58.Функціонування та методологічні особливості антикризового фінансового менеджменту.

Під антикризовим управлінням фінансами слід розуміти особливий режим виконання функцій фінансового менеджменту, який полягає в організації фінансової роботи на підприємстві з урахуванням необхідності профілактики та нейтралізації фінан­сової кризи.

Основні функціональні та методологічні особливості антикризового фінансового менеджменту. Окремі його функції (ланки) за своїм змістом здебільшого збігаються з основними фазами управлінського циклу. Так спершу проводиться діагностика основної проблеми, яку слід подолати через реалізацію антикризових заходів, є фінансо­ва криза на підприємстві або її загроза. Досягнення цілей антикризового менеджменту значною мірою залежить від своєчасно­го виявлення кризи. Це забезпечується завдяки застосуванню інструментарію діагностики банкрутства, механізмів раннього попередження та реагування, інших аналітичних прийомів.

Потім відбувається процес постановка цілей та розроблення антикризової стратегії

Антикризова стратегія визначає основні немонетарні та монетар­ні цілі змін, що плануються на підприємстві, а також загальні ме­ханізми досягнення зазначених цілей.

Розробляючи ан­тикризову стратегію, спочатку слід визначитися з двома концеп­туальними питаннями: 1)режим антикризового управління у досудовому порядку чи реалізація антикризових заходів у рамках провадження справи про банкрутство?20санація за збереження існуючої організаційно-правової фо­рми чи на основі реорганізації підприємства?

Планування вважається головною функцією менеджменту загалом і антикризового зокрема. В опе­ративних планах відображаються конкретні засоби реалізації стратегічних цілей підприємства. Проблема полягає в тому, що на багатьох підприємствах відсутнє планування як таке. У рамках антикризових заходів на таких підприємствах слід провести ро­боту щодо впровадження дієвої системи стратегічного та опера­тивного планування.

Після затвердження відповідних планів, здійснення санаційно­го аудиту (у разі необхідності) проводиться робота щодо реа­лізації антикризових заходів. Реалізуючи антикризові заходи, слід ураховувати можливість загострення конфлікту інтересів. У цьому зв'язку надзвичайно важливе значення як зв'язуюча ланка між керівною та керованою системами набу­ває контроль. У рамках антикризового менеджменту потрібно запроваджу­вати зовнішній та внутрішній контроль. Результати контролю оформляють у вигляді звіту (рапорту) про виконання антикризових заходів. Аналіз відхилень при цьому відображається у формі діаграм, графіків, рисунків. У зві­тах поряд із фіксацією відхилень пояснюються їх причини та фо­рмулюються пропозиції щодо корекції планів чи вдосконалення фінансово-господарської діяльності.

59.Оцінка ймовірності банкрутства підприємства.

Прогнозування банкрутства на підприємстві здійснюється в рамках системи раннього прогнозування та реагування. Ця система є інструментом антикризового управління підприємством. З її допомогою керівництво підприємства отримує інформацію про потенційну загрозу діяльності (як із внутрішнього, так і зовнішнього середовища). Основним методом прогнозування банкрутства є дискримінантний аналіз. Він базується на дослідженні фінансових показників великої кількості підприємств (тих, які вже збанкрутіли, та тих, які успішно продовжують діяльність). При цьому обирається ряд показників, для яких визначається питома вага у дискримінантній функції. Вагомість факторів може залежати від галузі підприємства, рівня інфляції, інших макро- та мікроекономічних факторів. В залежності від розміру інтегрального показника дискримінантної функції робиться висновок про віднесення підприємства до групи банкрутів чи навпаки. На основі цього підходу розроблено багато функцій для визначення можливості банкрутства. Серед них є тест Тамарі, модель Альтмана, модель Спрінгейта. Найвідомішою є модель Альтмана. На практиці вона має найбільшу імовірність точності прогнозування банкрутства підприємства. Ця модель є пятифакторною. Факторами є показники фінансового стану. Серед них: відношення обсягу продажу до загальної вартості активів, чистого доходу до загальної вартості активів та ін. Модель Спрінгейта враховує вплив 19-и фінансових показників. На основі різних методик прогнозування банкрутства розрахована універсальна дискримінантна функція. Вона залежить від 3-х показників. Її значення показує стан підприємства за такою шкалою: Z>2 – підприємство є фінансово стійким, 1<Z<2 – на підприємтсві порушено фінансову рівновагу, але її можна легко відновити при використанні антикризової політики, 0<Z<1 – підприємство знаходиться під загрозою банкрутства якщо не будуть вжиті санаційні заходи, Z>0 – підприємство є напівбанкрутом.