- •V. Перелік основних термінів, які повинен засвоїти студент під час підготовки
- •Vі. Перелік теоретичних питань, на основі засвоєння яких можливе виконання цільових видів діяльності:
- •Vіі. Зміст теми заняття.
- •Класифікація арахноїдитів
- •Клініка арахноїдитів
- •Клінічні особливості окремих церебральних арахноїдитів
- •Лікування
- •Нейротропний арбовірус
- •Невідомий нейротропний вірус
- •У дорослих – вірус простого герпесу типу 1, у немовлят – вірус простого герпесу типу 2
- •Д і а г н о с т и к а
- •Е т і о л о г і я
- •Гострий передній поліомієліт
- •Е т і о л о г і я
- •Шлях зараження
- •Ф о р м и
- •С т а д і ї
- •Ураження нервової системи за наявності віл- інфекції
- •Iіі. Навчальний алгоритм формування навичок та вмінь обстеження хворих з запальними захворюваннями нервової системи
Е т і о л о г і я

Вірусні,
бактеріальні, у разі туберкульозу,
сифілісу, як ускладнення загальноінфекційних
захворювань (кір, грип, скарлатина та
інш)
поствакцинальні
К л і н і к а


Загальноінфекційні
симптоми:
– висока температура
– хворого морозить
– біль в спині
– корінцеві болі
– парестезії
Синдром поперечного
ураження спинного мозку:
– паралічі м’язів
нижче рівня ураження
– провідникові
порушення чутливості
– тазові розлади
– пролежні
Діагностика

Запальні зміни в
лікворі з підвищенням білка, відсутність
блоку субарахноїдального простору
Лікування
Антибіотики.
Глюкокортикоїди. Дезінтоксикаційна,
симптоматична терапія. Профілактика
пролежнів
Гострий передній поліомієліт
Е т і о л о г і я
Три штами вірусів
1, 2, 3 типів
Повітряно-крапельним
та аліментарним шляхом від здорових
носіїв і хворих
Шлях зараження
Ф о р м и
Безсимптомна
(вірусоносії), абортивна (катар зіву та
ШКТ), непаралітична (менінгеальна,
менінгорадикулярна), паралітична
Клініка
паралітичного поліомієліту
С т а д і ї
Інкубаційний
період (10-14 днів)
Продромальна (1-3
дні)
гарячка, запалення
зіву, шлунково-кишкові розлади

Препаралітична
(1-3 дні)
після латентного
періоду (2-3 дні) висока температура,
сонливість, менінгорадикулярні симптоми,
судоми, болі, зміни тонусу м’язів

Паралітична (7-10
днів)
в’ялі парези і
паралічі м’язів 
спінальна
бульбарна
енцефалічна
понтинна



Відновна (2 роки)
відновлення рухів
в паралізованих м’язах

Резидуальна
стійкі залишкові
парези, атрофія, деформації кінцівок,
тулуба

Д і а г н о с т и
к а

Наявність вірусу
в носоглоткових змивах та фекаліях;
визначення типоспецифічних антитіл в
сироватці крові
П р о ф і л а к т
и к а
Ізоляція хворого
на 6 тижнів. Дітям, що були в контакті,
вводять гамаглобулін. Вакцинація дітей
згідно плану щеплень
Л і к у в а н н я

Симптоматичне.
Антибіотики для профілактики пневмонії
. Фізіотерапевтичні процедури у
відновному періоді, санаторно-курортне
лікування, у резидуальному – оперативне
лікування.
Ураження
нервової системи за наявності сифілісу
Клінічні форми

Асимптомний
нейросифіліс(виникає в перші 12-18
міс. від моменту зараження)
– запальні та
серологічні зміни в спинномозковій
рідині без неврологічних порушень.
Можлива спонтанна санація ліквору,
у 20% випадків прогресує в явні клінічні
форми нейросифілісу
Сифілітичний
менінгіт(в 1-2 роки після зараження)
– гостра сифілітична
гідроцефалія
– гострий базальний
менінгіт
– гострий
конвекситальний менінгіт
Менінговаскулярний
сифіліс (через 5-12 років після
зараження)
– на фоні змін в
спинномозковій рідині
– прогресуючий
проліферативний артеріїт судин головного
або спинного мозку. Проявляється гострим
церебральним або спінальним інфарктом
(рідше геморагією)
– спінальний
менінгомієліт (через 20-25 років)
проявляється спастичною параплегією
(рідкісна форма)
Паренхіматозний
нейросифіліс
– прогресивний
параліч (хронічний прогресуючий
менінгоенцефаліт) – через 15-20 років
після зараження повільно наростають
когнітивні порушення із зміною
особистості до деменції
– спинна сухотка
– табопараліч
(поєднання прогресивного паралічу і
спинної сухотки)
Гуммозний
нейросифіліс
– гума головного
мозку
– гума спинного
мозку
Критерії
діагностики
– позитивні
нетрепонемні (реакція Вассермана,
мікрореакція преципітації) та/ або
трепонемні (РІФ, РІТ у разі дослідження
сироватки) реакції
– зміни в
спинномозковій рідині (позитивна
реакція Вассермана та/або запальні
зміни плюс позитивна РІТ)
– неврологічні
синдроми, характерні для нейросифілісу
Лікування
(проводиться у
разі асимптомного та явного нейросифілісу)
Пеніцилін 18-24 млн
ОД/ добу протягом 14 днів внутрішньовенно,
в подальшому у м’яз 2,4 млн ОД 1 раз на
тиждень (3 міс.)
У разі алергії на
пеніцилін – внутрішньом’язово
цефтриаксон по 1г 1 раз на добу протягом
3 тижнів.
Основний критерій
ефективності лікування нейросифілісу
– зміни складу спинномозкової рідини
(кожні 6 міс. протягом 2 років). Якщо через
6 міс. концентрація клітин та білка не
змінилась, показаний повторний курс
лікування.
