Порівняльна характеристика первинної та вторинної інформації в міжнародних маркетингових

дослідженнях (+ добре, – погано)

Ознака порівняння	Первинна інформація	Вторинна інформація
 релевантність  точність  надійність  зрозумілість  актуальність  гнучкість  повнота  вартість	 висока +  середня  середня  середня  висока +  середня  середня  висока –	 середня  висока +  висока +  висока +  середня  висока +  висока +  середня

Певна «негативність» оцінок первинної інформації в міжнародних маркетингових дослідженнях пов’язана з особливостями і, в першу чергу, з технічними труднощами збору первинної інформації на зарубіжному ринку. Водночас слід зазначити, що жодне дослідження не може бути виконано на основі тільки первинної або тільки вторинної інформації.

Спеціальні дослідженнямають на меті з’ясування вузьких технічних, технологічних, законодавчих та інших питань, які необхідні для обгрунтування окремих аспектів інвестиційних форм міжнародного бізнесу.

Тест (випробування)— це перевірка одного чи декількох елементів міжнародного маркетингового комплексу і вироблення на цій основі прогнозу вірогідної реакції ринку. Тестуються, як правило, такі ключові елементи:

– товар (його сприйняття, з’ясування переваг та недоліків, визначення конкурентоспроможності, необхідність адаптації тощо);

– ціна продажу;

– тип пакування та розмір партії;

– посередники (за системою показників);

– слоган.

Контрольні запитання та завдання

1. Для прийняття яких рішень фірмі необхідно здійснювати міжнародне маркетингове дослідження?

2. Яка мета будь-якого міжнародного маркетингового дослідження?

3. Назвіть особливості проведення міжнародного маркетингового дослідження.

4. Охарактеризуйте стадії процесу міжнародного маркетингового дослідження?

5. Першою стадією міжнародного маркетингового дослідження є визначення вимог до інформації. Що конкретно це означає для маркетолога?

6. Охарактеризуйте типи міжнародних маркетингових досліджень.

7. Поясніть алгоритм проведення попереднього міжнародного дослідження (необхідна інформація, дії маркетолога, результат).

8. Охарактеризуйте структуру поглибленого міжнародного маркетингового дослідження.

9. Які показники та процеси аналізуються за кожним із стандартних елементів поглибленого міжнародного маркетингового дослідження?

Дискусійні запитання

1. У чому, на Ваш погляд, полягає різниця між дослідженням середовища міжнародного маркетингу та міжнародним маркетинговим дослідженням?

2. «Складність проведення міжнародного маркетингового дослід­ження, його висока вартість, існуюча та зростаюча подібність країн зменшують значення та необхідність маркетингових досліджень?» Чи згодні Ви з цим твердженням? Чому? Поясніть.

Тема 8. Стратегії виходу на зовнішній ринок

8.1. Типи стратегій виходу на зовнішній ринок

Після вибору найбільш адекватного конкурентним перевагам та потенціалу фірми зарубіжного ринку логічно постає питання щодо форм присутності на цьому ринку, а отже, і стратегій виходу на нього. Міжнародна бізнесова практика виділяє три основні стратегії виходу на зовнішній ринок:

• експортування,

• спільне підприємництво,

• пряме інвестування (рис. 27).

У випадку стратегії експортування виробництво залишається на національній території, що має свої недоліки та переваги. Спільне підпри-ємництво та пряме інвестування потребують вже організації виробництва за кордоном. При цьому деякі форми спільного підприємництва реалізу-ються на основі укладення контрактів, без додаткових інвестицій, а спільне володіння та пряме інвестування передбачають інвестиції, тобто довгострокові вкладення капіталу в підприємства, соціально-економічні програми, підприємницькі та інноваційні проекти. Це зумовлює виділення контрактних та інвестиційних форм стратегій виходу на зовнішній ринок (рис. 28).

Експорт— вивіз за кордон товарів, які продані іноземним покупцям з метою їх безпосереднього споживання, продажу або для перероблення.

Непрямий експорт— продаж товарів на зовнішньому ринку за допомогою незалежних маркетингових посередників.

Прямий експорт— продаж товарів на зовнішньому ринку самостійно.

Спільне підприємництво— об’єднання зусиль партнерів щонаймен-ше з двох країн з метою організації спільної комерційної справи.

Ліцензування— форма спільного підприємництва, яка базується на тому, що ліцензіар (продавець) передає ліцензіату (покупцеві) право на використання виробничого процесу, патенту, товарного знака в обмін на гонорар або ліцензійний платіж.

Рис. 27. Стратегії виходу на зовнішній ринок

Рис. 28. Контракти та інвестиційні форми стратегій

виходу фірм на зарубіжний ринок

Підрядне виробництво— форма спільного підприємництва, за якої національний виробник (продавець) укладає угоду із закордонними виробниками на виготовлення своєї продукції.

Управління за контрактом–– форма спільного підприємництва, за якої національний експортер передає зарубіжному партнеру «ноу-хау» в галузі управління, а той забезпечує необхідний капітал.

Спільне володіння— форма спільного підприємництва, за якої об’єднуються зусилля зарубіжних та місцевих інвесторів з метою створення місцевого комерційного підприємства, котрим вони володіють та керують спільно.

Пряме інвестування— розміщення капіталу у власні закордонні складальні або виробничі підприємства, збутові філії.