- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •1 Стадія - Задишка не спостерігається ні в спокої, ні при фізичному навантаженні. Хворі повністю компенсовані.
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •2. Одно чи двосторонні захворювання нирок без ниркової недостатності, зокрема, полікістоз.
- •3. Хронічні захворювання нирок з нирковою недостатністю ( діабетична нефропатія, ятрогенні нефропатії ).
- •4. Гіпертензія після нефропатії (anephric state) і трансплантації нирки.
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда (Infarctus myocardii)
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клініка
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •Фізикальні методи дослідження
- •В е г е т а т и в н і р е а к і ї
- •О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •1. Форми : - простий
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Класифікація бронхіальної астми
- •2. Персистивна бронхіальна астма
- •1) Легка персистивна (ступінь іі):
- •2) Середнього ступеня персистивна астма (ступінь ііі):
- •3) Важка персистивна астма (ступінь IV):
- •1. Серцево-судинна система: тахікардія, зниження ат, зміщення меж серця , акцент 2 тону над легеневої артерією і др .
- •2. Нервова система: головний біль, збудження, марення, зміни сухожилкових рефлексів .
- •3. Органи травлення: зниження апетиту, болі, нудота, здуття живота, закрепи.
- •4. Сечовивідна система: зменшення виділення сечі, протеїнурія, збільшення уробіліну, підвищення відносної щільності сечі.
- •1. При гнійно-запальних процесах в організмі:
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •IV - пухлина різних розмірів при наявності віддалених метастазів.
- •Гострий холецистит
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •I. Сечовий синдром:
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •4. Змішана форма характеризується поєднанням нефротичної та гіпертонічної форми.
- •1. Латентна форма: мінімум клінічних проявів, загальна слабкість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура, незначна протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія - переміжного характеру.
- •3. Гіпертензивна форма. Характеризується підвищенням аг. Сечовий синдром не виражений.
- •4.Азотемічна форма (або стадія хронічної ниркової недостатності).
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •1) Період дії етіологічного чинника;
- •2) Період олігурії-анурії, при якому добовий діурез складає менше 300 мл (тривалість– до 3-х тижнів);
- •3) Період відновлення діурезу з фазою початкового діурезу (коли кількість сечі перевищує 300 мл на добу) і з фазою поліурії (кількість сечі 2-3 л і більше на добу);
- •4) Період видужання, що починається з моменту нормалізації азотемії.
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •В12-фолієво дефіцитна анемія (типу Адісона-Бірмера)
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •1. Визначення шое базується на спостереженні осідання еритроцитів крові, яка знаходиться у скляному капілярі (капілярі Панченкова), протягом певного періоду часу.
10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
-
№
Термін
Визначення
Анемія
– патологічний стан, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів та (або) гемоглобіну в одиниці об'єму крові нижче норми
Колірний показник
– відносна величина, що відображає ступінь насичення еритроцитів гемоглобіном
Ретікулоцити
– молоді, незрілі форми еритроцитів, забарвлення яких можливе тільки у нефіксованих мазках щойно взятої для дослідження крові (суправітальне фарбування)
Перерозподіл крові при анеміях
– мобілізація її з депо (печінки, селезінки, м’язів), із обмеженням кровопостачання периферичних тканин та збільшенням кровопостачання життєво важливих органів
Сидеропенічний синдром
– клініко–лабораторні прояві, пов’язані із зменшенням вмісту заліза в тканинах
Койлоніхій
– зміна форми нігтьової пластини на вигнуту при залізодефіциті
Pica chlorotica
– специфічна зміна смаку у хворих із залізодефіцитом, яка проявляється схильністю до вживання неїстівних речовин (крейди, глини, зубного порошку, вугілля, сирих круп, сирого тіста та фаршу тощо)
Гіпохромія
– зниження кольорового показника крові нижче 0,8
Гіперхромія
– підвищення кольорового показника крові більше 1,1
Дисеритропоетична анемія
– анемія, що пов’язана із порушенням синтезу еритроцитів у кістковому мозку під впливом різних факторів
Фунікулярний мієлоз
– дегенеративні зміни задніх та середніх стовпів спинного мозку при В12-фолієводефіцитній анемії, пов’язані із накопиченням токсичної метілмалонової кислоти в нервовій тканині
Гемосидероз
– відкладання заліза у паренхіматозних органах із поступовим розвитком органної недостатності
Анізоцитоз
– поява різних за розмірами еритроцитів
Пойкілоцитоз
– поява різних за формою еритроцитів
Зміст теми
Анемії – це патологічні стани, що характеризуються зменшенням вмісту гемоглобіну або еритроцитів в одиниці об'єму периферичної крові, що призводять до розвитку кисневого голодування тканин і порушення діяльності різноманітних органів і систем.
Класифікація анемій
За етіологією:
Постгеморагічні (гострі, хронічні)
Гемолітичні (спадкові, набуті)
Дефіцитні (залізодефіцитні, В12-фолієводефіцитні)
Дизеритропоетичні (гіпопластичні, апластичні)
За ступенем регенераторної активності:
гіпорегенераторні (ретикулоцитів < 2 %о)
норморегенераторні (ретикулоцитів 2–10 %о)
гіперрегенераторні (ретикулоцитів > 10 %о)
За ступенем насичення еритроцитів гемоглобіном:
нормохромні (КП 0,85 – 1,05)
гіпохромні (КП < 0,85)
гіперхромні (КП > 1,05)
За важкістю перебігу:
легка (Нb 110–90 г/л)
середня (Нb 89–70 г/л)
важка (Нb < 70 г/л)
надважка (Нb < 50 г/л)
Гостра постгеморагічна анемія.
