- •Нематодози (аскарідоз, ентеробіоз, трихоцефальоз, анкілостомідоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, токсокароз, дирофіляріоз)
- •1.Актуальність теми:
- •2.Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується):
- •2.1. Студент повинен знати: а-2
- •2.2. Студент повинен вміти: а-3
- •3. Міжпредметне інтегрування:
- •3.1. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми
- •3.2. Зміст теми заняття та її структура аскаридоз
- •Трихінельоз
- •Анкілостомідози (анкілостомоз та некатороз)
- •ЕнтеробіОз
- •Трихоцефальоз
- •Дирофіляріоз
- •Токсокароз
- •3.3. Рекомендована література:
- •3.4. Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1. Питання для самоконтролю
- •3.4.2. Тести для самоконтролю:
- •Варіанти правильних відповідей
- •3.4.3. Задачі для самоконтролю:
- •Зразок рішення
- •Зразок рішення
- •3.4.4. Завдання α - 3
- •Заповнити таблицю:
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- •4.2. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики нематодозів (аскаридоз, трихінельоз, ентеробіоз, стронгілоїдоз, анкілостомідози, дирофіляріоз, трихоцефальоз, токсокароз).
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи.
3.2. Зміст теми заняття та її структура аскаридоз
Етіологія |
Аскарида (Ascaris lumbricoides) | ||||||
Епідеміологія |
Антропоноз. Пероральний геогельмінтоз. Механізм зараження – фекально-оральний | ||||||
Патогенез |
Рання (міграційна) фаза |
Пізня (кишкова) фаза | |||||
↓ |
↓ |
↓ |
Ураження ШКТ
головний біль | ||||
Загально-токсичний синдром
|
Алергічний синдром
|
Ураження органів дихання
| |||||
Ускладнення | |||||||
↓ |
↓ | ||||||
|
| ||||||
Лабораторна діагностика: а) неспецифічна | |||||||
|
| ||||||
б) специфічна діагностика (мікроскопія) | |||||||
|
Копроовоскопія | ||||||
в) серологічні методи | |||||||
|
| ||||||
Лікування | |||||||
левамізол, пірантел, карбендазим |
Антигістамінні препарати
| ||||||
Профілактика
|
Трихінельоз
Етіологія |
Trichinella spiralis | ||
|
Зооноз. Пероральний біогельмінтоз. Людина проміжний та кінцевий хазяїн
| ||
Епідеміологія |
Джерело інфекції | ||
|
↓ |
↓ | |
|
Природні джерела (вовки, лиси, ведмеді) |
Антропургічні (свині, кішки, собаки) | |
|
Зараження людини – через недостатньо термічно оброблене м’ясо | ||
|
Сприйнятливість висока. Імунітет нетривалий. Є можливість повторного зараження. | ||
Патогенез |
В шлунку вивільнення з м`яса → слизиста тонкого кишечника (кишкова фаза, запліднення, народження личинок, місцева запальна реакція) → кров, лімфа (генералізована фаза) → скелетна мускулатура (інкапсуляція) → кальцифікація капсули та загибель личинок. Провідний фактор патогенезу – сенсибілізація → алергічні васкуліти | ||
Клініка Полісистемність уражень з переваженням симптомів ураження серця, легенів, ЦНС над кишковими проявами |
| ||
Ускладнення |
| ||
Діагностика А) неспецифічна: - гемограма, біохімія крові; - рентгенографія легень, КТ;
|
Б) специфічна: - трихінелоскопія (дослідження м’яса);
| ||
Лікування | |||
Етіотропна терапія |
Патогенетична терапія | ||
|
| ||
Профілактика: обов’язкове дослідження м’яса на наявність трихінел |