7. Філософія просвітництва

Просвітництво як ідеологія епохи. Фундаментальні характеристики просвітницької думки: опора на власний розум та програма перетворення свідомості.

Французьке Просвітництво - найбільш радикальна і політизована форма просвітницької думки. Просвітництво і Французька революція. Специфіка рішення онтологічних проблем. Деїзм. Матеріалістичні ідеї у вченнях Ж.-О. Ламетрі, П.Гольбаха, Д.Дідро. Гносеологічна проблематика у філософії Просвітництва. Суспільно-політичні ідеали Просвітництва (Вольтер, Монтеск’є, Руссо).

«Енциклопедія» французьких просвітителів: розвиток і популяризація наукового знання.

Основні поняття: “просвітництво”, “природа людини”, “природні права”, "розум", "матеріалізм", "механіцизм", "деїзм", "виховання", "прогрес", "атеїзм".

8. Німецька класична філософія

Німецька класична філософія як завершення новоєвропейської філософської класики. Головні проблеми та завдання німецької класичної філософії.

Критична філософія І.Канта. «Критика чистого розуму» та «коперніканський переворот» у гносеології. Співвідношення віри й розуму. Аналітичні та синтетичні судження. Поняття «апріорі» й «апостеріорі».Вчення Канта про апріорні форми чуттєвого споглядання. Чуттєвість і розум. «Річ в-собі» і «явище» у філософії І.Канта. Феномени та ноумени. Дискусія про непізнавання речі-в-собі. Система антиномій чистого розуму. Кантівський спосіб вирішення антиномій. Кант про можливості й межі спекулятивного теоретичного розуму.

Моральна філософія І.Канта. Категоричний імператив як закон практичного розуму. Формалізм моральної філософії Канта. Свобода і обов’язок. Проблема бога і безсмертя душі в моральній філософії Канта.

Абсолютний ідеалізм Г.В.Ф.Геґеля. Необхідність методу й необхідність системи. Три моменти діалектичного розвитку (теза, антитеза, синтез). Гегель про тотожність мислення й буття. Місце категорії «буття» у гегелівській системі. «Енциклопедія філософських наук», її структура. Філософія як логіка. Вчення про буття. Вчення про сутність. Вчення про поняття. Категорії і принципи діалектичного мислення. Вчення Гегеля про істину. Філософія природи. Філософія духу.

Г.Гегель про «розумну дійсність». Філософія права Г.Геґеля. Громадянське суспільство та держава. Етатизм Геґеля. Філософія історії Гегеля. Історія як процес розвитку самосвідомості та існування поняття свободи. Історичне та логічне у філософії Гегеля. «Хитрість розуму». Г.Геґель про «абсолютний дух» і його ступені. Ідеалізм Шеллінга, діалектика "Я" і не "Я" у Фіхте, антропологічний матеріалізм Фейєрбаха.

Основні поняття: "діалектика", "система", "суб'єкт", "об'єкт", "a priori", "a posteriori", "річ-у-собі", "явище", "антиномія", "абсолютна ідея", "буття", "мислення", "сутність", "поняття", "протиріччя", "синтез", "заперечення заперечення", "розвиток", "розум практичний", "розум теоретичний", "категоричний імператив".

Питання до самоконтролю та перевірки знань студентів

1. Особливості середньовічної філософії.

2. Реалізм і номіналізм в схоластиці. Проблема універсалій.

3. Філософія Томи Аквінського.

4. Основна проблематика філософії Відродження.

5. Філософія М.Кузанського і Дж.Бруно як два напрями в пантеїзмі.

6. Періодизація і проблематика філософії Нового часу.

7. Раціоналізм, емпіризм і сенсуалізм як методологічні установки філософії Нового часу.

8. Аналіз проблеми субстанції в Новий час: субстанціальний монізм, дуалізм і плюралізм.

9. Раціоналізм Р.Декарта і Б.Спінози: спільне й відмінності.

10. Гносеологія Дж.Локка і Дж.Берклі як два напрями в сенсуалізмі.

11. Основні ідеї філософії Просвітництва.

12. Деїзм і атеїзм у французькому Просвітництві.

13. Роль і місце німецької класичної філософії в історії філософії.

14. Кант – основоположник німецької класики.

15. Межі й можливості системи Геґеля.

16. Полеміка між Гегелем і Кантом про проблеми пізнання.

17. Філософія Шеллінга і Фіхте як різне трактування Абсолюту.

18. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.