- •1.Персонал організації та його структура
- •2.Причини конфліктів
- •3.Типи конфліктів
- •4.Лізинг персоналу
- •5.Тарифна система оплати праці
- •7.Система заходів пристосування персоналу до економічних змін
- •8.Регламентування посадових обов’язків
- •9.Спілкування, управлінське спілкування
- •10.Сторони і суб’єкти соціального партнерства
- •11.Етапи процесу формування резерву керівників у організації
- •12.Технічні засоби менеджменту персоналу
- •13. Досвід управління персоналом в країнах з ринковою економікою.
- •15. Соціоніка як науковий підхід
- •16.Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •17.Методи розв’язання конфліктів
- •18.Елементи умов праці
- •19.Сфери менеджменту персоналу
- •20.Система оцінки персоналу
- •22.Підсистеми та функції лінійного і функціонального управління
- •23.Предмет, об’єкт, суб’єкт, завдання, функції менеджменту персоналу,
- •24.Вимоги до преміювання персоналу
- •25.Регламентування посадових обов’язків
- •26.Напрями професійно-кваліфікаційного просування робітників
- •27.Напрями удосконалення діяльності служби персоналу
- •28.Входження працівника в організацію
- •29.Заробітна плата: сутність
- •32.Зворотній зв'язок в комунікаційному процесі
- •34.Джерела поповнення і оновлення персоналу
- •35.Ролі керівника за Мінцебергом
- •36.Системи оплати праці
- •37.Атестація персоналу
- •38.Функції менеджменту персоналу
- •39.Форми впливу на працівників в процесі міжособистісного спілкування
- •40.Професійні права і обов’язки начальника відділу кадрів
- •40. Професійно-кваліфікаційні вимоги до сучасного керівника служби персоналу.
- •41.Завдання, які вирішує професійно-кваліфікаційне просування робітників
- •42.Напрями поліпшення умов праці на виробництві
- •43.Функції, які виконує відділ кадрів
- •44.Засоби компенсації впливу на працівників несприятливих умов праці
- •45.Нормативно-правова база менеджменту персоналу
- •46.Положення про відділ кадрів
- •47.Психологічні якості керівника
- •49.Порядок ведення переговорів і укладання колективного договору
- •50.Режим праці та відпочинку
- •51.Зміст колективного договору
- •52.Структура,функціональні обов’язки служби персоналу
- •53.Організація заробітної плати за умов ринкової економіки
- •54.Потреби та мотиви
- •55.Класифікація якостей необхідних керівникові
- •56.Регламентування посадових обов’язків
- •57.Методи професійного підбору кадрів
- •60.Кадрове забезпечення менеджменту персоналу
- •61.Тарифна система
- •62.Складові процесу розвитку персоналу організації
- •63.Соціально-психологічні методи управління персоналом
- •64.Комплекс документів за функціями управління кадрами
- •65.Науково-методичне забезпечення менеджменту персоналу
- •66. Індивід і група, адаптація і зміна поведінки людини
- •68.Тарифна сітка
- •69.Номенклатура справ з кадрового діловодства
- •70.Процес оцінювання персоналу
- •71.Режим «стислого робочого тижня»
- •72.Кадрове діловодство
- •73. Склад кадрової документації та її призначення.
- •74.Кодекс законів про працю
- •75.Трудовий договір
- •77.Фактори умов праці
- •78. Первинна професійна підготовка кадрів
- •79. Ротація кадрів
- •80.Контракт
- •81.Види та фактори руху персоналу
- •82.Заробітна плата : функції
- •83.Соціальне партнерство в організації
- •84.Створення кадрового потенціалу в організації
- •85.Трудова книжка
- •86.Показники руху персоналу
- •89.Відкрита та закрита політика менеджменту персоналу
- •90.Причини, які зумовлюють на міжособистісному рівні бар’єри в обміні інформації
- •91.Підстави для звільнення працівника
- •93.Уведення в посаду
- •96.Фінансове забезпечення менеджменту персоналу
- •97.Облік кадрів
- •99.Психологічні механізми регуляції соціально-психологічного клімату в організації
- •100.Методи психологічного впливу на підлеглих
- •101.Випадки, коли допускається розірвання трудової угоди з ініціативи роботодавця
- •102.Особова картка
- •103. Характеристика бюрократичної та патерналістської моделей організації
- •104.Середньооблікова чис. Промислово-виробничого персоналу на п-ві у
- •105.Штатно-посадова книга
- •106.Фактори стресів
- •107. Психологічні механізми регуляції соціально-психологічного клімату в організації
- •108.Пасивна та активна політика менеджменту персоналу
- •109.Складові процесу розвитку персоналу
- •110.Алфавітна книга
- •111.Поняття стресу
- •112.Превентивна та активна політика менеджменту персоналу
- •113.Адаптація працівників
- •114.Гнучкий графік роботи
- •115.Зовнішні чинники, які впливають на планування потреби у персоналі
- •116.Поріняльна характеристика відкритої та закритої політики менеджменту персоналу
- •117.Менеджмент персоналу як навчальна дисципліна
- •118.Соціально-психологічні фактори трудової поведінки персоналу
- •119.Методи психологічного впливу на підлеглих
- •120.Внутрішні чинники, які потребу в кадрах
- •121.Документи організації для внутрішнього використання
- •122.Відкрита та закрита політика менеджменту персоналу
- •123.Напрями поліпшення умов праці на виробництві
