
- •1.Психологія як наука.
- •2.Педагогіка як наука.
- •3.Поняття про психіку. Види психічних явищ.
- •4.Розвиток психіки й поведінки живих істот.
- •5.Будова і функціонування нервової системи людини.
- •6.Центральна, периферійна та вегетативна нервова система.
- •7.Фізіологічні механізми сну.
- •8.Психічне здоров’я та його забезпечення.
- •9.Свідомість, функції свідомості.
- •10.Етапи розвитку самосвідомості.
- •11.Концепція з.Фройда, д.Узнадже, к.Горні, к.Юнга
- •12.Несвідоме, передсвідоме та підсвідоме.
- •13.Захисні механізми психіки.
- •14.Форми прояву несвідомого.
- •15. Поняття і класифікація психічних процесів людини.
- •16.Поняття, властивості, види уваги.
- •17.Поняття, властивості відчуттів.
- •18.Поняття, властивості, види сприйняття.
- •19.Поняття, процеси, види та розвиток пам’яті.
- •20.Мислення, його види, форми та операції.
- •21.Поняття і види емоцій.
- •22.Воля і вольові якості особистості.
- •23.Поняття і класифікація психічних станів.
- •24.Стани неспання: когнітивні, афективні, вольові.
- •25.Феноменологічні стани: виникнення, прояв, регуляція.
- •26.Поняття „людина, „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”.
- •27.Вітчизняні теорії особистості.
- •28.Психологічна структура особистості.
- •29.Біопсихічні властивості особистості.
- •30.Психосоціальні властивості особистості
- •31.Зарубіжні теорії особистості.
- •2. Теорія комплексу неповноцінності а. Адлера.
- •8. Концепція в. Штерна.
- •9. Концепція особистості к. Хорні.
- •32.Поняття і види темпераменту, походження теорії темпераменту.
- •33.Поведінкові властивості та регулювання прояву темпераменту.
- •34.Прояв темпераменту в навчальній та професійній діяльності.
- •35.Задатки та здібності, види здібностей.
- •36.Обдарованість, талановитість, геніальність.
- •37.Інтелект, функції і структура інтелекту. Характеристики інтелекту.
- •38.Коефіцієнт інтелекту (iq), тести інтелекту.
- •39.Креативність, творчі здібності.
- •40.Поняття характеру, підходи до розуміння характеру.
- •41.Риси і типи особистості.
- •42.Акцентуації характеру.
- •43.Локус-контроль особистості.
- •44.Мотиваційна сфера особистості: поняття, структура.
- •45.Потреби, види потреб.
- •46.Мотиви і процес мотивації.
- •47.Спрямованість особистості та її види.
- •48.Мотивація навчання і професійної діяльності.
- •49.„Я-образ”, „я-концепція” як ядро особистості.
- •50.Самооцінка та рівень домагань.
- •51.Розвиток особистості, його ознаки, фактори, умови та напрямки.
- •52.Діяльність та її структура.
- •53.Види і типи діяльності.
- •54.Спільна діяльність. Становлення спільної діяльності в онтогенезі.
- •55.Поняття та функції спілкування в життєдіяльності людини
- •56.Сторони та види спілкування.
- •57.Види конфліктів та шляхи їх розв’язання.
- •58.Конфлікт: сутність, структура, класифікація
- •59.Соціально-психологічна установка та соціальна перцепція.
- •60.Психологічний вплив на іншу людину в процесі взаємодії.
- •61.Соціальна група: поняття, класифікація, структура.
- •62.Статус і роль людини в групі: поняття, види, взаємозв’язок.
- •63.Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •63.Самопочуття людини в групі, соціально-психологічна атмосфера та клімат.
- •65.Міжособистісні стосунки та їх оптимізація
- •66. Взаємозв’язок освіти, навчання, виховання і розвитку особистості.
9.Свідомість, функції свідомості.
Свідомість найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах. Свідомість пов’язана із знаннями людини про світ. Свідомість має суспільну природу, оскільки виникає і розвивається лише в людському суспільстві. Розрізняють суспільну свідомість, свідомість конкретної людини, самосвідомість людини.
Функції свідомості: формує внутрішній план діяльності, її програму; синтезує динамічну модель дійсності, за допомогою якої людина орієнтується в навколишньому фізичному і соціальному середовищі; визначає попередню мислену побудову дій, передбачає їх наслідки, керує і контролює поведінку людини, здатність її відповідати за наслідки дій та розуміти те, що має місце в навколишньому світі і в ній самій.
10.Етапи розвитку самосвідомості.
Самосвідомість – це найвищий рівень свідомості, який характеризується такими елементами:
виділення себе в світі;
пізнання внутрішнього світу;
переживання;
ставлення до себе.
Характерний прояв самосвідомості – рефлексія. Рефлективні міркування супроводжуються імітацією думок іншої людини за такою формулою: “Я думаю, що Він думає, начебто Я думаю, що...”. Рефлексія дозволяє не тільки передбачити поведінку іншої людини і відповідно будувати власну, а й впливати на її міркування, спрямовуючи репліками хід бесіди в бажаному напрямку.
Етапи розвитку самосвідомості.
1 етап - пасивний; самосвідомість розвивається слідом за розвитком особистості, автоматичне слідство.
2 етап - активний (з підліткового віку); самосвідомість включається в процес розвитку особистості і багато в чому його визначає.
Можна виділити 4 етапи розвитку самосвідомості в онтогенезі (індивідуальний розвиток людини від народження до смерті)
1.від народження до року – цей етап пов'язаний з виникненням відчуття власного тіла та виокремленням його з оточуючого світу.
2.від року до 3-х – сприйняття себе як окремої істоти та усвідомлення себе як активного начал Я.
3.підлітковий вік (10-14) усвідомлення своєї статевої приналежності власних властивостей здібностей
4.юнацький вік (15-20) – стабілізація самооцінки інтеграція уявлень про себе прагнення до управління власною поведінкою
Усі ці уявлення репрезентують Я – концепцію.
Я-концепція- це відносно стійка біль або менш усвідомлена система уявлень людини про себе
11.Концепція з.Фройда, д.Узнадже, к.Горні, к.Юнга
З.фройд:
Зробив вагомий внесок у розкриття природи та сутності несвідомого. На думку вченого саме в останньому необхідно шукати рушійні сили розвитку та прояву особистості.
Запропонував власну модель психіки у якій виділив три підструктури:
Воно частина психіки що містить уроджені примітивні портеби бажаня
Я- включає набір функцій що забезпечують пристосування людини до реальності
Над я – встановлює та підтримує індивідуальні моральні стандарти норми ідеали
Д. узнадже:
Створив загально психологічну теорію настановлення. Він вважав що свідомі процеси не вичерпують всього змістку психіки. І важливу роль у поведінці і діяльності людини відіграє настановленя - цілісний недиференційований і несвідомий стан що характеризує готовність людини до певної активності та задає напрям реагування.
Карен горні:
Ввжала що дитина народжується з двома потребами: потреби в задоволенні(їжа вода тепло) та потреби в безпеці. Щоб подолати відчуття базальної тривоги дитина змушена використовувати різні захисні стратегії з якими вона потім йде по життю. Захист людина знаходить у прагненні до людей (поступлвий тип) у прагненні проти людей (агресивний тип) у прагненні від людей (відсторонений тип)
К.юнг:
Стверджував що душа (для вченого цей термін тотожний поняттю психіки) є цілісним утвреннямяке складаєтьсяз окремих відносно незалежних але взаємодіючих частин: свідомість(Его) індивідуальне несвідоме і колективне несвідоме