- •1. Мітральні вади серця: основні симптоми та синдроми на підставі клініко-інструментальних методів обстеження
- •5.Зміст заняття:
- •2 Тон на легеневій артерії акцентований і може бути розщепленим або роздвоєним, внаслідок підвищення тиску в системі малого кола кровообігу.
- •Фонокардіограма
- •1 Стадія - Задишка не спостерігається ні в спокої, ні при фізичному навантаженні. Хворі повністю компенсовані.
- •Зміст теми заняття
- •3. Основні симптоми та синдроми при гіпертонічній хворобі та симптоматичних артеріальних гіпертензіях. Гіпертонічні кризи
- •Патогенез
- •Класифікація аг за рівнем артеріального тиску (згідно рекомендацій вооз (1999р.)
- •Класифікація гх у залежності від органних ушкодженнь
- •Загальні принципи профілактики і лікування.
- •Первинний гіперальдостеронізм (синдром Конна)
- •Синдром Кушинга
- •2. Одно чи двосторонні захворювання нирок без ниркової недостатності, зокрема, полікістоз.
- •3. Хронічні захворювання нирок з нирковою недостатністю ( діабетична нефропатія, ятрогенні нефропатії ).
- •4. Гіпертензія після нефропатії (anephric state) і трансплантації нирки.
- •4. Ішемічна хвороба серця: основні симптоми та синдроми при стенокардії та інфаркті міокарда
- •Основні фактори ризику іхс
- •Другорядні чинники ризику іхс
- •Стенокардія
- •I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
- •Інфаркт міокарда (Infarctus myocardii)
- •Етіологія та патогенез
- •Періоди перебігу інфаркту міокарда
- •Клініка
- •Клінічні варіанти дебюту інфаркту міокарда
- •Морфологічні форми інфаркту міокарда
- •Фізикальні методи дослідження
- •В е г е т а т и в н і р е а к і ї
- •О з н а к и у ш к о д ж е н н я м і о к а р д а
- •Ознаками резорбційно-некротичного синдрому є:
- •Зміни екг при гострому інфаркті міокарда
- •Радіонуклідні методи
- •Рентгеноконтрасна коронарографія
- •5. Основні клінічні прояви при хронічному бронхіті та бронхіальній астмі. Хронічні обструктивні захворювання легень. Синдроми підвищеної повітряності легеневої тканини та бронхіальної обструкції.
- •Зміст заняття
- •1. Форми : - простий
- •2. Перебіг хвороби: - латентний
- •3. Фаза процесу: - загострення
- •4. Ускладнення: - емфізема легень
- •Класифікація бронхіальної астми
- •2. Персистивна бронхіальна астма
- •1) Легка персистивна (ступінь іі):
- •2) Середнього ступеня персистивна астма (ступінь ііі):
- •3) Важка персистивна астма (ступінь IV):
- •1. Серцево-судинна система: тахікардія, зниження ат, зміщення меж серця , акцент 2 тону над легеневої артерією і др .
- •2. Нервова система: головний біль, збудження, марення, зміни сухожилкових рефлексів .
- •3. Органи травлення: зниження апетиту, болі, нудота, здуття живота, закрепи.
- •4. Сечовивідна система: зменшення виділення сечі, протеїнурія, збільшення уробіліну, підвищення відносної щільності сечі.
- •1. При гнійно-запальних процесах в організмі:
- •Патогенез хелікобактерного гастриту
- •Патогенез аутоімунного гастриту
- •Нормативні показники шлункової секреції для чоловіків (у жінок ці показники на 25-30% нижчі)
- •IV - пухлина різних розмірів при наявності віддалених метастазів.
- •Гострий холецистит
- •Печінкова кома
- •9. Основні симптоми та синдроми при захворюванні нирок: гострому і хронічному гломерулонефриті та пієлонефриті. Загальний аналіз сечі – інтерпретація результатів.
- •I. Сечовий синдром:
- •III.Хронічна форма:
- •1. Бурхливий початок, вираженість симптомів.
- •2. Моно-безсимптомний - поступовий початок, нерізко виражені клінічні симптоми.
