підкріплений справжнім особистісним авторитетом її носія.
Індивідуально-специфічний вплив. Особистість стає об'єктом наслідування, навмисно чи ненавмисно пропонуючи іншим взірці своєї активності та індивідуальності. У такий спосіб індивідуально-специфічний вплив немовби продовжує цю особистість в інших людях.
Індивідуально-специфічний вплив — трансляція індивідом іншим людям своїх особистісних рис у формі взірців особистісної активності.
Систематичний індивідуально-специфічний вплив поступово змінює поведінку і мотиваційну сферу інших людей, що простежується у зміні їхньої діяльності на момент актуалізації в їх свідомості суб'єкта впливу.
Комунікативний вплив. Безпосередній процес взаємодії, під час якого відбувається обмін інформацією, пов'язують із комунікативним впливом.
Комунікативний вплив — внутрішня комунікативна установка комунікатора стосовно себе і реципієнта, вербальні і невербальні особливості повідомлення, характеристики комунікативного простору спілкування, складові соціально-психологічного середовища.