- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •1 Стадія - Задишка не спостерігається ні в спокої, ні при фізичному навантаженні. Хворі повністю компенсовані.
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •2. Одно чи двосторонні захворювання нирок без ниркової недостатності, зокрема, полікістоз.
- •3. Хронічні захворювання нирок з нирковою недостатністю ( діабетична нефропатія, ятрогенні нефропатії ).
- •4. Гіпертензія після нефропатії (anephric state) і трансплантації нирки.
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда (Infarctus myocardii)
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клініка
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •Фізикальні методи дослідження
- •В е г е т а т и в н і р е а к і ї
- •О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •1. Форми : - простий
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Класифікація бронхіальної астми
- •2. Персистивна бронхіальна астма
- •1) Легка персистивна (ступінь іі):
- •2) Середнього ступеня персистивна астма (ступінь ііі):
- •3) Важка персистивна астма (ступінь IV):
- •1. Серцево-судинна система: тахікардія, зниження ат, зміщення меж серця , акцент 2 тону над легеневої артерією і др .
- •2. Нервова система: головний біль, збудження, марення, зміни сухожилкових рефлексів .
- •3. Органи травлення: зниження апетиту, болі, нудота, здуття живота, закрепи.
- •4. Сечовивідна система: зменшення виділення сечі, протеїнурія, збільшення уробіліну, підвищення відносної щільності сечі.
- •1. При гнійно-запальних процесах в організмі:
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •IV - пухлина різних розмірів при наявності віддалених метастазів.
- •Гострий холецистит
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •I. Сечовий синдром:
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •4. Змішана форма характеризується поєднанням нефротичної та гіпертонічної форми.
- •1. Латентна форма: мінімум клінічних проявів, загальна слабкість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура, незначна протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія - переміжного характеру.
- •3. Гіпертензивна форма. Характеризується підвищенням аг. Сечовий синдром не виражений.
- •4.Азотемічна форма (або стадія хронічної ниркової недостатності).
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •1) Період дії етіологічного чинника;
- •2) Період олігурії-анурії, при якому добовий діурез складає менше 300 мл (тривалість– до 3-х тижнів);
- •3) Період відновлення діурезу з фазою початкового діурезу (коли кількість сечі перевищує 300 мл на добу) і з фазою поліурії (кількість сечі 2-3 л і більше на добу);
- •4) Період видужання, що починається з моменту нормалізації азотемії.
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •В12-фолієво дефіцитна анемія (типу Адісона-Бірмера)
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •1. Визначення шое базується на спостереженні осідання еритроцитів крові, яка знаходиться у скляному капілярі (капілярі Панченкова), протягом певного періоду часу.
3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
№ |
Термін |
Визначення |
|
Pulsus durus |
Твердий, напружений пульс – спостерігається при підвищенні артеріального тиску. |
|
Гіпертензія |
Підвищення тиску в артеріальних судинах |
|
Гіпертонічна хвороба (есенціальна гіпертензія, первинна гіпертензія) |
Хронічне захворювання з прогресуючим перебігом, основним клінічним проявом якого є підвищення артеріального тиску при неможливості виявити ймовірні причини цього підвищення
|
|
Симптоматична (вторинна) гіпертензія |
Синдром, обумовлений вторинним підвищенням артеріального тиску при ряді захворювань.
|
|
Гіпертонічний криз |
Раптове значне підвищення артеріального тиску з погіршенням самопочуття хворого. |
|
Акцент ІІ тону на аорті |
Посилене звучання ІІ тону над аортою, гучніше ніж над а.pulmonalis, відображає підвищений артеріальний тиск у великому колі кровообігу |
|
Гіпертрофія лівого шлуночка |
Потовщення стінок міокарда, зумовлене перевантаженням серця тиском або об’ємом (посилення роботи серця проти високого тиску в артеріальному руслі – при артеріальній гіпертензії) |
|
Індекс Соколова–Лайона: |
ЕКГ–ознака гіпертрофії лівого шлуночка, яка розраховується наступним чином: R V5, 6 + S V1,2 35 мм (у пацієнтів > 40 років) та 45 мм (у пацієнтів молодших 40 років).
|
|
Корнельський вольтажний індекс: |
ЕКГ–ознака гіпертрофії лівого шлуночка, яка розраховується наступним чином: R aVL + SV3 > 28 мм у чоловіків R aVL + SV3 > 20 мм у жінок |
Деталізований зміст теми:
Гіпертонічна хвороба - це хронічне з прогресуючим перебігом захворювання, основним проявом якого є підвищення артеріального тиску, зумовлене порушенням механізмів центральної нервової регуляції судинного тонусу. Термін “есенціальна гіпертензія” був запропонований ВООЗ у 1978 році для визначення стану, на тлі якого спостерігається високий артеріальний таск (АТ) за відсутності очевидної причини його підвищення. Він відповідає терміну “гіпертонічна хвороба”.
Тобто, поняття гіпертонічної хвороби відноситься до таких гіпертензивних станів, які первинно не зумовлені захворюваннями нирок, залоз внутрішньої секреції, органічними ураженнями судин, серця, нервової системи, а детерміновані функціональними зрушеннями в системі центральних нервових механізмів, які регулюють рівень артеріального тиску.
Симптоматична артеріальна гіпертензія - синдром, зумовлений вторинним підвищенням артеріального тиску при деяких захворюваннях. Артеріальна гіпертензія — один із провідних симптомів захворювань нирок (ниркова або нефрогенна гіпертензія), залоз внутрішньої секреції (ендокринна гіпертензія), серця і великих судин (гемодинамічна і ангіогенна гіпертензія), внаслідок інтоксикації лікарськими препаратами (лікарська гіпертензія).
Симптоматичні артеріальні гіпертензії зустрічаються лише у 10-12 відсотків випадків підвищеного артеріального тиску. В усіх інших випадках таке підвищення зумовлено гіпертонічною хворобою, яка уражує 30-35 відсотків дорослого населення.
Гіпертонічною хворобою хворіють люди жіночої та чоловічої статі, переважно після 40 років. Однак захворювання зустрічається також у людей молодого віку, зокрема, у підлітків та дітей.
Важливим пусковим механізмом розвитку гіпертонічної хвороби вважаються порушенням функцій вищих нервових апаратів головного мозку (кори, гіпоталамусу, довгастого мозку), які регулюють тонус судин, насамперед артеріол. В етіології гіпертонічної хвороби важливу роль відіграють різноманітні зовнішні та внутрішні фактори, для визначення яких використовують термін "фактори ризику". До них відносяться надмірне нервове напруження, негативний стрес, травма мозку. Серед інших факторів слід відмітити негативну роль паління, зловживанням алкоголем. Важливе значення має також зловживання кухонною сіллю, рідиною. Певну роль відіграють порушення режиму праці та відпочинку, психічні травми, фізичні перенавантаження, метереологічні фактори .
До внутрішніх причинних факторів виникнення гіпертонічної хвороби належать токсичні ураження нервової системи при довготривалих захворюваннях, особливо інфекційних, обтяжена спадковість, ендокринні порушення, атеросклероз.