- •1.Психологія як наука.
- •2.Педагогіка як наука.
- •3.Поняття про психіку. Види психічних явищ.
- •4.Розвиток психіки й поведінки живих істот.
- •5.Будова і функціонування нервової системи людини.
- •6.Центральна, периферійна та вегетативна нервова система.
- •7.Фізіологічні механізми сну.
- •8.Психічне здоров’я та його забезпечення.
- •9.Свідомість, функції свідомості.
- •10.Етапи розвитку самосвідомості.
- •11.Концепція з.Фройда, д.Узнадже, к.Горні, к.Юнга
- •12.Несвідоме, передсвідоме та підсвідоме.
- •13.Захисні механізми психіки.
- •14.Форми прояву несвідомого.
- •15. Поняття і класифікація психічних процесів людини.
- •16.Поняття, властивості, види уваги.
- •17.Поняття, властивості відчуттів.
- •18.Поняття, властивості, види сприйняття.
- •19.Поняття, процеси, види та розвиток пам’яті.
- •20.Мислення, його види, форми та операції.
- •21.Поняття і види емоцій.
- •22.Воля і вольові якості особистості.
- •23.Поняття і класифікація психічних станів.
- •24.Стани неспання: когнітивні, афективні, вольові.
- •25.Феноменологічні стани: виникнення, прояв, регуляція.
- •26.Поняття „людина, „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”.
- •27.Вітчизняні теорії особистості.
- •28.Психологічна структура особистості.
- •29.Біопсихічні властивості особистості.
- •30.Психосоціальні властивості особистості
- •31.Зарубіжні теорії особистості.
- •2. Теорія комплексу неповноцінності а. Адлера.
- •8. Концепція в. Штерна.
- •9. Концепція особистості к. Хорні.
- •32.Поняття і види темпераменту, походження теорії темпераменту.
- •33.Поведінкові властивості та регулювання прояву темпераменту.
- •34.Прояв темпераменту в навчальній та професійній діяльності.
- •35.Задатки та здібності, види здібностей.
- •36.Обдарованість, талановитість, геніальність.
- •37.Інтелект, функції і структура інтелекту. Характеристики інтелекту.
- •38.Коефіцієнт інтелекту (iq), тести інтелекту.
- •39.Креативність, творчі здібності.
- •40.Поняття характеру, підходи до розуміння характеру.
- •41.Риси і типи особистості.
- •42.Акцентуації характеру.
- •43.Локус-контроль особистості.
- •44.Мотиваційна сфера особистості: поняття, структура.
- •45.Потреби, види потреб.
- •46.Мотиви і процес мотивації.
- •47.Спрямованість особистості та її види.
- •48.Мотивація навчання і професійної діяльності.
- •49.„Я-образ”, „я-концепція” як ядро особистості.
- •50.Самооцінка та рівень домагань.
- •51.Розвиток особистості, його ознаки, фактори, умови та напрямки.
- •52.Діяльність та її структура.
- •53.Види і типи діяльності.
- •54.Спільна діяльність. Становлення спільної діяльності в онтогенезі.
- •55.Поняття та функції спілкування в життєдіяльності людини
- •56.Сторони та види спілкування.
- •57.Види конфліктів та шляхи їх розв’язання.
- •58.Конфлікт: сутність, структура, класифікація
- •59.Соціально-психологічна установка та соціальна перцепція.
- •60.Психологічний вплив на іншу людину в процесі взаємодії.
- •61.Соціальна група: поняття, класифікація, структура.
- •62.Статус і роль людини в групі: поняття, види, взаємозв’язок.
- •63.Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •63.Самопочуття людини в групі, соціально-психологічна атмосфера та клімат.
- •65.Міжособистісні стосунки та їх оптимізація
- •66. Взаємозв’язок освіти, навчання, виховання і розвитку особистості.
58.Конфлікт: сутність, структура, класифікація
Конфлікт - це зіткнення протилежно спрямованих, несумісних одна з одною тенденцій (потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій, соціальних установок, планів тощо) у свідомості окремо взятого індивіда, в міжособистісних взаємодіях та міжособистісних стосунках індивідів чи груп людей.
