10. Типова сукупність вихідних грошових потоків суб’єкта господарювання.

Призначення вихідних грошових потоків полягає у використанні коштів за різними напрямами фін-господ д-ті. Ці потоки справляють суттєвий вплив на поточний фін стан, платоспроможність і кінцеві рез-ти д-ті п-ва. Особливості вихідних потоків під-ва: 1)більша частина вихідних потоків п-ва здійснюється у безготівковій формі. 2)формування вихідних потоків в часі обумовлена контрактами, угодами. 3)джерелами здійснення вихідних потоків виступають оборотні кошти, вирука від реалізаціїпрод-ї, тобто всі кошти, які знах-ся на розрах рах-ку. 4)вихідні потокивпливають на поточний фін стан і кінцеві фін рез-ти д-ті. Склад вихідних потоків: 1)оплата рахунків за ТМЦ – його абсолютна сума залежить від обсягу господ д-ті, рівня цін, форми розрах-в. Джерелом сплати можуть бути власні і залуч кошти. 2) платежі державі. Обсяг потоку форм-ся під впливом податкової політики і показників діяльності п-ва. Строки формування і джерела потоків визнач державою. Розмір потоку впливає на фін господ д-ть через собівартість і розподіл приб-ку. 3)Виплата з/п. Обсяг залежить від обсягу вир-ва, трудомісткості праці і прод-ті праці робітників. П-во може впливати на обсяг потоку в часі (строки виплати З/П регулюються законодавством і визначаються самостійно п-вом). Джерелом потоку виступає собів-ть (основн і додатков з/п) і прибуток (мат допомога, заохочення, соц виплати). 4)Перерахування коштів банківським установам. Абсол сума потоку формується під впливом: обсягу вир-ї д-ті, сезонних коливань в вироб-ві і реаліз прод-ї, фін стану під-ва, політики держави у визначенні облікової ставки. 5)Проведення інвестицій. Обсяг інвестицій визнач-ся під-вом самостійно і залежить від наявних фін ресурсів.

11. Політика управління грошовими потоками і її обґрунтування та реалізація.

Політика управління грошовими коштами являє собою частину політики управління оборотним капіталом підприємства і полягає в оптимізації сукупного розміру їх залишку з метою забезпечення постійної платоспроможності та ефективного використання в процесі зберігання. Управління гр. коштами включає: 1)визначення часу обертання грошей (фін. цикл); 2)аналіз і прогнозування гр. потоку; 3)визначення оптимального рівня гр. потоку; 4)складання бюджету гр. коштів.

Наступним кроком після аналізу грошових потоків є використання поточних заходів, спрямованих на оптимізацію таких потоків через вплив на фінансовий цикл підприємства. Управління фінансовим циклом підприємства безпосередньо пов’язане з управлінням його грошовими потоками. фін. цикл – час, на який гроші відволікаються з обороту. Тривалість фін. циклу= період обертання запасів+ період обертання Д-т заборгов-ті – період обертання К-т заборгованості. Період обертання запасів= (середні товарні запаси/ затрати по запасам)*365. Період обертання Д-т заборгов-ті= (середня Д-т заборгов-ть/ виручка від реалізації)*365. Період обертання К-т заборгов-ті= (середня К-т заборгов-ть/ затрати по закупівлі товарів (с/в))*365.

Аналіз гр. потоку проводиться прямим та непрямим методом. Прямий – визначення вхідних та вихідних потоків. Непрямий – заснований на обліку операцій, пов’язаних з рухом гр. коштів. Мета: отримання чистого прибутку. Прогнозування гр. потоку зводиться до складання бюджету гр. коштів в плановому періоді (на квартал, місяць).

Запас гр. коштів на під-ві повинен мати верхню та нижню межу. Упр-ня повинно зводитись до визначення оптимального їх розміру.