36 Таблиця 2.2

Кількість наявного населення, що проживає в містах та селах по регіонах

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Одночасно спостерігається зменшення загальної кількості населен­ня міст на 6,5 %, сільського населення — на 8,5 %. На території окремих регіонів вказані процеси відбуваються неоднозначно. Особливо інтен­сивне скорочення кількості сільського населення відмічено в Полісько­му регіоні (на 14,2%), Сумській (на 18,2%), Житомирській (на 17,8%) областей, та Подільському регіоні (на 11,4%). Тут виділяються Хмель­ницька область, де кількість сільського населення зменшилась на 13,7 %, Вінницька - (на 12,1 %) та Полтавська (на 13,2%) області.

В селах стає менше населення усіх категорій: дітей, молоді, лю­дей працездатного віку, особливо жінок у молодому віці. Чисельність сільського населення значною мірою зменшується в результаті мігра­ції, головним чином у міста, що негативно впливає на статево-вікову структуру сільського населення, на стан трудового потенціалу на селі.

37

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Для оцінки стану природного відтворення населення викорис­товують інформацію про народжуваність, смертність та природний приріст (скорочення) кількості населення окремих регіонів. Крім абсо­лютних даних також використовують відповідні коефіцієнти. Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності являють собою відношен­ня відповідно кількості народжених і кількості померлих протягом календарного року до середньорічної кількості наявного населення. В табл. 2.3 наведені вказані коефіцієнти та коефіцієнт загального при­росту (скорочення) кількості населення в 2002 р. в цілому по регіонах та в містах та в сільській місцевості.

Таблиця 2.3

Коефіцієнти народжуваності, смертності та природний приріст (скорочення) кількості населення у 2002 р. (на 1000 чоловік наявного населення)

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Наведені дані свідчать про наявність демографічної кризи в дер­жаві, якою охоплені всі регіони. В цілому по Україні смертність пе­ревищує народжуваність в 1,94 рази. Надзвичайно складна ситуація існує на території усіх регіонів України, особливо в Донбаському регіоні, де смертність перевищує народжуваність в 2,51 рази, особ­ливо в Донецькій (в 2,63 рази), Луганській (в 2,61 рази) та Харківсь­ке (в 2,25 рази) областях. Перевищують загальнодержавні співвід­ношення народжуваності та смертності показники Подільського та Степового регіонів. Особливо складна ситуація склалася на території

39

Є. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

Полтавської, Черкаської, Кіровоградської та інших областей. Звертає на себе увагу співвідношення між народженими та померлими в зоні, що прилягає до Чорнобильської ЛЕС, особливо в Чернігівській облас­ті, де кількість померлих перевищує кількість народжених в 2,86 рази, в Сумській (в 2,69 рази), Київській (в 2,17 рази). Житомирській (в 1,92 рази) областях. Складною залишається ситуація на території інших об­ластей України.

Додаткову оцінку стану природного відтворення населення можна зробити використовуючи коефіцієнт загального приросту (скорочення) населення, в тому числі в містах та сільській місцевості (табл. 2.3). На­ведені дані свідчать про те, що скорочення природного приросту насе­лення відмічається як в містах, так і сільській місцевості. Проте в селах скорочення населення набуло катастрофічних розмірів. Особливо знач­ний за інтенсивністю процес вимирання населення на селі відмічено в Подільському регіоні (-13 осіб на 1000 наявного населення). Полісь­кому (-12) та Донбаському (-12) регіонах. Серед областей необхідно відмітити надзвичайно складну ситуацію в селах Чернігівської області (-21 особа на 1000 наявного населення), Сумської (-18), Черкаської (-15,2), Полтавської (-15), Кіровоградської (-13) та всіх областей Дон­баського регіону.

Складність демографічної ситуації розкривається з використан­ням показників, що характеризують дитячу смертність та смертність за причинами смерті. Коефіцієнт дитячої смертності визначається як відношення кількості померлих дітей віком до одного року до кіль­кості народжених живими (на 1000 народжених). У 2002 р. значення коефіцієнта дитячої смертності такі:

Усього по Україні — 10,3; в т. ч. по регіонах: Поліський — 10,7; Подільський — 10; Степовий — 10,6; Карпатський — 9,8; Донбась­кий — 10,5; Крим — 11,5; м. Київ — 9,4.

