3.3 Розділ з охорони праці

Згідно з наказом МОН та МНС України «Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України» №969/922/216 від 21 жовтня 2010 року, спрямованого на виконання статті 18 Закону України «Про охорону праці” передбачається включення у дипломні роботи студентів розділу, що розкриває питання охорони та безпеки праці. Це не випадково. У сучасному світі, коли людство знайшло способи боротьби з багатьма захворюваннями та шукає шляхи продовження життя, проте дотепер проблема захисту людини та її здоров'я в процесі професійної діяльності залишається актуальною.

Охорона праці відіграє важливу роль як суспільний чинник, оскільки, якими б вагомими не були трудові здобутки, вони не можуть компенсувати людині втраченого здоров'я, а тим більше життя. У Законі України «Про охорону праці” підкреслюється, що основним принципом державної політики України є пріоритет життя і здоров’я людини над результатами її праці.

Таким чином, розділ охорони праці має стати важливою складовою кваліфікаційної роботи і повинен містити науково обґрунтовані теоретичні або практичні результати та положення з проблем охорони праці, що виникають при проведенні науково-дослідницької роботи або науково-практичної діяльності, якій присвячена тема наукової роботи студента.

Обсяг розділу «Охорона праці» повинен становити 7-10 сторінок. Крім того, питання охорони праці можуть знайти відображення в інших розділах проекту, в тому числі в кресленнях чи малюнках, про що необхідно зазначити в розділі «Охорона праці».

При написанні розділу, присвяченому питанням охорони праці, не допускається механічне переписування загальних норм, правил та інструкцій. Однак у розділі слід посилатися на відповідні законодавчі і нормативні документи, які магістрант повинен детально опрацювати, дозволяється пряме цитування.

На час написання розділу встановлюються терміни консультацій з консультантом з охорони праці для обговорення проблемних питань та ускладнень, а також для обов'язкового інформування консультанта про хід виконання роботи.

Написаний розділ магістрант повинен подати консультанту на перевірку, але не пізніше як за чотири тижні до захисту роботи. Після завершення роботи консультант з охорони праці ставить підпис на завданні.

Під час захисту магістерської роботи магістрант повинен у своїй доповіді стисло висвітлити результати розробок з охорони праці.

Розділ «Охорона праці” повинен складатися із таких підрозділів: вступу, основної частини, висновків і пропозицій.

Вимоги до змісту розділу «Охорона праці”

Вступ до розділу повинен містити обґрунтування актуальності питань охорони праці у галузі дослідження чи при проведенні науково-дослідницької роботи з обраної теми; розкривати мету та завдання даного розділу.

Необхідно також розкриття поняття «Охорона праці» відповідно до контексту досліджуваної проблеми; надати посилання на відповідні закони України щодо охорони праці та спеціальні законодавчі акти, які стосуються досліджуваної галузі; рішення уряду і постанови Верховної Ради з питань охорони праці за останні роки; Міжнародні договори або міжнародні угоди, до яких приєдналася Україна у встановленому порядку.

Метою основної частини розділу є аналіз існуючих і розроблення оптимальних режимів роботи і умов праці, що відповідають вимогам та нормативним актам, розробка заходів щодо попередження нещасних випадків, виробничого травматизму.

Для досягнення поставленої мети формулюються завдання розділу, які можуть передбачати:

• проведення аналізу особливостей даного виду діяльності з точки зору визначення потенційних небезпечних та шкідливих факторів, які можуть діяти на людину;

• визначення ризиків виникнення травм, нещасних випадків чи захворювань при виконанні певних робіт на харчових виробництвах;

• визначення у відповідності з основними видами роботи особливостей застосування технологічного обладнання;

• визначення заходів та засобів безпеки при експлуатації технологічного обладнання на харчових виробництвах;

• розробка раціональних санітарно-гігієнічних умов роботи;

• проведення аналізу ризиків пожежної безпеки та електробезпеки та визначення необхідних заходів попередження пожеж та електротравм на харчових виробництвах;

• розкриття проблем охорони та безпеки праці в процесі науково-дослідницької роботи, в тому числі у відповідних лабораторіях;

• розгляд основних заходів та засобів індивідуального та колективного захисту при надзвичайних ситуаціях, аваріях, пожежах на харчових виробництвах;

• розгляд основних принципів та заходів щодо надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках.

