- •Національний медичний університет
- •Практичне заняття №1 Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Ознаки, які диференціюють види стафілококів
- •Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae
- •Фактори патогенності
- •Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Практичне заняття №3 Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.
- •2. Конкретні цілі:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №4 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Завдання №3 Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями
- •Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.
- •Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.
- •Класифікація мікобактерій
- •6. Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №10 Тема: «Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій».
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •5. Зміст теми:
- •Виділення чистої культури анаеробів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Хід досліджень при виявленні збудника ботулізму.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •7. Рекомендована література.
Хід досліджень при виявленні збудника ботулізму.
1 день дослідження |
2 день дослідження |
3 день дослідження |
Матеріал хворого: - промивні води (розтирають); - блювотні маси (розтирають); - кров (розводять цитратом Na 1:3) ↓ приготування мазків з дослідного матеріалу - забарвлення по Граму; - виявлення капсул методом Йоне ↓ I. Посів на Кітта-Тароцці; стерильне лакмусове молоко; середовище Вільсона-Блера; середовище Врублевського; жовткове середовище, 5% кров'яний МПА і культивування в умовах анаеростата.
II. Виявлення ботулінічного токсину. Матеріал хворого екстрагують в 0,9% р-ні Nacl, фільтрують, центрифугують. Підготовлений матеріал розливають по 1 мл в 5 пробірок.
A B E F нормальна
В пробірки додають по 1 мл протиботулінічних сироваток різних сероваріантів. ↓ Проводять зараження п'яти лабораторних тварин (білих мишей). Вводять по 0,5-1,0 мл кожної суміші внутрішньочеревно або підшкірно. |
I. Облік і опис результатів росту мікроорганізмів на рідких і щільних живильних середовищах: - середовище Кітта-Тароцці, стерильне лакмусове молоко; середовище Вільсона-Блера; середовище Врублевського; жовткове середовище; анаеробний кров'яний агар. ↓ приготування мазків з колоній, що виросли, забарвлення по Граму . ↓ Виявлення типових “тенісних ракеток” із спорами. ↓ Висів чистої культури на середовище Врублевського |
I. Вивчення росту мікроорганізмів на середовищі Врублевського.
↓ Забарвлення колоній по методу Грама. ↓
Ідентифікація збудника: - По морфології (рухливість); - у РНГА; - визначення біохімічної активності (розкладання глюкози; гідроліз желатину; ферментація ліпази; пептонізація молока); - по антигенній структурі в РА на склі.
II. Облік виявлення ботулінічного токсину. Якщо в дослідному матеріалі був ботулінічний токсин, виживе лише тварина, якій ввели токсин, нейтралізований відповідною сироваткою. У останніх тварин розвивається парез кінцівок, ураження внутрішніх органів. |
Хід дослідження для виявлення збудника правця.
1 день дослідження |
2-3 день дослідження |
4-5 день дослідження |
Матеріал хворого: - раньове відокремлюване; - шматочки тканин ↓ приготування мазків з дослідного матеріалу ↓ - забарвлення по Граму; - виявлення спор методом Циля-Нільсена ↓
I. Посів на середовище Кітта-Тароцці, 5% кров'яний МПА і культивування в умовах анаеростату.
II. Матеріал хворого екстрагують в 9% розчині NaCl. З метою ідентифікації токсину вводять екстрагований матеріал експериментальним тваринам (білим мишам).
|
I. Облік і опис результатів росту мікроорганізмів на живильних середовищах: - характеристика колоній; - приготування мазків з тих, колоній, що виросли та забарвлення по Граму ↓ висів чистої культури на середовище Врублевського
II. Облік ідентифікації токсину на лаборатоних тваринах. У експери- менті розвивається клінічна картина правця.
III. Постановка реакції нейтралізації. Культуру, вирощену на середовищі Кітта-Тароцці центрифугують. Надосадову рідину змішують з антитоксичною протиправцевою сироваткою (і з NaCl 9% для позитивного контролю). Вводять двом білим мишам внутріш-ньом'язево біля кореня хвоста. |
I. Вивчення зростання мікроорганізмів на середовищі Врублевського
↓ забарвлення колоній по методу Грама.
III. Облік реакції нейтралізації. У першої тварини в результаті нейтралізації токсину антитоксином візуальні прояви відсутні. У другого – розвивається регідність хвоста і м'язів в місці введення токсину, тварина гине. |
Хід дослідження для виявлення збудника газової гангрени.
1 день дослідження↓ |
2-3 день дослідження |
4-5 день дослідження |
Матеріал хворого: - ексудат; - відокремлюване гнійних ран; - шматочки некротизо- ваних тканин ↓ I. Приготування мазків з досліджуваного матеріалу → забарвлення по Граму; → виявлення капсул методом Йоне
а) посів на стерильне лакмусове молоко; середовище Вільсона-блера; середовище Врублевського
б) висів на середовище Кітта-Тароцці жовткове середовище, 5% кров'яний МПА і культивування в умовах анаеростата.
II. Постановка реакції нейтралізації з екзотоксином: Для постановки реакції беруть ряд пробірок, в кожну вносять по 0,9 мл вирощеної культури і 0,6 мл відомих полівалентних або моновалентних антитоксичних сироваток (C.perfringens; C.novyi A і B; C. septicum; C.bifermentans). Суміш в кількості 0,5 мл вводять внутрішньочеревно лабораторним тваринам (білим мишам). |
I. Облік і опис результатів росту мікроорганізмів на рідких і щільних живильних середовищах:
середовище; анаеробний кров'яний агар. ↓ приготування мазків з колоній, що виросли, забарвлення по Граму
↓ висів чистої культури на середовище Врублевського
|
I. Вивчення росту мікроорганізмів на середовищі Врублевського
↓ забарвлення колоній по методу Грама.
II. Облік реакції нейтралізації. У разі нейтралізації токсину антитоксином тварина виживає (позитивний результат); у разі невідповідності сироватки і типу токсину – гине. |
Демонстраційні препарати для специфічної профілактики, діагностики та терапії клостридіозів:
АКДП;
Правцевий анатоксин;
Протиправцева сироватка;
Протиботуліністичні сироватки;
Протигангренозні сироватки.
Робота №1. Ознайомитися з морфологічними і тинкториальными
властивостями клостридій (демонстрація; зробити малюнок).
Clostridium tetani Clostridium botulinum Clostridium perfringens
Фарбування по Граму.
Зробити висновок.
Робота №2. Вивчити прискорену діагностику анаеробної раньової інфекції.
Матеріал для дослідження : → середовище Врублевського
посів
→ стерильне лакмусове молоко
→ середовище Вільсона-Блера
Зробити висновок.