- •2.1.3. Навчально-методичні матеріали до вивчення дисципліни «договірне право»
- •Професійні компетенції випускників освітньо-кваліфікаційного рівня магістр за спеціальністю «Правознавство» за навчальною дисципліною «Договірне право»
- •Тематичний план вивчення дисципліни
- •Програма дисципліни розділ 1. Загальні положення договірного права
- •Тема 1. Договір та його значення. Регулювання договірних відносин
- •Тема 2. Укладення договору. Договірні умови
- •Тема 3. Виконання та припинення договірних зобов’язань
- •Тема 4. Забезпечення виконання договірних зобов’язань
- •Тема 5. Правові наслідки порушення умов договору
- •Розділ 2. Окремі види договорів
- •Тема 6. Договори про перехід права власності на майно
- •Тема 7. Договори про передачу права володіння і користування майном
- •Тема 8. Договори підряду
- •Тема 9. Договори з надання послуг
- •Тема 10. Договори перевезення та інші транспортні зобов’язання
- •Тема 11. Договори з надання фінансових послуг
- •Тема 12. Розрахункові зобов’язання
- •Тема 13. Договори у сфері інтелектуальної власності
- •Тема 14. Договори про спільну діяльність та засновницькі договори
- •Рекомендована література Нормативно-правові акти:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Плани та завдання до практичних (семінарських) занять
- •Організація самостійної роботи студентів
- •Перелік завдань для самостійної роботи студентів
- •Теми рефератів
- •Приклади індивідуальних завдань практичного характеру
- •Система поточного і підсумкового контролю якості знань студентів з дисципліни Принципи і види контролю знань студентів
- •Порядок оцінювання поточної роботи студента
- •Порядок оцінювання знань студентів за результатами вивчення дисципліни Для денної та вечірньої форм навчання
- •Порядок і критерії оцінювання знань студентів при проведенні модульного контролю Для студентів денної та вечірньої форм навчання:
- •Підсумковий контроль знань студентів магістратури
- •Критерії оцінювання знань студентів на письмовому іспиті
- •Оцінювання знань студентів за 100-бальною шкалою, традиційною шкалою та шкалою ects:
- •Матеріали для поточного і підсумкового оцінювання знань студентів
- •Питання, що виносяться на екзамен з дисципліни
- •Матеріали для модульного контролю знань
- •Особливості організації поточного контролю знань студентів заочної форми навчання
- •Зразок екзаменаційного білета Для денної та вечірньої форм навчання
- •Для заочної форми навчання
Підсумковий контроль знань студентів магістратури
Підсумковий контроль знань студентів включає результати оцінювання поточної роботи та семестрові, курсові і державні іспити та заліки. Метою підсумкового контролю знань є визначення дійсного рівня і змісту знань студентів з конкретної дисципліни за обсягом, якістю, глибиною та вмінням застосовувати одержані знання у практичній діяльності у відповідності до моделі конкретного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Підсумковий контроль знань по даній дисциплініпроводиться уформі письмового іспиту за екзаменаційними білетами, кожен з яких включає 6 питань (для денної та вечірньої форм навчання) та 10 завдань (для заочної форми навчання).
Іспит для студентів, що навчаються на магістерському рівні, проводиться за білетами, що включають 6 завдань (для денної та вечірньої форм навчання) та 10 завдань (для заочної форми навчання), які оцінюються в межах 10 балів кожне (0,6,8,10).
Питання, що включаються до екзаменаційних білетів є вузловими, узагальненими, комплексними, потребують творчого підходу при побудові відповіді та уміння синтезувати отриманні знання.
Питання до екзаменаційних білетів відбираються в межах програмних питань, що складають зміст навчальної дисципліни. Програмні питання доводяться до студентів на початку навчального семестру.
Підсумкова оцінка з дисципліни є загальною і складається з суми балів за результатами оцінювання поточної роботи студента та за виконання письмової екзаменаційної роботи (за умови, що студент набрав 30 балів і вище; менше 30 балів на іспиті не зараховуються до загальної оцінки).
Критерії оцінювання знань студентів на письмовому іспиті
Екзаменаційний білет містить 6 завдань (для денної та вечірньої форм навчання) та 10 завдань (для заочної форми навчання), які мають узагальнений комплексний характер. Відповідь на кожне завдання оцінюється за шкалою від 0 до 10 балів залежно від рівня знань.
Критеріями оцінювання кожного із завдань, які виносяться на іспит, є:
|
Рівень знань |
Оцінка за 100-бальної шкалою |
Критерії оцінки відповіді |
|
Відмінний рівень |
10 |
Відповідь студента: - містить повний, розгорнутий, правильний виклад матеріалу з поставленого питання; - демонструє знання основних понять і категорій та взаємозв’язку між ними; - знання назв і змісту передбачених програмою нормативно-правових актів; - знання та вірне розуміння змісту правових норм, їх характерних рис та особливостей; - вміння давати змістовний та логічний аналіз правових норм; - знання різних наукових концепцій та підходів щодо певної науково-теоретичної чи науково-практичної проблеми, пов’язаної з поставленим питанням; - здатність робити власні висновки в разі неоднозначності, спірного чи проблемного характеру поставленого питання чи проблеми. |
|
Добрий рівень |
8 |
Студент дав досить змістовну відповідь на поставлене питання, але відповідь містить наступні недоліки: - недостатня повнота, незначні неточності чи прогалини при поясненні того чи іншого аспекту питання; - містить посилання не на всі основні нормативно-правові акти, що регулюють відповідні суспільні відносини, або ж їх назви та дати прийняття вказані з помилками |
|
Задовільний рівень |
6 |
Студент дав відповідь на поставлене питання, однак допустив суттєві помилки як змістовного характеру, так і при оформлені відповіді на питання, а саме: - зміст відповіді свідчить про прогалини у знаннях з відповідного питання або ж про невірне розуміння окремих аспектів поставленого питання; - відповідь не містить взагалі, або має лише загальні посилання на відповідні джерела правового регулювання. - відповідь викладена недостатньо аргументовано та/або з порушенням правил логіки при поданні матеріалу; - відповідь не містить аналізу проблемних аспектів поставленого питання, свідчить про недостатню обізнаність з основними науковими теоріями і концепціями, що стосуються відповідного питання; - у роботі багато грубих орфографічних помилок. |
|
Незадовільний рівень |
0 |
Студент взагалі не відповів на питання, або його відповідь є неправильною, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання. Аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною. |
Результат письмового іспиту складається з суми балів, одержаних за всі 6 питань (для денної та вечірньої форм навчання) та 10 питань (для заочної форми навчання).