Рекомендації для оформлення протоколу.

До протоколу слід внести:

1. Малюнки морфології збудників черевного тифу, паратифів А та В.

2. Опис колоній цих збудників на середовищах Ендо, Вільсон-Блера.

3. Ряд Гісса, змінений збудниками S.typhi, S.paratyphi A, S.paratyphi B.

4. Схему ранньої мікробіологічної діагностики черевного тифу та паратифів, виділенням гемокультури..

5. Схему постановки РА з метою серологічної ідентифікації виділеної гемокультури й результати обліку.

6. Облік реакції Відаля і РНГА, поставлених з метою серодіагностики цих інфекцій, з обґрунтованим висновком.

7. Перелік діагностичних, профілактичних і лікувальних препаратів.

6. Питання для самоконтролю.

• Морфологічні, тинкторіальні, культуральні властивості S.typhi, S.paratyphi A, S.paratyphi B.

• Антигенна будова сальмонел, класифікація за Кауфманом-Уайтом.

• Токсини сальмонел.

• Патогенез черевного тифу, паратифів А і В.

• Методи мікробіологічної діагностики черевного тифу, паратифів А і В.

• Препарати специфічної профілактики і лікування черевного тифу, паратифів А і В.

Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.

3. Актуальність теми:

Сальмонельози – це зоонозно-антропонозне захворювання, що являє собою гостру кишкову інфекцію, відому під назвою “харчові токсикоінфекції”, яку викликають бактерії родини Enterobacteriacea, роду Salmonella різних серологічних груп.

Основним джерелом інфікування людей є хворі сальмонельозом тварини, птахи або носії. Інфікування відбувається переважно аліментарним шляхом, рідше – контактно-побутовим. В 96-98% воно пов’язано зі споживанням харчових продуктів, контамінованих сальмонелами. Особливістю захворювання є раптовість і масовість. Сальмонельози частіше перебігають у вигляді локальної інфекції – гострого гастриту, гастроентериту, гастро ентероколіту, рідко порушують функції травної, серцево-судинної, нервової систем. Можливо тривале носійство.

Сальмонели широко розповсюджені у всіх країнах світу, в останні десятиріччя відмічено ріст цих захворювань в багатьох розвинених країнах, в ряді країн Європи зареєстровані навіть великі спалахи сальмонельозів.

Актуальність теми “Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів” полягає в тому, що сучасний період характеризується розвитком промислового, фермерського тваринництва, що сприяє подальшому розповсюдженню сальмонел серед тварин. Враховуючи їх схожість за деякими біологічними властивостями з іншими ентеробактеріями, наявність великої кількості сероварів збудника, необхідно навчитися здійснювати мікробіологічну діагностику гострих сальмонельозних гастроентеритів для визначення етіології захворювання, встановлення виду і серовару збудника, виявлення джерела інфікування.

1. Конкретні цілі:

• Вивчити біологічні властивості збудників сальмонельоз них гастроентеритів.

• Ознайомитись з патогенезом та імуногенезом гострого сальмонельозного гастроентериту.

• Створити схему мікробіологічної діагностики сальмонельозних гастроентеритів.

• Вивчити лікувально-профілактичні, діагностичні препарати, що використовують при гострих сальмонельозних гастроентеритах.

5. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.

6. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.

1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:

Термін	Визначення
1	2
Сальмонели Salmonella	Належать до родини Enterobacteriaceae, це грам негативні, рухливі (перитрихи) палички, факультативні анаероби, хемоорганотрофи.
Сальмонельози – гострі сальмонельозні гастроентерити	Група гострих кишкових захворювань людей і тварин, обумовлених представниками роду Salmonella різних серологічних груп.
Ендо, Плокірева	Диференційно-діагностичні середовища, які використовуються для виділення та первинної ідентифікації ентеробактерій; сальмонели на них виростають у вигляді безкольорових колоній, т.я. лактозонегативні.
Вісмут-сульфіт агар	Щільне елективне середовище, використовується для виділення сальмонел, які утворюють на ньому колонії чорного кольору внаслідок відновлення металевого вісмуту.
Жовчний бульйон	Селективне середовище для сальмонел
Гіса ряд	Середовище для визначення цукролітичних властивостей сальмонел
Олькеницького середовище	Трьохцукрове середовище з сечовиною для визначення ферментативних властивостей сальмонел
Серологічна ідентифікація сальмонел	Визначення виду, серогрупи, сировару сальмонел за О-і Н-антигенами за допомогою реакції аглютинації згідно з класифікацією Кауфмана-Уайта
О-антиген	Соматичний ліпополісахарид клітинної стінки. За цим антигеном збудники сальмонельозів належать до В, С, Д, Е серогруп.
Н-антиген	Джгутиковий, за ним визначаються сальмонели, що відносяться до специфічної фази Н-антигенів: i, r, c, gm, eh.

2. Теоретичні питання до заняття:

• Актуальність теми “Сальмонели – збудники гострих сальмонельозних гастроентеритів”.

• Систематичне положення збудників сальмонельозів.

• Біологічні властивості сальмонел.

• Патогенез гострих сальмонельоз них гастроентеритів та його особливості.

• Імунітет при сальмонельозній токсикоінфекції.

• Принципи і методи мікробіологічної діагностики гострих сальмонельозних гастроентеритів.

3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

• Провести мікроскопічне дослідження демонстраційних препаратів з різних видів збудників гострих сальмонельозних гастроентеритів, пофарбованих за Грамом. Зробити висновок про можливість їх диференціації за морфологічними і тинкторіальними властивостями.

• Вивчити культуральні і біохімічні властивості збудників сальмонельозів на середовищах Ендо, Плоскірева, Олькеницького, вісмут-сульфіт агарі, жовчному бульйоні, МПА.

• Здійснити серологічну ідентифікацію чистої культури сальмонел, що виділена від хворого з підозрою на гастроентерит, за допомогою реакції аглютинації на склі з О- і Н-сальмонельозними діагностичними сироватками. Визначити вид збудника відповідно класифікації Кауфмана-Уайта.

• Створити схему мікробіологічної діагностики гострих сальмонельозних гастроентеритів.

• Вивчити діагностичні препарати, що застосовуються при сальмонельозній токсикоінфекції.

4. Зміст теми:

На практичному занятті студенти вивчають різні біологічні властивості сальмонел – збудників гострих сальмонельозних гастроентеритів. Для знайомства з морфологічними властивостями проводять порівняльне мікроскопічне дослідження демонстраційних препаратів з різних видів сальмонел. Культуральні і біохімічні властивості вивчають на елективних та диференціально-діагностичних середовищах. Антигенні властивості визначають шляхом постановки реакції аглютинації з метою серологічної ідентифікації чистої копрокультури, виділеної від хворого з підозрою на гострий сальмонельозний гастроентерит. На підставі вивчення патогенезу цього захворювання і властивостей збудника створюють схему мікробіологічної діагностики. Вивчають імуногенез сальмонельозних гастроентеритів, знайомляться з діагностичними та лікувально-профілактичними препаратами, що використовуються в медичній практиці при сальмонельозах.

Виконані завдання студенти записують у протокол та підписують його у викладача.