105. Визначте структуру інституціоналізму та його методологічні особливості наприкінці хх – на початку ххі ст..

Як альтернатива неокласичному напряму виникає інституціональний напрям досліджень. Ранній інституціоналізм виник у 3 напрямах:соц-псих,соц-правовий,конюктурно-статистичний. Засновником соц-псих інституціоналізму є Торстейн Верлен,наголошував на величезному значенні теорії Дарвіна для обґрунтування еволюційних змін у житті суспільства. Він виводив економічні явищі з суспільної психології..Соц-правовий-Коммонс,який на перший план виводив аналіз правових інститутів. Ідея правового регулювання соціальних відносин пронизує його теорію угод. Конюктурно-статис. Очолював Мітчел,який вивчав проблеми циклічності та їх соціальні наслідки, роль грошового обігу. Отже, інституціоналізм не був цілісною економічною теорією. Проте всі три напрями були єдині у критиці основних положень неокласичної теорії, такоє їх об’єднує намагання інтегрувати економічну науку з соціальними науками. Після Другої світової війни відбулось відродження інституціоналізму на дещо інших засадах. Якщо неокласики і кейнсіанці сперечались щодо межі втручання держави в економіку, то інсти-туціоналісти знайшли нові об’єкти дослідження: місце і роль в економічному житті НТР, інформації, влади, політики та ін. Соціальний (індустріально-технологічний) інституціоналізм пов’язують з ім’ям Дж. Гелбрейта (н. 1909). Його наукові інтереси досить багатогранні. У своїх перших працях він розробив концепцію «врівноважувальної сили», пропагував «суспільство добробуту».

106. Охарактеризуйте трансакційний сектор економіки, теорію прав власності та трансакційних витрат. Розкрийте теорему р. Коуза.

Найбільшої уваги у механізмі координації ринкової системи заслуговує погляди Р. Коуза. Фірму він розглядає як організаційну структуру. По суті кожен індивід може вести господарство відособлено, але укладання ринкових угод повязується з витратами на збирання й опрацювання інформації, проведення переговорів і прийняття рішень, контролю і юридичного захисту виконання контрактів. Коуз назвав їх витратами ринкових трансакцій(трансакційні витрати).Кожен економічний суб’єкт, що організовує або розширює виробництво, опиняється перед вибором: купувати чи виготовляти самому, ускладнюючи при цьому організаційну структуру свого господарства. З теорією трансакційних витрат безпосередньо повязується інша гілка нового інституціоналізму-економічна теорія прав власності. Започаткували її Р.Коуз та А.Алчіан.Основою є визнання чіткого визначення прав власності необхідною умовою нормальної роботи ринкового механізму, оскільки будь-який обмін –обмін власності.Наріжним каменем економічної теорії прав власності є так звана теорема Коуза, яка має таке визначення:якщо права власності чітко визначені, а трансакційні витрати дорівнюють нулю, то розміщення ресурсів залишатиметься незмінним і ефективним незалежно від змін у розподілі прав власності. Таким чином, із ринкового господарства, що супроводжується зростанням трансакційних витрат, значення розподілу прав власності набуває дедалі більшої ваги. Із теореми Коуза випливає кілька важливих висновків:вона розкриває економічний зміст прав власності,відводить від ринку звинувачення у провалах і свідчить про те, що до деградації зовнішнього середовища веде не надлишковий, а недостатній розвиток приватної власності,виявляє ключове значення трансакційних витрат, доводить посилання на зовнішні ефекти – недостатня підстава для державного втручання. Отже, ринкова економіка харакиктеризується співіснуванням двох різних механізмів координації (фірми) і ринку