- •1.Психологія як наука.
- •2.Педагогіка як наука.
- •3.Поняття про психіку. Види психічних явищ.
- •4.Розвиток психіки й поведінки живих істот.
- •5.Будова і функціонування нервової системи людини.
- •6.Центральна, периферійна та вегетативна нервова система.
- •7.Фізіологічні механізми сну.
- •8.Психічне здоров’я та його забезпечення.
- •9.Свідомість, функції свідомості.
- •10.Етапи розвитку самосвідомості.
- •11.Концепція з.Фройда, д.Узнадже, к.Горні, к.Юнга
- •12.Несвідоме, передсвідоме та підсвідоме.
- •13.Захисні механізми психіки.
- •14.Форми прояву несвідомого.
- •15. Поняття і класифікація психічних процесів людини.
- •16.Поняття, властивості, види уваги.
- •17.Поняття, властивості відчуттів.
- •18.Поняття, властивості, види сприйняття.
- •19.Поняття, процеси, види та розвиток пам’яті.
- •20.Мислення, його види, форми та операції.
- •21.Поняття і види емоцій.
- •22.Воля і вольові якості особистості.
- •23.Поняття і класифікація психічних станів.
- •24.Стани неспання: когнітивні, афективні, вольові.
- •25.Феноменологічні стани: виникнення, прояв, регуляція.
- •26.Поняття „людина, „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”.
- •27.Вітчизняні теорії особистості.
- •28.Психологічна структура особистості.
- •29.Біопсихічні властивості особистості.
- •30.Психосоціальні властивості особистості
- •31.Зарубіжні теорії особистості.
- •2. Теорія комплексу неповноцінності а. Адлера.
- •8. Концепція в. Штерна.
- •9. Концепція особистості к. Хорні.
- •32.Поняття і види темпераменту, походження теорії темпераменту.
- •33.Поведінкові властивості та регулювання прояву темпераменту.
- •34.Прояв темпераменту в навчальній та професійній діяльності.
- •35.Задатки та здібності, види здібностей.
- •36.Обдарованість, талановитість, геніальність.
- •37.Інтелект, функції і структура інтелекту. Характеристики інтелекту.
- •38.Коефіцієнт інтелекту (iq), тести інтелекту.
- •39.Креативність, творчі здібності.
- •40.Поняття характеру, підходи до розуміння характеру.
- •41.Риси і типи особистості.
- •42.Акцентуації характеру.
- •43.Локус-контроль особистості.
- •44.Мотиваційна сфера особистості: поняття, структура.
- •45.Потреби, види потреб.
- •46.Мотиви і процес мотивації.
- •47.Спрямованість особистості та її види.
- •48.Мотивація навчання і професійної діяльності.
- •49.„Я-образ”, „я-концепція” як ядро особистості.
- •50.Самооцінка та рівень домагань.
- •51.Розвиток особистості, його ознаки, фактори, умови та напрямки.
- •52.Діяльність та її структура.
- •53.Види і типи діяльності.
- •54.Спільна діяльність. Становлення спільної діяльності в онтогенезі.
- •55.Поняття та функції спілкування в життєдіяльності людини
- •56.Сторони та види спілкування.
- •57.Види конфліктів та шляхи їх розв’язання.
- •58.Конфлікт: сутність, структура, класифікація
- •59.Соціально-психологічна установка та соціальна перцепція.
- •60.Психологічний вплив на іншу людину в процесі взаємодії.
- •61.Соціальна група: поняття, класифікація, структура.
- •62.Статус і роль людини в групі: поняття, види, взаємозв’язок.
- •63.Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •63.Самопочуття людини в групі, соціально-психологічна атмосфера та клімат.
- •65.Міжособистісні стосунки та їх оптимізація
- •66. Взаємозв’язок освіти, навчання, виховання і розвитку особистості.
12.Несвідоме, передсвідоме та підсвідоме.
Фрейд представив психічне життя, що складається з трьох рівнів:
несвідомого,
передсвідомого і
свідомого.
Латентне несвідоме, тільки в остаточному, але не в динамічному сенсі, називається нами передсвідомим:термін “несвідоме“, “передсвідоме“, “свідоме“ сенс якого вже тільки чисто описовий.Передсвідомепередбачається майже вартим набагато ближче до свідомого, чим несвідомому, а оскільки несвідоме ми назвали психічним, ми тим більше назвемо, оскільки латентне передсвідоме. Різниця між свідомим і передсвідомим для відчуттів не має сенсу, оскільки передсвідоме тут виключається, відчуття або свідомі, або несвідомі. Роз’яснити взаємини зовнішніх і внутрішніх сприйнять і поверхневої системи, ми можемо приступити до побудови нашого уявлення про “Я“. Ми бачимо його витікаючим з системи сприйняття несвідомого, або з свого центру – ядра, і що в першу чергу охоплює передсвідоме, яке стикається із слідами спогадів. І як ми вже бачили “Я“ теж буває несвідомим.
