- •2. Напрями психології: біхевіоризм, психоаналіз, гуманістична психологія.
- •3. Галузі психології:
- •4. Основні методи психології.
- •5. Предмет педагогіки.
- •6. Галузі педагогіки:
- •18. Свідомість:
- •20. Поняття про самосвідомість
- •21. Психологічний захист
- •22. Види психологічних захистів
- •23. Прояв різних психологічних захистів у поведінці людини
- •24. Сновидіння
- •26-27. Поняття про увагу, її види та якості.
- •28. Поняття про відчуття, його види та вл-сті.
- •29. Поняття про сприйняття, його види і вл-сті.
- •31-32-33. Поняття про пам’ять, її типи та види.
- •34-35. Поняття про мислення, його види та форми
- •37. Поняття про емоції, їх види.
- •40. Поняття про волю. Вольова регуляція д-сті
- •39. Емоції та їх роль у спілкуванні та у конфлікті. Методи контролю емоцій.
- •42.Поняття про психічний стан
- •43.Характеристика окремих психічних станів
- •44.Методи регуляції психічних станів
- •45.Поняття про темперамент
- •57.Поняття про характер, його структуру і властивості
- •58. Теорія акцентуацій характеру за к.Леонгардом. 59. Поняття про акцентуацію
- •60. Характеристика різних акцентуацій особистості.
- •61.Теорія локалізації контролю (Дж. Роттер)
- •62.Локус контролю.
- •66) Поняття про спрямованість
- •67) Типи спрямованості
- •68. Я – концепсія
- •77 Спілкування
- •80.Ідея управління конфліктами виробленням індивідуальної стратегії і тактики продуктивної поведінки у конфліктній ситуації(за к.Томасом).
- •Характеристики основних освітніх парадигм
- •I.Авторитарна.
- •II.Технологічна.
- •III.Гуманістична.
28. Поняття про відчуття, його види та вл-сті.
Відчуття - психічний процес, що полягає у відображенні мозком властивостей предметів і явищ об'єктивного світу, а також станів організму за безпосереднього впливу подразників на відповідні органи чуття.
Органи чуття - єдині канали, по яких зовнішній світ проникає в людську свідомістьМатеріальним органом відчуття є аналізаториОргани відчуття людини одержують, відбирають, накопичують інформацію і передають її в мозок. Відтак виникає адекватне відчуття навколишнього світу і стану самого організму.
Виникнення відчуття зумовлюється перетворенням специфічної енергії подразника, який впливає в даний момент на рецептор, на енергію нервових процесів, відбувається перетворення енергії зовнішнього подразника на факт свідомості.
Як і будь-яке психічне явище, відчуття мають рефлекторну природу, їхньою фізіологічною основою є нервовий процес, що виникає під час дії подразника на відповідний йому аналізатор.
Аналізатор складається з трьох частин:
1) Периферичний відділ (рецептори), який є спеціальним трансформатором зовнішньої енергії в нервовий процес.
2) Аферентні (доцентрові) та еферентні (відцентрові) нерви -провідні шляхи, які з'єднують периферичний відділ аналізатора із центральним.
3) Підкоркові та коркові відділи (мозковий кінець) аналізатора, де відбувається переробка нервових імпульсів, що надходять із периферичних відділів.
Для виникнення відчуття необхідна робота всього аналізатора як цілого.
За характером відображення і місцем розташування рецепторів прийнято поділяти відчуття на 4 групи:
1) Екстрацептивні, які відображають властивості предметів і явищ зовнішнього середовища та мають рецептори на поверхні тіла (зорові, слухові, дотикові, нюхові, смакові).
2) Інтроцептивні, які мають рецептори, розташовані у внутрішніх органах і тканинах тіла та відображають стан внутрішніх органів (органічні - спраги, голоду тощо).
3) Кінестатичні й статичні, які дають інформацію про рух і положення нашого тіла.
4) Проміжні й самостійні - температурні, вібраційні, рівноваги,
прискорення, больові відчуття.
Взаємодія відчуттів - зміна чутливості аналізатора під впливом подразнення інших органів відчуття. Наприклад: слабкі звукові подразники підвищують чутливість зорового аналізатора, але якщо в якості звукового подразника застосовують голосний шум авіаційного мотора, то погіршується чутливість ока.
Сенсибілізація - це підвищення чутливості внаслідок взаємодії аналізаторів і вправляння.
Фізіологічним механізмом взаємодії відчуттів є процеси іррадіації та концентрації збудження в корі головного мозку, де представлено центральні відділи аналізаторів.
Синестезія - виникнення під впливом подразнення одного аналізатора відчуття, характерного для іншого аналізатора. Найчастішими є зорово-слухові синестезії, коли під дією звукових подразників у суб'єкта виникають зорові образи.
29. Поняття про сприйняття, його види і вл-сті.
Сприйняття - це психічний процес відображення предметів і явищ дійсності в сукупності їх властивостей і частин за безпосередньої дії їх на органи відчуття з розумінням цілісності відображуваного.
На відміну від відчуттів, які відображають тільки окремі властивості та якості предметів, сприйняття завжди цілісне і предметне, воно об'єднує відчуття, що йдуть від ряду аналізаторів.
Гештальтпсихологи пояснюють цілісність сприймання не властивостями цілісності предметів і явищ, а початковими цілісними структурами. «Сприйняття - це реконструкція світу», - стверджують вони.
Сприйняття можуть бути: повними і неповними; глибокими і поверхневими; помилковими або ілюзорними; швидкими й повільними.
Ілюзія - це спотворення відображення дійсності.
Залежно від переважної ролі того чи іншого аналізатора можна говорити про:
• зорове сприйняття (розглядання скульптури, картини і под.);
• слухове сприйняття (слухання оповідання, концерту і т. ін.);
• тактильне сприйняття (обмацування, доторкування).
Буває сприйняття:
• простору; часу; руху;
• предмета; мови; музики;
• людини людиною.
Сприйняття завжди константне (постійне). У ньому безпосереднє пізнання доповнюється минулим досвідом, тому воно завжди осмислене та більш чи менш повно може бути висловлене словами.
Сприйняття вибіркове, а саме: найпотрібніші деталі цілого завжди сприймаються виразніше.
Вибірковість сприйніття залежить як від об’єктивних властивостей предметів, так і від суб’єктивної установки, зокрема від аперцепції.
Аперцепція - це залежність від прийняття від загального змісту психічної діяльності людини, від її досвіду, інтересів, скерованості.
Фізіологічні основи сприйняття за І. П. Павловим, це - «рефлекс на співвідношення», де мають значення не стільки самі подразники, скільки особливості відношень між ними, і тому рефлекс виробляється більшою мірою на співвідношення між подразниками.
Найяскравіше довільне сприйняття виявляється у спостереженні.
Спостереження - це умисне планомірне сприйняття, здійснюване з певною, ясно
усвідомленою метою.
Основні умови успішного спостереження - ясність завдання і підготовленість до нього, а також активність мислення.
Спостереження як форма діяльності тісно пов'язана з орієнтуванням, себто з отриманням достатньо правильної уяви про що-небудь, умінням розбиратися в ситуації.