9.2. Теоретичні основи планування розвитку регіональних соціально-економічних процесів

Згідно теорії управління перспективи розвитку кожного регіону визначаються обгрунтованим прогнозом та на його основі конкретними планами, спрямованими на обов'язкове виконання. Позитивний вплив на загальну систему планування економічного і соціального розвитку мають методологічні та методичні положення, що висвітлені в Законі України «Про державне прогнозування та розроблення програм еконо­мічного і соціального розвитку України». В законі визначені правові, економічні та організаційні засади формування цілісної системи про­гнозних і програмних документів економічного і соціального розвит­ку України, окремих галузей економіки та окремих адміністративно-територіальних одиниць. Законом встановлений загальний порядок розроблення, затвердження та виконання зазначених прогнозних і програмних документів, а також права та відповідальність учасни­ків державного прогнозування та розроблення програм економічного

471

Е. А. Зіиь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

і соціального розвитку. Законом визначені такі поняття як «державне прогнозування економічного і соціального розвитку» та «програма економічного і соціального розвитку».

Прогноз економічного і соціального розвитку є засобом обґрунту­вання вибору тієї чи іншої стратегії та прийняття конкретних рішень ор­ганами законодавчої влади, органами місцевого самоврядування щодо регулювання соціально-економічних процесів. Державне прогнозуван­ня економічного і соціального розвитку — науково обгрунтоване перед­бачення напрямів розвитку країни, окремих галузей економіки або окре­мих адміністративно-територіальних одиниць, можливого стану еконо­міки та соціальної сфери в майбутньому, а також альтернативних шляхів і строків досягнення параметрів економічного і соціального розвитку.

Програма економічного і соціального розвитку України — доку­мент, в якому визначаються цілі та пріоритети економічного і соціаль­ного розвитку, засоби та шляхи їх досягнення, формується взаємоуз-годжена і комплексна система заходів органів законодавчої і виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, спрямованих на ефективне розв'язання проблем економічного і соціального розвитку, досягнення стабільного економічного зростання, а також характеризуються очіку­вані зміни у стані економіки та соціальної сфери.

Слід зауважити, що останнім часом в офіційних документах стали використовувати слово «програма», уникаючи слова «план». З враху­ванням вказаної заміни система прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку складається з:

• прогнозів економічного і соціального розвитку України, Автоном­ної Республіки Крим, областей, районів та міст на довгостроковий (на 10-15 років), середньостроковий (на 5 років) на короткостро­ковий (на наступний рік) періоди;

• Державної програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період;

• прогнозів розвитку окремих галузей економіки на довгостроковий та середньостроковий періоди;

• програм економічного і соціального розвитку Автономної Респуб­ліки Крим, областей, районів та міст на короткостроковий період;

472

Розділ 9 ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

• програм розвитку окремих галузей економіки на короткостроко­ вий період.

Державне прогнозування та розроблення програм економічного і со­ціального розвитку регіону базуються на таких основних принципах:

• еволюційність економічного та соціального розвитку — перед­бачає врахування того, що виробничо-економічні та соціальні процеси не відбуваються раптово, негайно. Для усвідомлення но­вих спрямувань, прийомів, змін суспільних відносин, втілення їх у життя необхідна зміна психології людей та людських відносин, а для цього потрібний певний період часу. До небажаних негатив­них результатів приводять рішення, що спрямовані на негативні впровадження принципово нових змін у людських відносинах;

• цілісність — забезпечується розроблення взаємоузгоджених про­гнозних і програмних документів економічного і соціального роз­витку України, окремих галузей економіки та окремих адміністра­тивно-територіальних одиниць на коротко- та середньостроковий періоди;

• об'єктивність — прогнозні та програмні документи економічно­го і соціального розвитку України розробляються на основі даних органів державної статистики, уповноваженого центрального ор­гану виконавчої влади з питань економічної політики, інших цен­тральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також звітних даних із офіційних видань На­ціонального банку України;

• соціальна спрямованість — означає, що в прогнозних та програм­них документах головна увага приділяється необхідності враху­вання інтересів людей, забезпеченню соціальних потреб;

• науковість, оптимальність — прогнозні та планові документи розробляють на основі використання економічних законів розвит­ку суспільства і в планах відображаються науково обґрунтовані, оптимальні рішення на рівні підприємства, окремої території, держави в цілому, які забезпечують досягнення максимального соціально-економічного ефекту. Застосування наукового методу дозволяє об'єктивно оцінити тенденції, обґрунтувати перспективи