З наведеного переліку питань для магістрант за узгодженням із консультантом обирає ті, які мають безпосереднє відношення до теми магістерської роботи.

При написанні розділу магістрант насамперед повинен відштовхуватися від теми магістерської роботи та специфіки виробничих умов конкретної галузі, яка розглядається у дослідженні. Розробки розділу з охорони праці мають завершитися висновками і рекомендаціями щодо забезпечення безпеки праці на конкретному виробництві.

Якщо рекомендації, розроблені у розділі, є розширеними, то крім основних положень, які наводяться в основній частині розділу, більш детальний розширений варіант рекомендацій можна представити у додатках.

Кожна сфера виробничої діяльності має свої специфічні умови праці, і майбутній фахівець повинен вміти зробити їх аналіз. Умови професійної діяльності, в тому числі і науко-дослідницької роботи, визначаються видом праці і особливостями роботи, а також санітарно-гігієнічними умовами.

Здійснюючи аналіз умов праці, необхідно врахувати та проаналізувати можливість дії на організм працюючих негативного впливу недостатнього освітлення, шуму, несприятливих показників мікроклімату у виробничих приміщеннях, впливів на працюючих випромінювання, токсичних речовин та алергенів, інших факторів, які в цілому створюють ризик виникнення відповідних професійних захворювань.

Слід також звернути увагу, що причинами травматизму та професійних захворювань при виконанні робіт може бути відсутність або несправність технологічного обладнання, недотримання необхідних умов техніки безпеки, гігієни та санітарії.

В цілому вирішення поставлених в розділі з охорони праці завдань повинні забезпечити безпечні умови виконання науково-дослідницької, професійної діяльності, з якою пов’язана тема дослідження.

Вирішення поставлених завдань у розділі з охорони праці вимагає детального вивчення необхідних нормативних документів, проведення порівняльної оцінки та аналізу відповідного напрямку професійної діяльності щодо створення оптимальних умов праці, забезпечення високої працездатності, безпеки для життя та попередження негативного впливу шкідливих та небезпечних факторів на здоров’я працюючих.

Тому роботу над розділом з охорони праці слід розпочати з вивчення законодавчо-нормативних актів, в яких відображено питання охорони праці у відповідній галузі діяльності. Тому необхідно перш за все здійснити пошук та аналіз нормативних та законодавчих документів, які стосуються сфери дослідження.

Загальними законами України, що визначають основні положення з охорони праці, є Конституція України, Закон України “Про охорону праці”, Кодекс законів про працю України, Закон України про колективні договори і угоди (ст. 7,8); “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»; Цивільний кодекс України “Зобов'язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди” (глава 40).

З метою реалізації питань охорони праці в законах України приділяється увага в цілому ряді Постанов Кабінету Міністрів України:

• Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 “Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці”;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 03.08.1998 № 1198 “Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації  техногенного та природного характеру”;

• Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві”;

• Розпорядження Кабінету Міністрів України від 10.06.2009 № 632-р “Про схвалення Концепції проекту Закону України “Про Основні засади державної політики у сфері профілактики травматизму невиробничого характеру”

Враховуючи те, що реалізація вищезазначених законодавчих актів здійснюється через нормативні акти, студенту необхідно також правильно обрати і вивчити необхідні для дослідження державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти, що містять основні положення про охорону праці, відповідно до обраної теми. Це – правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання.