В основі етіології лежать різноманітні зовнішні травми та внутрішні кровотечі (шлунково-кишкові, легеневі, маткові), що супроводжуються одномоментною, швидкою втратою 1-2 літрів крові.
Клінічна картина складається з власне анемічних симптомів, пов‘язаних з гіпоксією (слабкість, головокружіння, мерехтіння перед очима) і явищ колапсу, зумовлених зменшенням об'єму циркулюючої крові.
Захворювання протікає в 3 фази:
фаза - рефлекторна; виникає безпосередньо після кровотечі, триває 24-48 годин. В цій фазі показники червоної крові не зменшуються в зв'язку з рефлекторним зменшенням загального судинного русла (спазм периферичних артеріол) і компенсаторним надходженням в судинне русло депонованої крові.
фаза – гідремічна; фаза компенсації, обумовлена великим надходженням в судинне русло тканинної рідини, що призводить до відновлення вихідного ОЦК. В одиниці об'єму крові зменшується вміст гемоглобіну та еритроцитів.
Ш фаза - кістково-мозкова; стадія компенсації; настає через 4-5 днів після крововтрати. В крові за рахунок збільшення синтезу еритропоетинів виникає ретикулоцитоз (прояв регенерації); також виникає нейтрофільний лейкоцитоз з зсувом вліво, тромбоцитоз.
Хронічна постгеморагічна анемія.
Виникає в результаті повторних шлунково-кишкових (виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, рак шлунку, кровоточивий геморой), легеневих, маткових кровотеч.
Патогенез визначається втратою кількості еритроцитів, гемоглобіну а також виснаженням в організмі запасів заліза, у зв‘язку з чим ця анемія може бути також віднесена до залізодефіцитних анемій (потрібно пам‘ятати, що при звичайному харчовому раціоні у шлунок попадає 11-28 мг заліза, з якого всмоктується 3-7 мг, що відповідає вмісту заліза в 15 мл цільної крові; звідси зрозуміло, як виникає дефіцит заліза при хронічних геморагіях).
Хворі скаржаться на загальну слабкість. Підвищену втомлюваність, шум, дзвін у вухах, мерехтіння "мошок" перед очима, задишку, серцебиття, перебої в роботі серця.
При огляді визначається блідість шкіряних покровів та видимих слизових, бліде, опухле, "воскоподібне" обличчя, пастозність гомілок.
З боку серцево-судинної системи можна визначити: ослаблений, розмитий верхівковий поштовх, розширення меж серця більше вліво (міогенна ділятація лівого шлуночка внаслідок міокардіодистрофії). При аускультації серця: тахікардія. Не дивлячись на неї - глухість І тону на верхівці серця ; функціональні гідремічні (гемодинамічні) систолічні шуми на верхівці серця та легеневій артерії. При аускультації яремних вен виявляється "шум вовчка" – це гідремічний, гемодинамічний шум, зумовлений зниженням в'язкості крові та прискоренням кровотоку. Пульс частий, м'який, лабільний.
В картині периферичної крові:
– еритроцитопенія,
– зниження кількості гемоглобіну (гіпоглобулія),
– зменшення колірного показника (гіпохромемія),
– поява зменшених за розмірами (анізоцитоз) та за формою (пойкілоцитоз) еритроцитів,
– збільшення кількості ретикулоцитів (ретикулоцитоз) до 6-20 %.
Гастроентерогенна залізодефіцитна анемія.
Для розуміння етіології та патогенезу цього захворювання потрібно згадати, як проходить всмоктування та засвоєння заліза (див. схему 1).
Як патогенез так і клінічна картина захворювання складається з наступних факторів:
а) зумовлених анемією,
б) пов'язаних з гіпоксією тканин,
в) з клінічної картини основного захворювання.
Схема 1. Всмоктування та засвоєння заліза
Етіологічні фактори (по етапах всмоктування):
Недостатнє надходження заліза з харча- ми: -стеноз стравоходу, воротаря -рак шлунку; - лікувальне голодування -неповно-цінне харчу-вання, |
– зменшення, відсутність НСІ в шлунковому вмісті (анацидні, ахілічні гастрити, резекція шлунку, гастректомія), |
-хронічні ентерити, -білкове голодування, -хронічні інтоксикації: промислові (свинець), ракова, при вагітності, хронічні інфекції. |
Пригнічення функції цих органів при: -хронічних інфекціях, -хронічних інтоксикащях (промислових, лікарських - сульфаніламіди, деякі антибіотики, всі цитостатики), -хронічне порушення кровообігу, -рентгенівське,радіоізотопне опромінювання. |
Скарги хворих: різноманітні диспепсичні явища - зниження апетиту, збочення смаку, нудота, швидка насичуваність, біль і відчуття важкості в епігастральній ділянці після їжі, відрижка, часто схильність до проносу. Також виникають загальні симптоми, характерні для анемізації та інтоксикації: слабкість, млявість, швидка втомлюваність, запаморочення та ін.
При огляді хворого виявляється блідість шкіри та слизових, сухість, десквамація шкіри, потовщення, ламкість, поперечна посмугованість нігтів, "коряві нігті" (койлонихії).
Зміни серцево-судинної системи такі ж, як і при хронічній постгеморагічній анемії.
Печінка, селезінка, лімфатичні вузли, як правило, не збільшені.
З боку периферичної крові: еритроцитопенія, зниження кількості гемоглобіну, мікроцитоз, анізоцитоз, пойкілоцитоз, гіпохромемія, незначний ретикулоцитоз, тромбоцитопенія, лейкопенія.