3. Методика організації навчального процесу на практичному занятті.

1. Підготовчий етап.

Сформулювати тему практичного заняття та її значення для подальшого вивчення мікробіології, вірусології та імунології і професійної діяльності лікаря, щоб сформувати мотивацію для цілеспрямованої навчальної діяльності. У зв’язку з цим пояснити, що захист організму людини від чужорідних агентів, тобто, збереження антигенного гомеостазу, відбувається на двох рівнях: неспецифічної резистентності та специфічного імунітету. Перший рівень, який еволюційно виник першим, складається з неспецифічних факторів захисту (НФЗ), які діють постійно, швидко і проти будь-якого чужорідного агента. До НФЗ відносяться захисні функції шкіри, слизових оболонок, лімфатичних вузлів, шлунковий сік, гідролітичні ферменти; продукція інгібіторів, лізоциму, інтерферону та інші; антагоністичні властивості мікрофлори людини; бактерицидні властивості крові: комплемент, бета-лізини, лейкіни, плакуни, нормальні антитіла і інші речовини, які мають бактерицидну дію; фагоцитоз.

Порушення складових неспецифічної резистентності призводить до різних захворювань.

Своєчасне визначення змін кількісного, якісного або функціонального стану різних факторів неспецифічного захисту дає можливість оцінити стан імунної системи людини, допомогти в діагностиці, профілактиці і терапії інфекційних і неінфекційних захворювань.

На занятті студентам надається можливість ознайомитись і оволодіти методами визначення кількості лізоциму і комплементу в сироватці крові людини титраційним методом. Вивчити явище незавершеного фагоцитозу в препаратах уретральних виділень хворого на гонорею. Цей метод широко використовується для мікроскопічної діагностики гострої гонореї. Все це зумовлює актуальність теми заняття та спрямоване на формування позитивної мотивації її вивчення.

Ознайомити студентів з навчальними цілями та планом заняття. Провести контроль початкового рівня підготовки з використанням тестів, ситуаційних задач (орієнтовний перелік тестів – додаток 2), усно опитати студентів за стандартизованим переліком питань, проаналізувати найбільш важливі теоретичні та практичні питання. З урахуванням рівня підготовки далі треба перейти до наступного етапу.

2. Основний етап.

Цей етап передбачає проведення студентами запланованих досліджень, визначення результатів, їх оцінка, запис протоколу досліджень за встановленою формою. Рекомендується така послідовність проведення досліджень:

1. Студенти записують у протоколи заняття схеми титрування лізоциму і комплементу в сироватці крові людини.

2. Викладач обговорює зі студентами схему постановки реакції титрування лізоциму в сироватці крові, після чого студенти самостійно виконують цю реакцію. Облік реакції здійснюють візуально. Результати вносять в протокол.

3. Викладач ознайомлює студентів з постановкою і особливостями реакції титрування комплементу в сироватці крові за 100% гемолізом; демонструє модель цієї реакції. Студенти здійснюють облік демонстраційної реакції титрування комплементу. Висновки записують у протоколи.

4. Студенти, користуючись імерсійним об’єктивом мікроскопу, розглядають демонстраційні препарати уретральних виділень хворого на гонорею. Вивчають явище незавершеного фагоцитозу. Замальовують картину гною з явищем незавершеного фагоцитозу у протоколи.