Фрейд припустив, що системи несвідомого що перебувають на початку передсвідомого іменованого своїм “Я“, а решта областей психічного в які ця суть проникає і які є несвідомими, позначити за прикладом Гроддена, словом “Воно“. Згідно запропонованої теорії індивідуум представляється нам як неоднозначне “Воно“, на поверхні якого покоїться “Я“, що виникає з системи несвідомого як ядра. Підсвідомість - це своєрідний резервуар свідомості людини, де зберігається незапитувана інформація із власного і чужого досвіду, а також закладені можливості різних комбінацій цієї інформації. Підсвідомість є також основою репродуктивної діяльності.
13.Захисні механізми психіки.
Психологічний захист – це система захисних психологічних бар’єрів, які захищають людину від інформації, що травмує. Він проявляється у несвідомому прагненні людини зберегти про себе звичну думку.
Його основна функція – зниження емоційної напруженості, що стає наслідком тривожного стану за здійснення соціально значущих цілей, які конфліктували з потягами, що виникли.
З часом трактування поняття психологічного захисту значно розширилося.
Психологічний захист відіграє суттєву роль у житті людини, оскільки захищає її психіку від травмуючи чинників, що погрожують позитивній самооцінці особистості
Зараз найбільш вивчено близько десяти видів психологічного захисту, які умовно можна поділити на дві групи:
інформаційна – захист від зовнішньої інформації:
заперечення – прагнення запобігти новій інформації, що несумісна з уявленням, яке склалося
придушення – блокування неприємної, небажаної інформації, яке здійснюється при переході цієї інформації в пам’ять
раціоналізація – захист, який пов’язаний із диференціацією та наступною вибірковістю щодо частини інформації, яка сприймається і далі використовується за схемою, відповідно до якої власна поведінка має вигляд контрольованої і такої, що не суперечить об’єктивним умовам;
витіснення – несвідомий психічний акт, коли неприйнятна інформація або мотив не сприймаються ще на порозі свідомості.
стабілізаційна – захист внутрішньої інформації:
сублімація – захист, який здійснює переорієнтацію сексуального або агресивного потенціалу людини на, реалізація яких зумовить конфлікт з особистими і соціальними нормами, у прийнятні і навіть заохочувані суспільством форми творчої активності;
катарсис – вид психологічного захисту, який зумовлює зміну системи цінностей з метою послаблення впливу травмуючого чинника, він може проявлятися лише при значному емоційному напруженні;
проекція – вид психологічного захисту, суть якого – у несвідомому відторгненні власних неприйнятних почуттів, бажань, прагнень та перенесення їх на інших;
ідентифікація – усвідомлене перенесення на себе почуттів і якостей, які властиві іншій людині, але недоступні, хоча і бажані, для себе;
заміщення – психологічний захист, який реалізується перенесенням дії з об’єкта, котрий, як з’ясувалося, є недосяжним, на дію з досяжним об’єктом;
сновидіння – це вид психологічного захисту, вид заміщення, де дії переносяться в інший світ, функція якого полягає у психічному врівноваженні людини.
Прояв різних психологічних захистів у поведінці людини
Обмежуючи інформацію, яка має сприйматися, психологічні бар’єри внаслідок їхньої підсвідомої природи впливають також на поведінку людини, оскільки суперечності між свідомим і підсвідомим не розв’язані, а лише адаптовані до певної ситуації.
Розглянемо кілька проявів психологічних захистів у поведінці людини:
Утеча:
“Утечу” можна розглядати як приклад реалізації таких видів психологічного захисту, як раціоналізація, заміщення, катарсис.
Утеча в роботу – це найтиповіша форма, що реалізується у прагненні весь час що-небудь робити. Але цей стан – не від упевненості в собі, а від намагання придушити тревогу.
Неадекватність сприйняття події та своєї ролі в ній може призвести до того, що людина починає недооцінювати себе, свою перспективу та ухилятися від ситуації, де існує вірогідність виявити свою неспроможність.
Занурення в хворобу – раптово людина починає демонструвати надмірно-показову необґрунтовану турботу щодо свого здоров’я, твердячи, що все інше – дрібниці.
Ухил від професійних обов’язків – люди, чия професійна діяльність успішна, значно менше зацікавлені в громадській активності.
Мішень:
Відчуття внутрішнього неблагополуччя штовхає людину на пошук допомоги іззовні, бо іззовні легше створити умови, які б полегшили усвідомлення того, що саме викликає внутрішню тривогу. З цією метою людина шукає і обирає “мішень” – того, на кого може звалити свої проблеми та хто може допомогти їй таким чином усвідомити їх сутність.
Захист і ефективне спілкування:
Необхідність переоцінки подій – у цій ситуації питання “працюють” ефективніше за твердження: питання, що не дають можливостей відстоювати свої позиції, змушують людину викладати свої аргументи, а у висловлюванні здійснюється їх усвідомлення, розуміння.
При необхідності звернути увагу людини на невдалі форми її поведінки або аргументацію краще говорити не про них безпосередньо, а про свою сприйняття і свої переживання з цього приводу. Коли людина чує негативні відгуки про себе, то ситуація стає для неї травмуюючою, а відтак – вмикається захист.
Способи нейтралізації захисту – пов’язані з очікуванням негативного ставлення до себе:
Приписування собі помилок співрозмовника
Часткове виправдовування помилок
Відмова від категоричних тверджень
Таким чином, аналізуючи зовнішній прояв поведінки людини і розуміючи психологічну сутність механізмів захисту, можна віднайти істинну причину їх прояву.