
- •1.Психологія як наука.
- •2.Педагогіка як наука.
- •3.Поняття про психіку. Види психічних явищ.
- •4.Розвиток психіки й поведінки живих істот.
- •5.Будова і функціонування нервової системи людини.
- •6.Центральна, периферійна та вегетативна нервова система.
- •7.Фізіологічні механізми сну.
- •8.Психічне здоров’я та його забезпечення.
- •9.Свідомість, функції свідомості.
- •10.Етапи розвитку самосвідомості.
- •11.Концепція з.Фройда, д.Узнадже, к.Горні, к.Юнга
- •12.Несвідоме, передсвідоме та підсвідоме.
- •13.Захисні механізми психіки.
- •14.Форми прояву несвідомого.
- •15. Поняття і класифікація психічних процесів людини.
- •16.Поняття, властивості, види уваги.
- •17.Поняття, властивості відчуттів.
- •18.Поняття, властивості, види сприйняття.
- •19.Поняття, процеси, види та розвиток пам’яті.
- •20.Мислення, його види, форми та операції.
- •21.Поняття і види емоцій.
- •22.Воля і вольові якості особистості.
- •23.Поняття і класифікація психічних станів.
- •24.Стани неспання: когнітивні, афективні, вольові.
- •25.Феноменологічні стани: виникнення, прояв, регуляція.
- •26.Поняття „людина, „індивід”, „особистість”, „індивідуальність”.
- •27.Вітчизняні теорії особистості.
- •28.Психологічна структура особистості.
- •29.Біопсихічні властивості особистості.
- •30.Психосоціальні властивості особистості
- •31.Зарубіжні теорії особистості.
- •2. Теорія комплексу неповноцінності а. Адлера.
- •8. Концепція в. Штерна.
- •9. Концепція особистості к. Хорні.
- •32.Поняття і види темпераменту, походження теорії темпераменту.
- •33.Поведінкові властивості та регулювання прояву темпераменту.
- •34.Прояв темпераменту в навчальній та професійній діяльності.
- •35.Задатки та здібності, види здібностей.
- •36.Обдарованість, талановитість, геніальність.
- •37.Інтелект, функції і структура інтелекту. Характеристики інтелекту.
- •38.Коефіцієнт інтелекту (iq), тести інтелекту.
- •39.Креативність, творчі здібності.
- •40.Поняття характеру, підходи до розуміння характеру.
- •41.Риси і типи особистості.
- •42.Акцентуації характеру.
- •43.Локус-контроль особистості.
- •44.Мотиваційна сфера особистості: поняття, структура.
- •45.Потреби, види потреб.
- •46.Мотиви і процес мотивації.
- •47.Спрямованість особистості та її види.
- •48.Мотивація навчання і професійної діяльності.
- •49.„Я-образ”, „я-концепція” як ядро особистості.
- •50.Самооцінка та рівень домагань.
- •51.Розвиток особистості, його ознаки, фактори, умови та напрямки.
- •52.Діяльність та її структура.
- •53.Види і типи діяльності.
- •54.Спільна діяльність. Становлення спільної діяльності в онтогенезі.
- •55.Поняття та функції спілкування в життєдіяльності людини
- •56.Сторони та види спілкування.
- •57.Види конфліктів та шляхи їх розв’язання.
- •58.Конфлікт: сутність, структура, класифікація
- •59.Соціально-психологічна установка та соціальна перцепція.
- •60.Психологічний вплив на іншу людину в процесі взаємодії.
- •61.Соціальна група: поняття, класифікація, структура.
- •62.Статус і роль людини в групі: поняття, види, взаємозв’язок.
- •63.Соціально-психологічні фактори ефективності спільної діяльності.
- •63.Самопочуття людини в групі, соціально-психологічна атмосфера та клімат.
- •65.Міжособистісні стосунки та їх оптимізація
- •66. Взаємозв’язок освіти, навчання, виховання і розвитку особистості.
7.Фізіологічні механізми сну.
Сон — Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів[1]. Розрізнюють нормальний (фізіологічний) сон і декілька видів патологічного сну (наркотичний, летаргічний і інші).
Основна функція сну — це відновлення фізичних та психічних сил, яке дозволяє максимально адаптуватися до зміни умов зовнішнього і внутрішнього середовищ. Сон становить собою чергування різних функціональних станів головного мозку, а не є «відпочинком» для головного мозку, як вважали раніше. Під час сну перебудовується мозкова діяльність, яка потрібна для переробки і консолідації інформації, що потрапила в період неспання, переведення її із проміжної в довготривалу пам'ять.
Згідно результатів досліджень, проведених вчеными-сомнологами, секрет хорошого сну полягає не стільки в тривалості сну, скільки в моменті просипання. Це зумовлено тим, що людський мозок під час сну послідовно перебуває в різних станах. Це так звані фази сну. У сучасній науці розрізняють дві фази сну: повільний сон і швидкий сон.
Повільний сон 80% характеризується зниженням мозкової активності, значним розслабленням м'язів тіла, зменшенням ритму сердечних скорочень і дихання. Тривалість фази повільного сну коливається від 50 до 60 хвилин. Ця фаза змінюється фазою швидкого сну.
Швидкий сон 18%- сон із сновидіннями. Під час швидкого сну мозкова активність людини підвищується, може бути помітний рух очних яблук під віками. Тривалість фази швидкого сну складає від 10 до 15 хвилин на початку сну і збільшується до 20-30 хвилин ближче до ранку. Таким чином, повний цикл (швидкий - повільний сон) триває близько півтори години. під час швидкого сну мозок продукує бета -ритм
8.Психічне здоров’я та його забезпечення.
Психічне здоровя – це такий стан людини який характеризується цілісністю та узгодженістю всіх психічних функцій організму що забезпечують почуттясубєктивної психічної комфортності адекватні форми поведінки здатність до цілеспрямованої осмисленої діяльності та реалізації власного потенціалу
Коли говоримо про психічне здоров´я людини, то йдеться про людей, у яких нема патології, щодо психічних відхилень то їх або нема, що, фактично, є ідеальним результатом, або вони мають ненормативний (але не аномальний, не ненормальний) характер. Тому психічне здоров´я людини загалом може бути відмінним, хорошим, задовільним і поганим.
Критеріями психічного здоров´я людини є:
- адекватний до віку рівень зрілості пізнавальної, емоційно-почуттєвої та вольової сфер особистості;
- здатність керувати своєю поведінкою;
- здатність вибирати життєві цілі та розумно планувати їхнє досягнення;
- особистісний та соціальний оптимізм;
- задоволення від діяльності, особистого й суспільного життя, спілкування, споглядання картин природи;
- розуміння прекрасного, комічного й трагічного;
- відповідність суб´єктивних образів об´єктам, що їх відображають, а характеру реакції – зовнішнім подразникам;
- здебільшого стабільний позитивний настрій;
- адаптивність у мікросоціальних відносинах;
- відчуття щастя тощо.