- •Національний медичний університет
- •Практичне заняття №1 Тема: Стафілококи і стрептококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених стафілококами і стрептококами.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Ознаки, які диференціюють види стафілококів
- •Ознаки, які диференціюють роди родини micrococcaceae
- •Фактори патогенності
- •Практичне заняття №2 Тема: «Менінгококи і гонококи. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених менінгококами і гонококами».
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Практичне заняття №3 Тема: Ешеріхії. Мікробіологічна діагностика захворювань, спричинених кишковою паличкою.
- •2. Конкретні цілі:
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №4 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика черевного тифу і паратифів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №5 Тема: Сальмонели. Мікробіологічна діагностика сальмонельозних гастроентеритів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №6 Тема: Шигели. Мікробіологічна діагностика дизентерії.
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3.Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу
- •Завдання №3 Властивості коринебактерій. Диференціація коринебактерій за біохімічними властивостями
- •Диференціюючі ознаки біоварів збудника дифтерії
- •6. Питання для самоконтролю.
- •Практичне заняття №9 Тема: «Мікобактерії. Мікробіологічна діагностика туберкульозу».
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття:
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми:
- •Рекомендації для оформлення протоколу. Метод забарвлення за Цілем-Нільсеном.
- •Методи мікробіологічної діагностики туберкульозу.
- •Класифікація мікобактерій
- •6. Питання для самоконтролю
- •Практичне заняття №10 Тема: «Збудники анаеробних інфекцій. Мікробіологічна діагностика анаеробних інфекцій».
- •1. Актуальність теми:
- •2. Конкретні цілі:
- •3. Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
- •4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
- •5. Зміст теми:
- •Виділення чистої культури анаеробів.
- •Рекомендації для оформлення протоколу.
- •Хід досліджень при виявленні збудника ботулізму.
- •6. Питання для самоконтролю.
- •7. Рекомендована література.
2. Конкретні цілі:
Вивчити біологічні властивості коринебактерій – збудників дифтерії
Вивчити патогенетичні закономірності захворювань, спричинених патогенними коринебактеріями
Визначити методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики дифтерії
Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція). Дивись практичне заняття №1.
4. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття.
4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
|
Термін |
Визначення |
|
Дифтерія |
Гостре інфекційне захворювання, що викликається токсигенними коринебактеріями дифтерії, передається повітряно-краплиним шляхом; характеризується місцевим фібринозним запаленням переважно слизових оболонок рото- і носоглотки, а також явищами загальної інтоксикації, ураженням серцево-судинної, нервової і видільної системи. |
|
Біологічні особливості збудників дифтерії |
Морфологія: Гр.+ палички. Використовують складний метод фарбування за Нейсером і простий за Лефлером. Характерна наявність на кінцях зерен валютину, які фарбуються більш інтенсивни чи в інший колір ( явище метахромазії ). Збудники розташовані під кутом один до одного. Характерно, явище поліморфізму. За культуральними і біохімічними властивостями виділяють 4 біовари: gravis, mitis, intermedius, belfanti. |
|
Токсигенність |
Пов’язана з продукцією екзотоксину |
|
Явище ,,фагової конверсії” |
Потрапляння в бактеріальну клітину помірного бактеріофагу, який привносить в геном “tox + ген.” Клітина починає продукувати екзотоксин. |
|
Визначення токсигенності дифтерійної палички в дослідах ,,in vitro” |
Використовуються реакції прецепітації в гелі . Антитоксин здатний дифундувати в гель, при наявності в гелі дифтерійного екзотоксину, який продукується при рості бактерій, утворюється лінія преципітації. |
|
Мікробіологічна діагностика дифтерії |
Мікробіологічна діагностика має вирішальне значення, при цьому особлива увага приділяється вивченню морфологічних, культуральних, біохімічних властивостей, визначенню біоварів і токсигенності дифтерійної палички. Особливо важливого значення набуває диференціація дифтерійної палички від непатогенних коринебактерій. |
|
Специфічна профілактика |
Використовують дифтерійний анатоксин при введенні, якого формується антитоксичний імунітет. |
|
Екстренна профілактика і лікування |
Противодифтерійна сироватка |
4.2. Теоретичні питання до заняття:
Еволюція коринебактерій
Біологічні властивості коринебактерії дифтерії
Відмінності у властивостях коринебактерій дифтерії і коринеформних бактерій
Відмінності у властивостях біоварів дифтерійної палички
Токсиноутворення, генетичні детермінанти токсигенності. Вимірювання сили токсину.
Фактори патогенності та патогенез дифтерії
Методи мікробіологічної діагностики дифтерії
Препарати для профілактики та лікування дифтерії