30. Капітал і його сутність. Капітал підприємства як об’єкт фінансового менеджменту. Принципи формування капіталу підприємства.

Капітал —за визначенням класичної економіки один із факторів виробництва, усе те, що використовується для виробництва, але безпосередньо не споживається в ньому (за винятком повільної амортизації). На відміну від іншого фактора виробництва, землі й природних ресурсів, капітал складається з раніше виробленого продукту.

Терміном капітал стали називати у період становлення капіталізму гроші, що їх підприємці вкладали в розвиток свого виробництва з метою отримання прибутку.

Капітал в економіці — це чинник виробництва у вигляді вартості, здатної приносити прибуток або збиток. Не слід ототожнювати капітал і будь-який засіб праці, який розглядається часто як фізичний капітал. Справа в тому, що даний засіб праці може стати капіталом (збільшувати або зменшувати свою вартість) тільки тоді, коли його власники вступлять у певні відносини з власниками інших чинників виробництва.

Рівень ефективності господарської діяльності підприємства визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу.

Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреб у придбанні необхідних активів та оптимізація його структури з позицій забезпечення умов ефективного його використання.

З урахуванням цієї мети процес формування капіталу підприємства базується на основі таких принципів

1. Урахування перспектив розвитку господарської діяльності підприємства, процес формування обсягу і структури капіталу підпорядкований завданням забезпечення його господарської діяльності не тільки на початковій стадії функціонування підприємства, але і на перспективу. Значення перспективності формування капіталу підприємства досягається шляхом включення всіх рахунків, пов'язаних з його формуванням, у бізнес-план проекту створення нового підприємства.

2. Забезпечення відповідності обсягу залученого капіталу до обсягу формуючих активів підприємства. Загальна потреба в капіталі підприємства базується на його потребі в оборотних і необоротних активах.

3. Забезпечення оптимальності структури капіталу з позицій ефективного його функціонування.

4. Забезпечення мінімізації витрат для формування капіталу із різноманітних джерел. Така мінімізація здійснюється у процесі управління вартістю капіталу.

5. Забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності. Реалізація цього принципу забезпечується шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу при припустимому рівні фінансового ризику.

31. Класифікація капіталу підприємства та її роль в управлінні капіталом.

Капітал розглядається як сукупність засобів виробництва, що приносять дохід своєму власнику. а належністю підприємству розрізняють власний і залучений капітал. Капітал підприємства виступає головним вимірником ринкової вартості підприємства, адже підвищення обсягу власного капіталу свідчить про підвищення ефективності господарської діяльності і навпаки. В основному у цій ролі виступає власний капітал. Власний капітал це частка активів підприємства, які були сформовані за рахунок внесків засновників чи власних коштів суб’єктів господарювання. Власний капітал відображається у пасиві балансу. У його складі виділяють: статутний (сума вкладень підприємства в його активи), пайовий(сума пайових внесків членів спілок та інший підприємств), додатково вкладений(сума на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їх номінальні вартість), інший додатковий (вартість активів безкоштовно отриманих), резервний(створюється відповідно до законодавста на покриття непередбачуваних витрат), нерозподілений прибуток(частина чистого прибутку підприємства, яка залишається після відрахування витрат). Залучений капітал підприємства – це кошти, які залучаються для фінансування господарської діяльності підприємства на принципах строковості, поверненості та платності.  Основними видами позичкового капіталу є: банківські кредити, емісія облігацій, фінансовий лізинг. 32. Дивідендна політика її типи і формування капіталу підприємства. 

Дивідендна політика пов’язана з розподілом прибутку в акціонерних товариствах.  Виділяють 3 підходи ДП, кожному з яких відповідає визначений тип ДП. І. Консервативний: 1. Залишкова п. дивідендних виплат (припускає, що фонд виплати дивідендів утвориться після того, як за рахунок прибутку задоволена потреба у формуванні власних фінансових ресурсів, що забезпечують повною мірою реалізацію інвестиційних можливостей підприємства. Перевага: забезпечення високих темпів розвитку підприємства, підвищення його фінансової стійкості. Недолік: нестабільность розмірів дивідендних виплат); 2. П. стабільного розміру дивідендних виплат ( припускає виплату незмінної суми дивідендів протягом тривалого періоду, при високих темпах інфляції сума дивідендних виплат коректується на індекс інфляції. Перевага: надійність, що почуття впевненості в акціонерів у незмінності розміру поточного прибутку. Недоліком: слабкий зв’язок із фінансовими результатами діяльності підприємства). ІІ. Помірний (компромісний): 1. Політика мінімального стабільного розміру дивідендів з надбавкою в окремі періоди ( П: є стабільна гарантована виплата дивідендів в мінімально передбаченому розмірі. Н: при тривалій виплаті мінімальних розмірів дивідендів інвестиційна привабливість акцій компанії знижується і відповідно падає їх ринкова вартість). ІІІ. Агресивний: 1.П. стабільного рівня дивідендів (передбачає встановлення довгострокового нормативного коефіцієнта дивідендних виплат щодо суми прибутку. П: простота формування. Н: нестабільність розмірів дивідендних виплат на акцію. 2. П. постійного зростання розміру дивідендів (передбачає стабільне зростання рівня дивідендних виплат у розрахунку на одну акцію. Зростання дивідендів при здійсненні такої політики відбувається, як правило, в твердо установленому відсотку приросту до їх розміру у попередньому періоді. П: забезпечення високої ринкової вартості акцій. Н: відсутність гнучкості в її проведенні та постійне зростання фінансової напруги.). Джерела формування капіталу: Власний: Зовнішні -  Залучення додаткового пайового або акціонерного капіталу,  Одержання підприємством безплатної фінансової допомоги, ; Внутрішні - Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства,  Амортизаційні відрахування від основних засобів і нематеріальних активів, Інші). Позичковий: Зовн.(банківські та комерційні кредити, облігаційні позики, кредиторська заборгованість, фінансовий лізинг),Внутрішні(кошти для забезпечення майбутніх витрат і платежів)