473

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

розвитку регіону, розробити прогнози і гехніко-економічне обгрунтування темпів і пропорцій росту, визначити пріоритет­ність в реалізації окремих рішень, що обумовлена державними та регіональними інтересами;

• пропорційність та збалансованість економічного розвитку — за­безпечення потреб населення у виробництві продукції, надання послуг, що може бути реалізований в результаті загальнодержав­ного та загально регіонального планування. Реалізація цього при­нципу передбачає:

• еквівалентний обмін результатів виробничої діяльності у всіх сфе­рах народного господарства;

• рівновагу попиту та пропозиції, що стосується всіх галузей вироб­ництва;

• раціональне співвідношення між мінімально необхідними потре­бами і наявними ресурсами;

• самостійність — регіональні органи влади та органи місцевого са­моврядування в межах своїх повноважень відповідають за розроб­лення, затвердження та виконання прогнозних і програмних доку­ментів економічного і соціального розвитку відповідних адміністра­тивно-територіальних одиниць. Прогнозування та розроблення цих програм забезпечує координацію діяльності органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

• гласність — прогнозні і програмні документи є доступними для громадськості. Інформування про цілі та показники цих доку­ментів забезпечує суб'єктів підприємницької діяльності необхід­ними орієнтирами для планування власної виробничої діяльності;

• дотримання загальнодержавних інтересів — органи державної виконавчої влади та органи місцевого самоврядування повинні здійснювати розроблення прогнозних і програмних докуменгів економічного і соціального розвитку виходячи з необхідності забезпечення реалізації загальнодержавної соціально-економічної політики та економічної безпеки держави.

Прогнозні та програмні документи розробляються на основі комплексного аналізу демографічної ситуації, що склалася на певний

474

Розділ 9 ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

адміністративно-територіальній одиниці, стану використання природ­ного, виробничого, науково-технічного та трудового потенціалу, конку­рентоспроможності вітчизняної економіки, аналізу досягнутого рівня розвитку економіки і соціальної сфери та з урахуванням впливу зов­нішніх політичних, економічних та інших факторів. Показники про­гнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку є орієнтиром для розроблення суб'єктами підприємницької діяльності власних прогнозів, планів та інших документів.

Програми економічного та соціального розвитку на короткостро­ковий період розробляються на основі відповідних прогнозів. Програми мають бути комплексними, розроблятися на науковій основі, визначати цілі та пріоритети економічного та соціального розвитку, враховували місцеві особливості діяльності підприємств кожної галузі, передбачати для виконання програм використання необхідних природних, трудових, матеріальних, фінансових ресурсів, передбачати також обгруніування необхідних резервів у промисловості, сільському господарстві, транс­порті для уникнення можливих соціальних та природно-кліматичних негараздів, мають враховувати досягнення конкретних позитивних зру­шень в економічній діяльності та соціальному забезпеченні людей. Такі програми мають бути оприлюдненні та позитивно сприйняті населен­ням певної території, тоді будуть підтримані; виконання буде спрямова­но на забезпечення реального економічного зростання в результаті кон­кретних дій органів регіонального управління, місцевого самоврядуван­ня та керівників підприємств. Таким чином, в програмах відображається відносна самостійність регіонів при вирішенні економічних, соціальних, екологічних проблем, як елемента державної регіональної політики.

Прогнози та програми економічного і соціального розвитку розроб­ляють Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Ці органи також кон­тролюють виконання відповідних показників програм економічного і со­ціального розвитку відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Методи планування являють собою сукупність способів і прийо­мів, за допомогою яких забезпечується розробка і обґрунтування пла­нових документів.

475

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

До основних методів планування відносяться: системний, балан­совий, нормативний, програмно-цільовий, математичні методи.

Системний метод. Поняття «система» визначається як впорядкована сукупність взаємопов'язаних та взаємодіючих елементів, що утворюють єдине ціле. Система являє собою одне із основних понять кібернетики — науки про управління складними динамічними системами. До системи належить будь-яке ціле, що складається із пов'язаних між собою окре­мих елементів. Властивістю динамічної системи є те, що окремі елемен­ти утворюють єдине ціле з якісно новими властивостями. Розподіл сис­теми на окремі підсистеми та елементи здійснюється таким чином, що зберігається загальна цілеспрямованість у функціонуванні системи.

Елементи в системі об'єднані причинно-наслідковими зв'язками. Зміна стану окремих елементів або зв'язків протягом певного часу приво­дить до зміни стану самої системи. Це означає, що система функціонує.

