9.Свідомість, функції свідомості.

Свідомість найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах. Свідомість пов’язана із знаннями людини про світ. Свідомість має суспільну природу, оскільки виникає і розвивається лише в людському суспільстві. Розрізняють суспільну свідомість, свідомість конкретної людини, самосвідомість людини.

Функції свідомості: формує внутрішній план діяльності, її програму; синтезує динамічну модель дійсності, за допомогою якої людина орієнтується в навколишньому фізичному і соціальному середовищі; визначає попередню мислену побудову дій, передбачає їх наслідки, керує і контролює поведінку людини, здатність її відповідати за наслідки дій та розуміти те, що має місце в навколишньому світі і в ній самій.

10.Етапи розвитку самосвідомості.

Самосвідомість – це найвищий рівень свідомості, який характеризується такими елементами:

• виділення себе в світі;

• пізнання внутрішнього світу;

• переживання;

• ставлення до себе.

Характерний прояв самосвідомості – рефлексія. Рефлективні міркування супроводжуються імітацією думок іншої людини за такою формулою: “Я думаю, що Він думає, начебто Я думаю, що...”. Рефлексія дозволяє не тільки передбачити поведінку іншої людини і відповідно будувати власну, а й впливати на її міркування, спрямовуючи репліками хід бесіди в бажаному напрямку.

Етапи розвитку самосвідомості.

1 етап - пасивний; самосвідомість розвивається слідом за розвитком особистості, автоматичне слідство.

2 етап - активний (з підліткового віку); самосвідомість включається в процес розвитку особистості і багато в чому його визначає.

Можна виділити 4 етапи розвитку самосвідомості в онтогенезі (індивідуальний розвиток людини від народження до смерті)

1.від народження до року – цей етап пов'язаний з виникненням відчуття власного тіла та виокремленням його з оточуючого світу.

2.від року до 3-х – сприйняття себе як окремої істоти та усвідомлення себе як активного начал Я.

3.підлітковий вік (10-14) усвідомлення своєї статевої приналежності власних властивостей здібностей

4.юнацький вік (15-20) – стабілізація самооцінки інтеграція уявлень про себе прагнення до управління власною поведінкою

Усі ці уявлення репрезентують Я – концепцію.

Я-концепція- це відносно стійка біль або менш усвідомлена система уявлень людини про себе

11.Концепція з.Фройда, д.Узнадже, к.Горні, к.Юнга

З.фройд:

Зробив вагомий внесок у розкриття природи та сутності несвідомого. На думку вченого саме в останньому необхідно шукати рушійні сили розвитку та прояву особистості.

Запропонував власну модель психіки у якій виділив три підструктури:

Воно частина психіки що містить уроджені примітивні портеби бажаня

Я- включає набір функцій що забезпечують пристосування людини до реальності

Над я – встановлює та підтримує індивідуальні моральні стандарти норми ідеали

Д. узнадже:

Створив загально психологічну теорію настановлення. Він вважав що свідомі процеси не вичерпують всього змістку психіки. І важливу роль у поведінці і діяльності людини відіграє настановленя - цілісний недиференційований і несвідомий стан що характеризує готовність людини до певної активності та задає напрям реагування.

Карен горні:

Ввжала що дитина народжується з двома потребами: потреби в задоволенні(їжа вода тепло) та потреби в безпеці. Щоб подолати відчуття базальної тривоги дитина змушена використовувати різні захисні стратегії з якими вона потім йде по життю. Захист людина знаходить у прагненні до людей (поступлвий тип) у прагненні проти людей (агресивний тип) у прагненні від людей (відсторонений тип)

К.юнг:

Стверджував що душа (для вченого цей термін тотожний поняттю психіки) є цілісним утвреннямяке складаєтьсяз окремих відносно незалежних але взаємодіючих частин: свідомість(Его) індивідуальне несвідоме і колективне несвідоме