План семінарського заняття

1. Історичні аспекти формування Закону «Про банкрутство».

2. Сутність, причини та ознаки банкрутства підприємства.

3. Загальна схема процедури банкрутства.

4. Досвід застосування «Закону про банкрутство».

11.4. Основні питання для обговорення у групі

1. Які згідно із Законом України «Про банкрутство» зовнішні ознаки неплатоспроможності підприємства-боржника?

2. Охарактеризуйте типи процедур, що можуть бути застосовані до боржника для ліквідації його неплатоспроможності згідно з чинним законодавством України.

3. Які права мають кредитори, збори кредиторів та комітет кредиторів? Які функції виконують санатори та ліквідатори?

4. Що таке мирова угода та як вона застосовується у світовій практиці банкрутства?

11.5. Завдання для перевірки знань

1. У разі недостатності майна для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги задовольняються:

а) пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредито- рові;

б) після повного задоволення вимог кредиторів, що належать до державної форми власності;

в) у порядку надходження вимог до боржника.

2. Офіційно боржник визначається банкрутом:

а) за постановою третейського суду;

б) за рішенням ліквідаційної комісії;

в) за постановою господарського суду;

г) за постановою місцевого органу виконавчої влади.

3. Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається ухваленим, якщо за нього проголосували:

а) понад 50% кредиторів;

б) понад 25% кредиторів;

в) кредитори, майнові вимоги яких становлять не менш як загальна сума претензій;

г) більшість кредиторів, присутніх на зборах.

4. Вимоги кожної черги кредиторів задовольняються:

а) після повного задоволення вимог попередньої черги;

б) пропорційно до належної кожному кредиторові суми;

в) у послідовності надходження вимог до боржника.

5. Вимоги, що лишилися не задоволеними за недостатністю майна:

а) передаються власникові-наступнику;

б) залишаються в ліквідаційному балансі;

в) вважаються погашеними.

6. Справа про банкрутство порушується Господарським судом, якщо:

а) безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника становлять разом не менш як 300 мінімальних розмірів заробітної плати;

б) безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника становлять разом не менш як 300 мінімальних розмірів заробітної плати, причому їх не було задоволено протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку;

в) наявні не менш як 5 кредиторів.

7. План санації боржника має містити:

а) заходи щодо відновлення платоспроможності боржника;

б) умови участі інвесторів у задоволенні вимог кредиторів;

в) строк та черговість виплати боргу кредиторам;

г) умови відповідальності інвестора за невиконання взятих зобо­в’язань.

8. 3 метою аналізу схильності підприємства до банкрутства, потрібно провадити:

а) розрахунок оборотності оборотних активів;

б) аналіз фінансової стабільності;

в) аналіз платоспроможності;

г) аналіз грошових потоків.

9. Ознаки, за якими зовнішній спостерігач може передбачити банкрутство підприємства, такі:

а) підвищення запасів сировини та матеріалів на складах;

б) затримки з поданням звітності;

в) зміна аудиторів;

г) окремі зміни в балансі підприємства;

д) зміни у вищому керівництві;

е) трудові конфлікти;

ж) невиконання зобов’язань перед партнерами.

10. Визначте послідовність задоволення претензій кредиторів згідно із Законом України «Про банкрутство»:

• вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

• зобов’язання перед працівниками підприємства-банкрута (крім внесків до статутного фонду);

• вимоги щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів);

• вимоги кредиторів, забезпечені заставою;

• вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства.

11.6. Література

1. Антикризисное управление предприятиями и банками: Учеб.-практ. пособие. — М.: Дело, 2001. — С. 46—90.

2. Антикризисное управление: Учеб. пособие для технических вузов / В. Г. Крыжановский, В. И. Лапенков, В. И. Лютер и др.; Под ред. Э. С. Минаева и В. П. Панагушина. — М.: Изд—во «ПРИОР», 1998. — С. 11—41.

3. Антикризисное управление: Учебник / Под ред. Э. М. Коротко- ва. — М.: ИНФРА-М, 2001. — С. 199—212.

4. Кошкин В. И. и др. Антикризисное управление: 17-модульная программа для менеджеров «Управление развитием организации». Модуль 11. — М.: ИНФРА-М, 2000. — С. 284—442.

5. Стратегия и тактика антикризисного управления / Под ред. А. П. Градова и Б. И. Кузина. — Спб.: Специальная литература, 1999. — 510 с.

6. Теория и практика антикризисного управления / Под ред. С. Г. Бе­ляева и А. В. Кошкина. — М.: Закон и право, 1996. — 469 с.

7. Терещенко О. О. Фінансова санація і банкрутство підприємств: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2000. — 412 с.

1ФОПСТИЗ—системаформування попиту та стимулювання збуту.

2 Зміст заходів залежить від типу кризових явищ та обраного виду антикризового управління: планового, активного, реактивного.

137