- •4. Змішана форма характеризується поєднанням нефротичної та гіпертонічної форми.
- •1. Латентна форма: мінімум клінічних проявів, загальна слабкість, швидка втомлюваність, субфебрильна температура, незначна протеїнурія, лейкоцитурія, бактеріурія - переміжного характеру.
- •3. Гіпертензивна форма. Характеризується підвищенням аг. Сечовий синдром не виражений.
- •4.Азотемічна форма (або стадія хронічної ниркової недостатності).
- •810 Х креатинін крові (ммоль/л)
- •1) Період дії етіологічного чинника;
- •2) Період олігурії-анурії, при якому добовий діурез складає менше 300 мл (тривалість– до 3-х тижнів);
- •3) Період відновлення діурезу з фазою початкового діурезу (коли кількість сечі перевищує 300 мл на добу) і з фазою поліурії (кількість сечі 2-3 л і більше на добу);
- •4) Період видужання, що починається з моменту нормалізації азотемії.
- •10. Основні симптоми та синдроми при анеміях. Загальноклінічний аналіз крові
- •Класифікація анемій
- •В12-фолієво дефіцитна анемія (типу Адісона-Бірмера)
- •IV. Синдром ураження периферичної крові:
- •1. Визначення шое базується на спостереженні осідання еритроцитів крові, яка знаходиться у скляному капілярі (капілярі Панченкова), протягом певного періоду часу.
I функціональний клас – напади стенокардії виникають тільки при надмірних фізичних навантаженнях, звичну для хворого фізичну роботу він виконує вільно.
II функціональний клас – напади стенокардії виникають при ходінні по рівній місцевості у звичному для пацієнта темпі на відстань більше 500 м або підйомі більше, ніж на один поверх. Ймовірність нападу підвищується в перші години пробудження, в холодну погоду з вітром, при емоційному напруженні.
ІІІ функціональний клас – значне обмеження звичайного фізичного навантаження, напади виникають при ходінні по рівній місцевості на відстань від 100 до 500 м, при піднятті в межах одного поверху.
ІV функціональний клас – стенокардія виникає при незначних фізичних навантаженнях, ходінні на відстань до 100 м, напади виникають у спокої.
Тривалий час діагностика стенокардії базувалась лише на скаргах хворого на характерні больові напади. Однак, із появою інструментальних методів обстеження виявилось можливим об’єктивно підтвердити наявність ішемії міокарда.
У теперішній час для виявлення стенокардії використовуються наступні діагностичні заходи:
ЕКГ дослідження (інформативне тільки під час нападу)
Добове (холтерівське) моніторування ЕКГ.
Навантажувальні проби (велоергометрія, тредміл-тест)
Коронарографія
Радіоізотопне дослідження (частіше з 99mТс та 201Tl )
Перші інструментальні дослідження, які було запропоновано для верифікації ішемії міокарда, були засновані на методі ЕКГ. Проте слід зауважити, що зміни на ЕКГ можна зареєструвати тільки під час нападу стенокардії, в період між больовими приступами будь-які ішемічні зміни на ЕКГ можуть бути відсутні. Напад стенокардії напруги, як правило, супроводжується наступними ознаками:
– зміщенням сегменту ST вниз від ізоелектричної лінії (депресією сегменту ST) на 1 мм та більше (рис. 2 – 1). Це характерно для ішемії субендокардіальних шарів міокарда, які під час систоли зазнають найбільшої напругу та екстраваскулярного стиснення. При ішемії міокарда індекс субендокардіальний/ субепікардіальний кровоплин знижується. Отже для стенокардії напруги характерне обмеження та неадекватний розподіл кровотоку в ділянці ішемії, що досягає критичного рівня переважно у субендокардіальних шарах міокарда.
Рисунок
2.
Приклад змін на ЕКГ під час нападу
стенокардії: зміщення
сегменту ST
нижче ізолінії поєднання
депресії сегменту ST
та інверсії зубця Т
1.є.
2.є.
В окремих випадках депресія сегменту ST може супроводжуватись появою негативного зубця Т (інверсією зубця Т, рис. 2 – 2).