Найчастіше виникають такі чотири типи конфліктів:
• внутрішньоособистісні (інтраперсональні), які виникають на рівні однієї особистості (наприклад на рівні безпосередньо викладача або студента);
• міжособистісні (інтерперсональні), які виникають між двома особистостями (наприклад між двома студентами);
• внутрішньогрупові (інтрогрупові), які виникають всередині групи, зокрема між конкретною особою і групою;
• міжгрупові (інтергрупові), які виникають між соціальними групами, причому як всередині організації, так і за її взаємодії з оточенням (наприклад, між двома підрозділами в організації).
Конфлікти, які розгортаються в організаціях, характеризуються об'єктивно-суб'єктивною природою виникнення: з одного боку, вони зумовлюються зовнішніми, об'єктивними факторами (соціально-політичною та економічною ситуацією в суспільстві, станом розвитку та матеріально-технічного забезпечення галузі, особливостями функціонування конкретної організації тощо), а з іншого - внутрішніми, суб'єктивними факторами (психологічними характеристиками учасників конфлікту, їхніми потребами, інтересами, мірою значущості для них конфліктної ситуації, особливостями характеру тощо).
За причинами виникнення внутрішньоособистісні, міжособистісні, внутрішньогрупові та міжгрупові конфлікти можна класифікувати у такий спосіб:
• конфлікти ролей - зіткнення різних соціальних ролей, які виконуються однією людиною або декількома людьми (групами);
• конфлікти бажань - зіткнення кількох бажань у свідомості однієї людини або зіткнення свідомостей декількох людей (груп) з приводу того самого бажання;
• конфлікти норм поведінки - зіткнення цінностей, норм поведінки, життєвого досвіду при взаємодії та спілкуванні людей (груп).
59.Соціально-психологічна установка та соціальна перцепція.
Виникнення і успішний розвиток міжособистісного спілкування можливе лише в тому випадку, якщо між його учасниками існує взаєморозуміння. Те, якою мірою люди відображають почуття і риси один одного, сприймають і розуміють інших, а через них - - і самих себе, здебільшого визначає і сам процес спілкування, і стосунки, які створюються між партнерами, і способи взаємодії. Процес розуміння і пізнання людиною іншого в ході спілкування є обов'язковою складовою спілкування. Умовно цей процес називається перцептивною стороною спілкування.
Перцепція в загальнопсихологічному розумінні — це елемент цілісного процесу пізнання і суб'єктивного осмислення світу. Поняття "соціальна перцепція" відображає складний процес пізнання і розуміння людьми один одного, воно включає в себе все те, що в загальнопсихологічному плані визначається різними термінами і вивчається окремо.
Оскільки людина вступає в спілкування завжди як особистість, тому вона завжди сприймається іншими людьми як особистість. На основі зовнішньої сторони поведінки ми, за словами С.Л. Рубінштейна, ніби "читаємо" іншу людину, розшифровуємо її внутрішній світ, особливості особистості за зовнішніми проявами. Враження, що виникають при цьому, відіграють важливу роль, регулюючи процес спілкування. У ході пізнання іншої людини одночасно здійснюються й емоційна оцінка її, і спроба зрозуміти її логіку вчинків і хід мислення, а потім, уже на основі цього, побудувати стратегію своєї власної поведінки.
Таким чином, коли говорять про перцептивну сторону спілкування, то мають на увазі особливості сприйняття не фізичних, а соціальних об'єктів, до яких відносяться формування уявлення про наміри, думки, здібності, емоції установок та ш.
Процеси соціальної перцепції включають не тільки сприйняття людини людиною, а й процес сприйняття спостережної поведінки, її інтерпретацію в термінах причин поведінки і очікуваних наслідків поведінки, що сприймається; емоційну оцінку, побудову стратегії власної поведінки.
У загальному розумінні соціальна перцепція — це багатофункціональний психологічний процес сприйняття іншої людини, її зовнішніх ознак, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками та інтерпретація й прогнозування на цій основі її вчинків.