47.Психологічні якості керівника
Оскільки управління персоналом ґрунтується на взаємовідносинах (формальних і неформальних) керівника-лідера з підлеглими, то особливо високі вимоги ставляться до його психологічних якостей. Такими якостями є: —атракція — здатність приваблювати до себе людей завдяки формуванню в них у процесі спілкування позитивних емоцій; —чесність, порядність, правдивість, висока вимогливість до себе й підлеглих, відповідальність; —справедливість, доброзичливість і повага в стосунках з підлеглими, здатність створювати в колективі сприятливу атмосферу; —знання людської психології та індивідуально-особистісних властивостей підлеглих, методів ефективного впливу на них; —емпатія (співпереживання) — уміння поставити себе на місце іншого, вникнути в його проблеми, потреби, інтереси, мотиви діяльності; —толерантність — уміння в будь-яких умовах залишатися витриманим, терплячим, ввічливим щодо висловлювань думок іншими, розсудливим і не втрачати здатності приймати розумні рішення;-рішучість, наполегливість, здатність до вольових дій; -уміння мислити проблемно й перспективно, відрізняти реальні факти від суб'єктивних думок; —високий рівень емоційно-вольової сфери, психологічна стійкість і врівноваженість; —уміння впливати на людей, переконувати їх і добиватися взаєморозуміння.
49.Порядок ведення переговорів і укладання колективного договору
Укладенню колективного договору, угоди передують колективні переговори.
Будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів.
Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори.
Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом.
Для ведення переговорів і підготовки проектів колективного договору, угоди утворюється робоча комісія з представників сторін. Склад цієї комісії визначається сторонами. Сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацій, експертиз, отримання необхідних даних для вироблення відповідних рішень і пошуку компромісів.
Сторони колективних переговорів зобов'язані надавати учасникам переговорів всю необхідну інформацію щодо змісту колективного договору, угоди. Учасники переговорів не мають права розголошувати дані, що є державною або комерційною таємницею, і підписують відповідні зобов'язання.
Робоча комісія готує проект колективного договору, угоди з урахуванням пропозицій, що надійшли від працівників, трудових колективів галузей, регіонів, громадських організацій, і приймає рішення, яке оформляється відповідним протоколом.
50.Режим праці та відпочинку
Важливим завданням у поліпшенні організації праці є встановлення найдоцільніших режимів праці та відпочинку. Розрізняють змінний, добовий, тижневий та місячний режими праці та відпочинку. Вони формуються з урахуванням працездатності людини, яка змінюється протягом доби (рис. 10.1), що береться до уваги передусім у змінному та добовому режимах.Змінний режим визначає загальну тривалість робочої зміни, час її початку та закінчення, тривалість обідньої перерви, тривалість праці та частоту регламентованих перерв на відпочинок.
Добовий режим праці та відпочинку включає кількість змін за добу, час відновлення працездатності між змінами.
Тижневий режим праці та відпочинку передбачає різні графіки роботи, кількість вихідних днів на тиждень, роботу у вихідні та святкові дні. Графіки роботи передбачають порядок чергування змін. Місячний режим праці та відпочинку визначає кількість робочих та неробочих днів у даному місяці, кількість працівників, які йдуть у відпустку, тривалість основних та додаткових відпусток.Порядок використання робочого часу (режим змінності, початок і кінець зміни, тривалість обідньої перерви, режим праці й відпочинку) встановлюється кожною організацією самостійно і відображається в змісті колективного договору (ст.13). Час початку і закінчення щоденної роботи (зміни) передбачаються правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності у відповідності з законодавством (ст.57). При змінних роботах працівники чергуються в змінах рівномірно в порядку, встановленому правилами внутрішнього трудового розпорядку. Перехід з однієї зміни в іншу, як правило, має відбуватися через кожний робочий тиждень в години, визначені графіками змінності (ст.58). Тривалість перерви в роботі між змінами має бути не меншою подвійної тривалості часу роботи в попередній зміні (включаючи і час на перерви на обід). Призначення працівника на роботу протягом двох змін підряд забороняється (ст.59).На роботах з особливими умовами і характером праці в порядку і випадках, передбачених законодавством, робочий день може бути поділений на частини з тією умовою, щоб загальна тривалість роботи не перевищувала встановлено тривалості робочого дня (ст.60).В окремих випадках органи місцевого самоуправління можуть накладати свої обмеження на порядок використання робочого часу в зв’язку із стихійним лихом, дефіцитом енергоресурсів, нестачею засобів громадського транспорту та з інших причин.
