103. Визначте передумови, суть і наслідки інформаційно-технологічної революції кінця хх – початку ххі ст. Та її відображення в сучасній економічній думці.

Є суттєві відкриття у сфері інформаційних технологій;

1. поява мікропроцесора як ключового пристрою в поширенні мікроелектропіки (1971 р.);

2. винайдення мікрокомп'юшера в 1975 р. (перший успішний комерційний варіант з'явився у квітні 1977 р.);

3. виробництво операційних систем для мікрокомп 'ютерів компанією Microsoft (середина 1970-х рр.);

4. промислове виробництво оптичних волокон компанією Corning Glass па початку 1970-х рр.;

5. промислове виробництво відеомагнітофонів компанією 8опу у середині 1970-х рр. на основі відкриттів, зроблених у 1960-х роках в Америці та Англії;

в)створення в 1969 році компанією Advanced Research Project Aganscy (АRРА) Міністерства оборони США нової, революційної електронної комунікаційної мережі', яка згодом перетворилася на сучасний Іптернет.

Чи не найголовнішим результатом інформаційно-технологічної революції стала зміна структури виробництва та структури

зайнятості. Спираючись на теоретико-методологічні засади теорії постіндустріального суспільства та теорії «трьох хвиль цивілізації», можна сказати, що на зміну домінування вторинного сектора економіки — переробної промисловості та будівництва —прийшло домінування складного за структурою третинного сектору економіки — сфери послуг, де була зосереджена переважна частина зайнятих у суспільному виробництві і вироблялася основна частина продукції та наданих послуг у вартісному вираженні. Під час третьої хвилі НТП розпочалося й господарське освоєння навколо-земного космічного простору, були синтезовані матеріали, яких раніше не існувало в природі, створено промислові роботи, здатні практично повністю замінити людину на виробництві, а пер-

сональний комп'ютер перетворив і примножив потоки інформації.

Застосування в сільському господарстві електроніки, краплинного зрошення, хімізації, генної селекції суттєво підвищило інтенсивністьсільськогосподарського виробництва, в якому відбулося перетворення с/г праці на різновид індустріальної, Усе це створило передумови для значного збільшення обсягу випуску продукції та підвищення її товарності.

104. Розкрийте основні тенденції економічного розвитку сша на етапі інформаційно-технологічної революції та її відображення в сучасній економічній думці.

Структурна перебудо¬ва капіталіст відтворення, здійснювана у 1960—1970 роки під впливом НТР та складних умов екон зростання, була досить болісною і супроводж певним зниженням темпів росту продуктивності праці, ефективності капіталіст еконо¬міки загалом. Усе це вело до необхідності суттєвої переорієнтації державної економ політики, переоцінки ролі тогочасної ка¬піталістичної держави в регулюванні капіталіст виробниц¬тва.

Зовсім новий характер мали економічні труднощі та супереч¬ності 1970-х --- початку 1980-х рр., коли проблемою стали самі виробничі потужності, а не попит, необхідність формування про¬позиції. Таким чином, був потрібен демонтаж кейнсіанських форм та методів регулювання економіки, пов'язаних, на думку неоконсерваторів, із бюрократизацією державного апарату, неви¬правданим зростанням бюджетних витрат, розширенням соціаль¬них програм капіталістичної держави. Так звана «рейганоміка» була одним із варіантів неоконсервативної політики, що впродовж 1980-х -— на початку 1990-х років застосовувалася в багатьох розвинених капіталістичних країнах. Ця політика стала відповід¬дю на погіршення умов капіталіст відтворення. На перший план вийшли завдання раціоналізації виробництва, поліпшення його структури, технологічної перебудови, інтернаціоналізації капіталу. У 70-і рр. XX ст. в економі¬ці США відбулися структурні зміни. Було проведено масову «чи¬стку» не конкуренто-спроможних галузей економіки, сотні під¬приємств ліквідовано. Водночас з'явилися нові наукоємні галузі, які й сьогодні визначають обличчя сучасного світу.

У 1970-і роки ак¬тивно втілювалась у життя концепція нового федералізму, яка пе¬редбачала перенесення центру ваги у прийнятті громадських рі¬шень на місцеві органи й активний розвиток самоврядування на місцях. У період президентства Р. Рейгана (1981—1988) економіка країни була охоплена кризою. Ще однією складовою економ політики Р. Рейгана було скорочення податків.

У середині 1970 р відбулося перегрупування основних напрямів економ думки, яке полягло у втраті кенсіанством ролі теорит лідера й актуалізації неокласики у вигляді економ. Неоконсерватизму, який перетворився на провідний напрям ек науки.

Від 80-х років XX ст. у розвинених капіталістичних країнах нєоконсереатизм охоплює три основні напрями нової неокласики:

X)'монетаризм, або чиказька школа неолібералізму (М. Фрід-мен) — центральна теорія неоконсерватизму. Монетаризм пов'я¬заний з регулюванням економіки через сферу грошово-кредит¬ного обігу. На думку монетаристів, лише послідовна політика за¬безпечення господарства грошима може створити впевненість економічних агентів у неіінфляційному розвитку економіки й сприяти рівномірному інвестуванню із мінімальним ризиком;

2) теорія економіки пропозиції (А. Лаффер, Дж. Гілдер, 1 і. Робертс, Р. Манделла), згідно з якою надмірне підвищення податків позбавляє підприємців стимулів до інвестування та призводить,

таким чином, до падіння виробництва й підриву фінансової бази оподаткування, а зниження податкових ставок є достатньою умо¬вою для стимулювання підприємницької активності й ініціативи;

3) нова класична м акр о економіка — теорія раціональних очі¬кувань (Дж. Мут, Р. Лукас, Т. Сарджепт, Н. Воллес), згідно з якою економічні агенти в будь-якому разі не виправдовують надії

владних структур, бо заздалегідь враховують наміри влади й ней¬тралізують своїми заходами (підвищенням чи зниженням цін)політику уряду.

Важливою складовою неоконсерватизму також є теорія еконо¬міки пропозиції, або септш-сайд економіка (економісти Артур Лаффер, П. Робертс, Р. Манделла, журналісти Дж. Гілдер, Дж. Ван-ніскі, конгресмен Дж. Кемп), яка доповнювала монетарні форми та методи регулювання економіки й була створена після кризи 1974—1975 рр.; вона, по суті, стала теоретико-методологічним підґрунтям «рейганоміки». Ця теорія, подібно до монетаризму, ви¬ходить із неокласичної рівноважної схеми, а критику кейнсіанства зосереджує на проблемі інвестиційної функції капіталу.