- •Національний медичний університет
- •Практичне заняття №1 Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Ознаки, які диференціюють види стафілококів
- •Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae
- •Фактори патогенності
- •Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Практичне заняття №3 Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.
- •2. Конкретні цілі:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №4 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Завдання №3 Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями
- •Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.
- •Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.
- •Класифікація мікобактерій
- •6. Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №10 Тема: «Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій».
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •5. Зміст теми:
- •Виділення чистої культури анаеробів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Хід досліджень при виявленні збудника ботулізму.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •7. Рекомендована література.
Рекомендації для оформлення протоколу.
Студенти вносять до протоколів:
Малюнок 1. Вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей сальмонел (S.typhimurium, S.enteritidis, S.choleraeseus) на демонстраційних препаратах, пофарбованих за Грамом. Записують висновок про можливість диференціації сальмонел за морфологічними і тинкторіальними властивостями.
Таблиця 1. Культуральні і ферментативні властивості сальмонел.
Характеристика росту на |
Олькеницького |
Ряд Гіса | ||||||||
МПА S форма колоній |
Жовчному бульйоні помутніння |
Ендо прозорі колонії |
Вісмут-сульфіт агарі чорні колонії |
Ферментація |
Утворен ня H2S
+ |
Ферментація | ||||
Лактози
– |
сечовини
– |
Глюкози |
Маніту |
Лактози |
Сахарози | |||||
КГ |
КГ |
– |
– |
Малюнок 2. Схема постановки реакції аглютинації для серологічної ідентифікації сальмонел.
Виділена культура
4 6 9 i c g, m
Імунні діагностичні Імунні діагностичні
сальмонельозні О-сироватки сальмонельозні Н-сироватки
Малюнок 3. Схема мікробіологічної діагностики гострих сальмонельозних гастроентеритів
Бактеріологічна діагностика
Виділення гемокультури Ендо
в перші години захворювання
Вісмут-сульфіт агар
Кров Жовчний бульйон
Олькеницького
Випорожнення, Жовчний селенітовий МПА
інше бульйон
Ідентифікація виділеної культури
За культуральними ознаками;
За морфологічними, тинкторіальними властивостями;
Біохімічна ідентифікація;
Серологічна ідентифікація за допомогою реакції аглютинації відповідно класифікації Кауфмана-Уайта:
А) З адсорбованою групоспецифічною О-сироваткою (В, С, Д, Е);
Б) З адсорбованою О-сироваткою серогруп 4, 7, 9, 10;
В) З адсорбованими Н-сироватками (i, r, c, g, m, e, h);
Фаготипування
Біологічне дослідження для визначення джерела захворювання.
per os
Через 24-48 год. загибель від септицемії
Висіви з органів, крові на елективні і
Рештки їжі, Білі миші диференційні середовища і проводять
змиви з рук, ін. Ідентифікацію виділених культур, як
при бактеріологічній діагностиці.
Серологічна діагностика
Можна здійснювати з перших днів захворювання з повторним дослідженням через 7-10 днів. Використовують реакцію аглютинації або РНГА з сальмонельозними полівалентними і групоспецифічними (А, В, С, Д, Е) діагностикумами. Діагностичне значення має збільшення титрів антитіл в 2-4 рази.
Студенти записують препарати, що використовують при діагностиці сальмонельозних гастроентеритів.