Надзвичайно високий рівень дитячої смертності (значно вищий порівняно із середнім по Україні) в Рівненській області (11,7 дітей померлих на 1000 народжених), Чернігівській (11), Черкаській (11,3), Запорізькій (12,8), Дніпропетровській (11,6), Чернівецькій (11,4), До­нецькій (11,8), Луганській (11,3) областях.

40

/£а& Розділ 2

НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

Коефіцієнти смертності, в тому числі з причини смерті, визна­чаються як відношення кількості померлих до середньорічної кіль­кості наявного населення, обчислюються на 100 000 населення. Зна­чення коефіцієнтів смертності на території окремих регіонів наведені в табл. 2.4.

Дані табл. 2.4 свідчать про наявність складної демографічної си­туації, якою охоплені практично всі регіони, особливо Поліський, де коефіцієнт смертності складає 1652, Подільський (1659), Степовий (1635) та Донбаський (1679) регіони. За причин, пов'язаних із хворо­бами систем кровообігу та новоутвореннями помирає 70-78 % населен­ня від загальної кількості померлих. Серед областей своєю складністю виділяються Чернігівська область (коефіцієнт смертності 1996), Сум­ська (1800), Житомирська (1715), Черкаська (1763), Полтавська (1805), Кіровоградська (1796), Донецька (1712), Луганська (1722) області.

Таблиця 2.4

Коефіцієнти смертності, в тому числі з основних причин смерті у 2002 р. (на 100 000 наявного населення)

Негативний вплив на здоров'я людей здійснює стан способу жит­тя. Економічна та соціальна невизначеність, шкідливі звички, незба-лансоване харчування, незадовільні екологічні побутові умови тощо

41

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

негативно впливають на здоров'я людини. Забруднення землі, води, повітря — важливі фактори, що негативно впливають на людину.

Зниження народжуваності, зростання смертності, зокрема смерт­ності людей працездатного віку, стало причиною випереджаючого ско­рочення працездатного населення, небезпечного зменшення трудового і демовідтворюючого потенціалу.

Боляче вдарило по громадянам похилого віку, молоді, дітей зни­ження рівня життя. Дедалі більше стає безпритульних дітей. Втрата багатьма людей впевненості у своєму майбутньому і майбутньому своїх дітей стали головними причинами зростання кількості само­губств, абортів, а також утримання від народження дітей. Деформо­ване соціальне середовище, руйнуючи фізичне, психічне та духовне здоров'я людей, знижує їх життєву активність, творчу продуктивність. За таких умов людина як основний суб'єкт соціальної життєдіяль­ності перестає бути повноцінним учасником прогресу і оздоровлення суспільства.

Подолання демографічної кризи є проблемним завданням і потре­бує комплексного підходу до її вирішення на рівні держави.

Для значного покращення демографічної ситуації необхідна дер­жавна Концепція демографічного розвитку. З врахуванням досвіду передових європейських країн необхідно запровадити цілісну систе­му заходів економічного, правового, соціального, освітнього, культур­ного, інформаційно-пропагандистського та організаційного характеру, спрямованих на зниження смертності, підвищення народжуваності, захист, реабілітацію та відновлення генофонду населення України, відвернення міграції. Необхідно забезпечити належне фінансування заходів, спрямованих на реалізацію гарантованих Конституцією Украї­ни прав на працю та можливість заробляти собі на життя, соціальний захист, достатній життєвий рівень, охорону здоров'я, медичну допомо­гу, безпечне довкілля, освіту. Слід зосередити зусилля на забезпечен­ні сталого економічного зростання та підвищення рівня і якості життя населення, подолання масового безробіття та різкого майнового розша­рування населення, збільшення кількості робочих місць, достойної оп­лати праці, ефективного функціонування системи соціального захисту

42

Розділ 2 НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНУ

інвалідів, ветеранів війни і праці, громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

З метою підтримки молодих сімей з дітьми запровадити:

• пільгове оподаткування та довгострокове кредитування сімей з дітьми залежно від кількості дітей;

• збільшення видатків на пільгове кредитування будівництва житла;

• одноразову допомогу сім'ї при народженні дитини, яка має бути адекватною всім витратам;

• розвиток системи дошкільного виховання дітей;

• економічне стимулювання активності сім'ї шляхом зменшення оподаткування сукупного доходу сім'ї залежно від кількості дітей тощо.