- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •1 Стадія - Задишка не спостерігається ні в спокої, ні при фізичному навантаженні. Хворі повністю компенсовані.
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •2. Одно чи двосторонні захворювання нирок без ниркової недостатності, зокрема, полікістоз.
- •3. Хронічні захворювання нирок з нирковою недостатністю ( діабетична нефропатія, ятрогенні нефропатії ).
- •4. Гіпертензія після нефропатії (anephric state) і трансплантації нирки.
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда (Infarctus myocardii)
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клініка
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •Фізикальні методи дослідження
- •В е г е т а т и в н і р е а к і ї
- •О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •1. Форми : - простий
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Класифікація бронхіальної астми
- •2. Персистивна бронхіальна астма
- •1) Легка персистивна (ступінь іі):
- •2) Середнього ступеня персистивна астма (ступінь ііі):
- •3) Важка персистивна астма (ступінь IV):
- •1. Серцево-судинна система: тахікардія, зниження ат, зміщення меж серця , акцент 2 тону над легеневої артерією і др .
- •2. Нервова система: головний біль, збудження, марення, зміни сухожилкових рефлексів .
- •3. Органи травлення: зниження апетиту, болі, нудота, здуття живота, закрепи.
- •4. Сечовивідна система: зменшення виділення сечі, протеїнурія, збільшення уробіліну, підвищення відносної щільності сечі.
- •1. При гнійно-запальних процесах в організмі:
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •IV - пухлина різних розмірів при наявності віддалених метастазів.
- •Гострий холецистит
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •I. Сечовий синдром:
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •4. Змішана форма характеризується поєднанням нефротичної та гіпертонічної форми.
- •1. Латентна форма: мінімум клінічних проявів, загальна слабкість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура, незначна протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія - переміжного характеру.
- •3. Гіпертензивна форма. Характеризується підвищенням аг. Сечовий синдром не виражений.
- •4.Азотемічна форма (або стадія хронічної ниркової недостатності).
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •1) Період дії етіологічного чинника;
- •2) Період олігурії-анурії, при якому добовий діурез складає менше 300 мл (тривалість– до 3-х тижнів);
- •3) Період відновлення діурезу з фазою початкового діурезу (коли кількість сечі перевищує 300 мл на добу) і з фазою поліурії (кількість сечі 2-3 л і більше на добу);
- •4) Період видужання, що починається з моменту нормалізації азотемії.
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •В12-фолієво дефіцитна анемія (типу Адісона-Бірмера)
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •1. Визначення шое базується на спостереженні осідання еритроцитів крові, яка знаходиться у скляному капілярі (капілярі Панченкова), протягом певного періоду часу.
Загальні принципи профілактики і лікування.
Профілактика гіпертонічної хвороби має включати заходи первинної і вторинної профілактики. Первина профілактика спрямована на попередження виникнення гіпертонічної хвороби, вторинна - на забезпечення її ремісії і неускладнено-го перебігу. Первинна профілактика тісно пов'язана з обмеження або усуненням негативних впливів на організм факторів ризику - психічних травм, нервових перенавантаженнь. Важлива раціональна організація праці і відпочинку, достатній сон. Позитивну роль у попередженні гіпертонічної хвороби відіграють регулярні заняття фізичною культурою, раціональне і збалансоване харчування, відмова від шкідливих звичок (паління, алкоголь).
Вторинна профілактика полягає у регулярному вживанні антигіпертензивних медикаментозних засобів під систематичним контролем AT, дотримання дієтичного і питного режиму, обмеження в їжі кухонної солі, рідини, систематичне диспансерне обстеження, періодичне санаторно-курортне лікування.
Класифікація артеріальної гіпертензії за етіологічною ознакою:
А. Ессенціальна або первинна АГ;
Б. Вторинна (симптоматична)АГ;
Причини:
1. Лікарські засоби або екзогенні речовини: гормональні протизаплідні засоби; кортикостероїди; лакриця (карбеноксолон); симпатоміметики; кокаїн; харчові продукти з вмістом тіаміну і інгібітори МАО; нестероїдні протизапальні препарати; циклоспарин; еритропоетин;
2. Захворювання нирок. Захворювання ниркової паренхіми: гострий гломерулонефрит; хронічний нефрит; хронічний пієлонефрит; обструктивна нефропатія; полікістоз нирок; захворювання сполучної тканини; діабетична нефропатія; гідронефроз; вроджена гіпоплазія нирки; травма нирки. Реноваскулярна гіпертензія. Реносекретуюча пухлина. Ренопривна гіпертензія. Первинна затримка натрію(синдром Ліддла, синдром Гордона).
3. Ендокринні захворювання: акромегалія; гіпертиреоз; гіперпальціємія; гіпертиреоз; хвороби наднирників; Ураження мозкового шару: феохромоцитома. Хромафінні пухлини, розміщенні поза наднирниками. Злоякісна пухлина.
4. Коарктація аорти і артеріол.
5. Вагітність
6. Неврологічні розлади. Підвищення внутрішньочерепного тиску: пухлина мозку; енцефаліт; респіраторний ацидоз.
7. Хірургічні втручання.
Перелік причин розвитку вторинної АГ нараховує 46 захворювань або станів, що асоціюються з підвищенням АТ. Однак цей перелік не повний, оскільки включає в себе ряд гемодинамічних гіпертензій (як, наприклад, при недостатності аортального клапана, атріовентрикулярній блокаді ІІІ ступеню), ендотелінпродукуючій пухлини. Серед симптоматичних АГ слід вміти розпізнавати КОАРКТАЦІЮ АОРТИ. Про цей стан перш за все слід думати при АГ у молодих людей, особливо при її випадковому виявленні. Для підтвердження діагнозу слід вимірювати АТ як на руках, так і на ногах, при цьому на ногах тиск залишається нормальним або зниженим.
Феохромоцитома: пухлина мозкового шару наднирника, що виробляє катехоламіни. Для цього захворювання характерні пароксизми АГ, однак майже у половини хворих підвищений АТ стабільно. Часто виникають скарги на пітливість, серцебиття з тахікардією. Важливим моментом для діагнозу є виявлення високого рівня катеколамінів в крові, особливо у момент приступу. Для діагностики необхідно дослідження добового об’єму сечі на рівень катиколамінів і візуалізація пухлини при допомозі комп’ютерної топографії, МРТ та УЗД.