Державний міжгалузевий нормативний акт про охорону праці – це законодавчий акт загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації народного господарства України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та форм власності. Наприклад: «Типове положення про службу охорони праці»; «Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці» тощо.

Державний галузевий нормативний акт про охорону праці – це законодавчий акт, дія якого поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форм власності, що відносяться до певної галузі.

Повний перелік документів знаходиться в Державному реєстрі міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), виданий  окремою  книгою (К.: Основа, 1995. – 225 с.), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року №64 «Про заходи щодо виконання Закону України «Про охорону праці». Він містить повний перелік правил, норм, стандартів, економічних нормативів та інших документів з питань охорони праці, є офіційним виданням, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України від 6 лютого 1995 року №12 і включає 235 міжгалузевих і 2014 галузевих нормативних актів.

У висновках необхідно відзначити результати і повноту виконання поставлених завдань, здійснити аналіз результатів роботи та можливість використання матеріалів розділу з охорони праці у професійній діяльності фахівців відповідної сфери.

Доцільно представити подальші перспективи вирішення зазначеної проблеми та розглянути очікуваний економічний ефект від запровадження заходів з охорони праці.

Розділ оформлюється відповідно до існуючих загальних вимог щодо оформлення магістерських робіт. Матеріали, що не увійшли до основного тексту, наводяться наприкінці роботи у вигляді додатків. Це можуть бути розрахунки, ілюстрації, таблиці, графіки, витяги з нормативних документів та законодавчих актів, тощо.

У відповідних місцях тексту розділу мають бути посилання на нормативні документи та законодавчі акти. Їх бібліографічний опис має бути включений до загального списку використаних джерел.

При написанні розділу доцільно звернутися до законодавчих і нормативних актів:

1. Конституція України. – К.: Офіційне видавництво Верховної Ради, 1996.

2. Міжнародне законодавство про охорону праці: в 3-х т. – К., 1997.

3. Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

4. Закон України «Про пожежну безпеку».

5. Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

6. Закон України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

7. Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

8. Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

9. Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. № 1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

11. Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці. – К., 1998.

12. Гігієнічна класифікація охорони праці за показниками шкідливості та безпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. МОЗ України. – К., 1998.

13. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці». – К., 1997.

14. ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення».

15. ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

16. ДСН 3.3.6.037-99 Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

17. ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації

18. НПАОП 0.00-4.03-04 «Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 08.06.2004 р. № 151.

19. НПАОП 0.00-4.09-07 «Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства». Наказ Держгірпромнагляду від  21.03.2007 р. № 55.

20. НПАОП 0.00-4.11-07 «Типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці». Наказ Держгірпромнагляду від 21.03.2007 р. № 56.

21. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.

22. НПАОП 0.00-4.15-98 «Положення про розробку інструкцій з охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 29.01.1998 р. № 9.

23. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці».   Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255.

24. НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій. Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.06.1999 р. № 112.

25. НПАОП 0.00-6.03-93 «Порядок опрацювання та затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві». Наказ Держнаглядохоронпраці від 21.12.1993 р. № 132.

26. НПАОП 0.00-6.13-05 «Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України». Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. № 92.

27. НПАОП 0.00-1.28-10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин. Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010р. № 65

28. НПАОП 0.00-8.24-05 «Перелік робіт з підвищеною небезпекою». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 р. № 15.

29. ДСТУ 2293-99 «Охорона праці. Терміни та визначення основних понять».

30. Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-8-6.6.1-2002 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу». Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.12.2001 № 528.

31. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.003-74 (1999) ССБТ «Опасные и вредные производственные факторы. Классификация».

32. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.230-2007 ССБТ. Системи управління охороною праці. Загальні вимоги.

33. Рекомендації щодо організації роботи кабінету промислової безпеки та охорони праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 16.01.2008 р.

34. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджені Головою Держгірпромнагляду 7.02.2008 р.

35. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 травня 2001 р. № 559.

36. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці». – К., 1997.

37. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 07.02.2008 р.