Оскільки швидка реєстрація ЕКГ саме під час нападу стенокардії не завжди можлива, було запропоновано інший метод виявлення ішемії міокарда – холтерівське (добове, амбулаторне) моніторування ЕКГ, яке являє собою тривалу реєстрацію ЕКГ в умовах повсякденної активності пацієнта з подальшим аналізом отриманого запису. Під час моніторування хворий має вести щоденник, спеціально розроблений для виявлення ішемії міокарда. Співпадіння часу виникнення больового нападу за записом хворого та появи на ЕКГ характерних змін (депресії сегменту ST та/або інверсії зубця Т) підтверджує ішемічний характер болю у хворого та наявність в нього стенокардії.
У клінічних умовах ішемію міокарда можна відтворити за допомогою навантажувальних проб – дозованого фізичного навантаження на велоергометрі, тредмілі або при підйомі сходами. Якщо під час навантаження проводити реєстрацію ЕКГ, можна виявити появу ішемічних змін та встановити той рівень напруження, якій їх викликає.
„Золотим стандартом” діагностики ступеню та локалізації ураження коронарних судин вважається на сьогоднішній день ангіографія коронарних судин (або кардіографія). Нижче наведено коронарограму хворого з атеросклерозом вінцевих судин та нападами стенокардії. Чітко видно дефекти наповнення судин (позначено стрілками), діаметр та локалізацію уражених судин
Рисунок
3.
Коронарограма хворого із атеросклеротичний
ураженням вінцевих судин
Стрілками показано
дефекти наповнення в місцях
атеросклеротичних бляшок
Стенокардія напруги, що характеризується стереотипністю клінічних проявів та умов виникнення ішемічних епізодів називається с т а б і л ь н о ю. Розвиток хвороби проявляється в прогресуючому зменшенні толерантності хворого до фізичного навантаження та виникненні нападів у стані спокою.
При погіршенні коронарного кровотоку клінічна ситуація стає нестабільною: напади стенокардії приходять частіше, навіть у спокої, спонтанно, інтенсивність болю та його тривалість наростають, зменшуються толерантність до фізичного навантаження та ефективність нітрогліцерину. Такий перебіг коронарного синдрому називається н е с т а б і л ь н о ю с т е н о к а р д і є ю і являє собою стан з високим ризиком розвитку інфаркту міокарда чи раптової коронарної смерті. Існують наступні клінічні варіанти нестабільної стенокардії.
С т е н о к а р д і я, щ о в и н и к л а в п е р ш е, діагностується при появі перших симптомів стенокардії протягом останнього місяця. Еволюція цієї форми стенокардії може розглядатися у двох напрямках: як “передінфарктний” стан з прогресуючим перебігом і високим ризиком розвитку раптової коронарної смерті та інфаркту міокарда або стабілізація перебігу хвороби чи навіть зникнення симптомів.
П р о г р е с у ю ч а с т е н о к а р д і я діагностується при зміні звичайного стереотипу болю, збільшенні його інтенсивності та тривалості у відповідь на менші фізичні зусилля, а також зменшенні ефекту від прийому нітрогліцерину протягом останнього місяця. Цей стан також визначається як “передінфарктний”.
С т е н о к а р д і я з д о к у м е н т о в а н и м с п а з м о м або варіантна ангіна описана вперше М.Принцметалом із співавторами (1959) і характеризується нападами інтенсивного болю в стані спокою що супроводжуються підвищенням сегменту ST на ЕКГ. Найбільш важливою особливістю цієї форми стенокардії є те, що вона виникає в умовах, коли немає підстав для збільшення метаболічних потреб міокарда, чим відрізняється від стенокардії напруги. Напади тривають до 30 хвилин, нерідко виникають в передранкові часи, звичайно в один і той же час, тобто мають циклічний характер.
При проведенні коронарографічних досліджень показано, що в основі частини цих нападів лежить минучий динамічний сегментарний стеноз, як правило, проксимального відділу коронарної судини, обумовлений спазмом або, що імовірніше всього, зворотною агрегацією тромбоцитів.
Діагностика стенокардії повністю відповідає тактиці при коронарному синдромі.