Модуль IV

12. Проблема буття і матерії у філософії

Поняття буття. Від буття Парменіда до онтологічного нігілізму Нового часу, і буття становлення в філософії постмодерну. Ідеальне і матеріальне. Матерія і субстанція. Сучасні наукові уявлення про будову матерії. Проблема руху, простору й часу.

Проблема самоорганізації матеріальних систем – одна із центральних проблем ХХ ст. Синергетика (Г.Хакен, І.Пригожин) як новий світогляд. Міф лінійного мислення. Світоглядний смисл поняття нелінійності. Новий образ детермінізму.

Основні поняття: "буття", "матерія", "ідеальне", "рух", "простір", "час", "синергетика", "система", "самоорганізація", "детермінізм", "нелінійний розвиток".

13. Свідомість, його походження і сутність

Матерія і свідомість. Смисл проблеми свідомості і труднощі в історії філософії. Метафора свідомості в космоцентричній культурі античності. Християнство: відкриття внутрішнього духовного світу. Проблема свідомості в Новому часі. Діалектико-матеріалістична концепція свідомості.

Структура свідомості. Суспільна природа свідомості. Свідомість і мова. Ідеальна сутність свідомості. Свідомість і мозок. Свідоме і несвідоме. Маркс і Фрейд.

Самосвідомість. Структура і форма самосвідомості. Предметність і рефлективність самосвідомості.

14. Проблема людської сутності

Антропологічна парадигма у філософії. Біологізаторські та соціологізаторські підходи до розуміння сутності людини. Філософський аспект проблеми походження людини.

Людина як єдність біологічного, соціального та духовного. Роль праці, мови і культури у формуванні людини. Людина як творець і творіння культури. Людина й історія. Поняття культури, її «надприродні», духовні аспекти. Культура як основа людського існування. Суспільні детермінанти і можливості включення людини в культуру.

Життєвий світ як соціум. Діяльність, свідомість, спілкування, розуміння. Історичність буття людини. Концепція діяльності сутності людини, її обмеженість. Види діяльності - духовна й практична. Постановка проблеми практики в марксистській філософії, інших філософських доктринах.

Практика як основа життєдіяльності людини. Структура практики. Праця й спілкування. Необхідність і свобода в практичній діяльності. Практика й культура. Індивідуальні й суспільні сторони практики. Практика й онтологія суспільного буття. Ціннісно-духовні орієнтири суспільної практики.

Духовна діяльність, її особливості. Категорія «дух», її роль в осмисленні внутрішнього світу людини. Ідеальне, його природа. Духовно-практичне перетворення дійсності. Проблема походження і сутності духовного.

Основні поняття: "діяльність", "практика", "свідомість", "самосвідомість", "праця", "існування", "цінність", "духовно-практична діяльність людини".

15. Людина як вольова і творча істота

Воля як істотна властивість людини. Концепції волі в історії філософії. Воля і розум. Феномен творчості. Особливості творчого мислення. Евристика. Розвиток творчих можливостей людини.

Проблема свободи волі. Воля і сваволя. Воля і обов’язок. Вибір як сутність вольового акту. Вибір, самопроектування й самоіснування людини. Вибір, свобода, відповідальність. Феномен конформізму. Основи аксіології як науки про цінності.

Знання і цінності, суще і належне. Світ цінностей, у структурі соціуму. Ієрархія цінностей людського буття. Цінності як ядро світоглядної проблематики. Конечність людського існування й проблема сенсу життя.

Індивід, індивідуальність, особистість. Соціальна детермінація включення людина в соціальну діяльність. Діалектика цілей, засобів і результатів у процесі діяльності. Діяльність і праця. Відчуження. Проблема можливості його подолання. Людина як суб'єкт історії. Необхідність і свобода. Свобода і відповідальність в суспільстві..

Проблема засвоєння і відтворення культури людиною. Унікальність і самототожність особистості. Проблема інтерсуб’єктивності як основи спілкування. Розуміння та саморозуміння.

Проблема детермінантів творчості. Творчість, свобода, об'єктивація і комунікація.

Основні поняття: "людина", "воля", "розум", "особа", "індивід", "особистість", "індивідуальність", "соціалізація", "свобода", "необхідність", "вибір".