- •2. Напрями психології: біхевіоризм, психоаналіз, гуманістична психологія.
- •3. Галузі психології:
- •4. Основні методи психології.
- •5. Предмет педагогіки.
- •6. Галузі педагогіки:
- •18. Свідомість:
- •20. Поняття про самосвідомість
- •21. Психологічний захист
- •22. Види психологічних захистів
- •23. Прояв різних психологічних захистів у поведінці людини
- •24. Сновидіння
- •26-27. Поняття про увагу, її види та якості.
- •28. Поняття про відчуття, його види та вл-сті.
- •29. Поняття про сприйняття, його види і вл-сті.
- •31-32-33. Поняття про пам’ять, її типи та види.
- •34-35. Поняття про мислення, його види та форми
- •37. Поняття про емоції, їх види.
- •40. Поняття про волю. Вольова регуляція д-сті
- •39. Емоції та їх роль у спілкуванні та у конфлікті. Методи контролю емоцій.
- •42.Поняття про психічний стан
- •43.Характеристика окремих психічних станів
- •44.Методи регуляції психічних станів
- •45.Поняття про темперамент
- •57.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •58. Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом. 59. Поняття про акцентуацію
- •60. Характеристика різних акцентуацій особистості.
- •61.Теорія локалізації контролю (Дж. Роттер)
- •62.Локус контролю.
- •66) Поняття про спрямованість
- •67) Типи спрямованості
- •68. Я – концепсія
- •77 Спілкування
- •80.Ідея управління конфліктами виробленням індивідуальної стратегії і тактики продуктивної поведінки у конфліктній ситуації(за к.Томасом).
- •Характеристики основних освітніх парадигм
- •I.Авторитарна.
- •II.Технологічна.
- •III.Гуманістична.
31-32-33. Поняття про пам’ять, її типи та види.
Пам'яттю називається запам'ятовування, збереження та наступне відтворення індивідом його досвіду. Вона забезпечує єдність і цілісність людської особистості.
Виділяють наступні види пам’яті:1. За характером психічної активності.
Моторна пам'ять - це запам'ятовування, збереження і відтворення рухів та їхніх систем. Ознакою доброї моторної пам'яті є фізична спритність людини, моторність у праці, те, що називають «золоті руки».
Емоційна пам'ять - це пам'ять на почуття. Пережиті та збережені в пам'яті почуття виступають як сигнали, які або спонукають до дії, або утримують від вчинків, що викликали в минулому негативні переживання.
Образна пам'ять - це пам'ять на уявлення, на картини природи і життя, а також на звуки, запахи, смаки. Вона буває зоровою, слуховою, тактильною (дотиковою), нюховою, смаковою. Образна пам'ять може досягати високого рівня як компенсаторний механізм у сліпих, глухих і т. д.
Ейдетична пам'ять. Ейдетичні, або наглядні, образи пам'яті - це результат збудження органів чуття зовнішніми подразниками. Ейдетичні образи подібні до уявлень тим, що виникають за відсутності предмета, але характеризуються такою деталізованою наглядністю, яка цілком недоступна звичайному уявленню.
Змістом словесно-логічної пам'яті є наші думки, втілені у форму мови. Тому тут головна роль належить другій сигнальній системі. Словесно-логічна пам'ять відіграє провідну роль у засвоєнні знань учнями в процесі навчання.2. За характером мети діяльності.
Мимовільна пам'ять - це запам'ятовування та відтворення, за якого відсутня спеціальна мета щось запам'ятати чи пригадати.
Довільна пам'ять - це коли ставиться певна мета запам'ятовування і відтворення з докладанням вольового зусилля.3. За тривалістю утримання інформації.
На відміну від тривалої пам'яті, для якої є характерним тривале збереження матеріалу після багаторазового його повторення і відтворення, короткочасна пам'ять характеризується дуже коротким збереженням після одноразового дуже нетривалого сприйняття і негайним відтворенням (у перші ж секунди після сприйняття матеріалу).
Оперативна пам'ять забезпечує запам'ятовування інформації, необхідної тільки для виконання певної дії.
Після одноразового прослуховування пояснень викладача у тривалій пам'яті учня залишається в середньому тільки 10% змісту прослуханого, після самостійного читання - 30%, після активного спостереження навчального процесу - 50%, а після освоєння практичними діями учнів - 90%.
34-35. Поняття про мислення, його види та форми
Мислення - процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках і відносинах.
Зароджуючись у чуттєвому пізнанні та спираючись на нього, мислення виходить за його межі. Мислячи, людина пізнає те, чого вона не може безпосередньо сприйняти і уявити; доходить до розуміння суті явищ світу, формує поняття про них і практично оволодіває ними.
Мислення виникає в процесі взаємодії людини із зовнішнім світом, воно є функцією її мозку, вищою формою вияву аналітико-синтетичної діяльності.
Мислення, якщо воно правильне, відображає об'єктивну дійсність глибше, повніше й точніше, ніж чуттєве її пізнання. Мислення людини відбувається з допомогою понять, кожне з яких відображене одним або декількома словами.
ОПЕРАЦІЇ
Аналіз - це розчленування в думці предмета, явища або поняття і вирізнення окремих його частин, ознак або властивостей.
Синтез - це поєднання в думці окремих елементів, частин, ознак у єдине ціле.
Узагальнення- мисл. Операція, обєднення предметів і явищ за їх спільними й істотними ознаками
Абстрагування - відволікання від несуттєвих ознак і виокремлення самих лише суттєвих особливостей групи предметів або явищ.
Порівняння - встановлення подібності й несхожості між предметами або явищами дійсності.
ФОРМИ
Поняття - це відображення загальних і притому суттєвих властивостей предметів і явищ дійсності.
Процес мислення являє собою перехід суб'єкта від наявних до нових знань.
Пізнання нового відбувається через розумові дії (операції):• аналіз; • синтез; • абстрагування; • узагальнення; • класифікацію.
Без асоціацій мислення не буває. Розрізняють три типи асоціацій: • за суміжністю; • за подібністю; • за контрастом.
Асоціаціями називаються елементарні зв'язки уявлень і понять між собою, завдяки яким одне з'явлене уявлення або поняття викликає інші.
Судження - найпростіший акт мислення, що відображає зв'язки предметів і явищ або певних ознак. Судження відповідає на запитання, яке виникло в процесі діяльності. Судження - основа розуміння.
Умовиводи - це утворення з декількох суджень нового судження. Умовивід, який знімає невизначеність і дає відповідь на запитання, усвідомлюється як розуміння.
Розуміння - це пізнання зв'язків між предметами і явищами, що переживається як задоволення пізнавальної потреби.
Індуктивними умовиводами (або індукцією) називається процес переходу одиничних, часткових суджень до загального судження.
Дедуктивними умовиводами (або дедукцією) називається процес переходу від судження, що висловлює якесь загальне положення, до судження, що висловлює вужчі положення або частковий випадок.