Застосування системного методу дозволяє розглядати регіон як складну динамічну систему, дослідити та на етапі планування передба­чити вплив на розвиток економічних та соціальних процесів зовнішніх та внутрішніх факторів.

Балансовий метод в плануванні означає, що план виробництва матеріальних ресурсів, машин, обладнання, предметів споживання обґрунтовують в результаті розробки балансів, в яких визначають пот­реби і джерела задоволення цих потреб.

Макроекономічна збалансованість у суспільстві виступає як су­купність пропорцій між виробництвом і споживанням, ресурсами та їх використанням, пропозицією та попитом, факторами виробництва і його результатами, матеріальними і фінансовими потоками.

Сукупні потреби, як правило, більші можливих обсягів ресурсів. В процесі розробки конкретних балансів проводять ранжування пот­реб — розподіляють їх по рангах на першочергові і менш важливі. Відповідно визначають обсяг ресурсів, що задовільняють спочатку першочергові потреби, а згодом — інші потреби.

Нормативний метод оснований на визначені та використанні в плануванні діяльності підприємства прогресивних норм і нормативів, які відображають досягнення науково-технічного прогресу, завдання

476

Розділ 9 ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

стосовно розвитку окремих галузей економіки, що мають важливе зна­чення для держави.

Використання прогресивних норм і нормативів виступає основою для забезпечення міжнародним стандартам рівня економічного та со­ціального розвитку, досягнення оптимальної збалансованості вироб­ництва та споживання, своєчасного пошуку резервів, їх ефективного використання, впровадження прогресивної організації праці.

Достовірність нормативної бази має бути особливо необхідною в умовах формування нових економічних відносин в Україні у зв'язку із здійсненням ринкових перетворень.

Необхідно відрізняти такі поняття як «норма» та «норматив».

Норма — це науково обгрунтована максимально допустима вели­чина абсолютних витрат сировини, матеріалів, палива, електроенергії, трудових затрат, інших ресурсів, необхідних для виготовлення одиниці продукції, виконання робіт, надання послуги заданої якості протягом планового періоду.

Норматив — відносний показник, що характеризує поелемент-ні складові норм витрат сировини, матеріалів, палива, енергії, затрат праці на одиницю роботи, ступінь ефективного використання ресурсів (наприклад, витрати заробітної плати на 1 грн. готової продукції). Нор­матив встановлює величину параметрів, які визначають, регламенту­ють значення конкретної норми або певного завдання на виконання конкретної роботи.

Програмно-цільовий метод передбачає розробку цільових комп­лексних програм і призначений для обґрунтування вирішення крупних народногосподарських проблем, визначення шляхів розвитку провідних підприємств галузей економіки, що мають загальнодержавне значення.

Сутність методу полягає у виборі основної мети науково-техніч­ного, економічного та соціального розвитку, розробці основних заходів для їх досягнення у визначені терміни при збалансованому забезпечен­ні виробництва ресурсами.

Цільова комплексна програма — документ, в якому визначена мета та комплекс виробничих, організаційно-господарських, соціально-еконо­мічних та інших заходів, направлених на вирішення конкретної народно-

477

Е. А. Зінь

РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА

господарської проблеми з врахуванням наявних трудових та матеріально-технічних ресурсів. За змістом цільові комплексні програми поділяють на науково-технічні, економічні, територіальні, соціальні, екологічні.

Науково-технічні програми передбачають вирішення наукових і технічних проблем, використання досягнень науки в народному гос­подарстві, впровадження інноваційних програм.

Економічні програми направлені на вирішення важливих галузе­вих та міжгалузевих проблем у виробництві, підвищення його ефек­тивності, розвиток нових видів виробництва продукції, технологічних процесів, впровадження нових транспортно-технологічних зв'язків.

Територіальні програми передбачають комплексний госпо­дарський розвиток виробничої сфери окремих регіонів, формування нових виробництв та на цій основі ствердження умов для зайнятості населення та покрашення умов життя людей.

Соціальні програми направлені на створення сприятливих со­ціальних умов для населення, покрашення матеріального і культурного життя населення, на розвиток науки, освіти, культури, мистецтв, націо­нальних традицій тощо.

Екологічні програми включають комплекс заходів природоохо­ронного характеру, що спрямовані на забезпечення раціонального ви­користання та охорону земельних, водних, лісових ресурсів, ліквідацію негативного впливу шкідливих виробництв на здоров'я людей.

Математичні методи дають можливість використовувати в пла­нуванні економіко-математичні моделі з метою забезпечення наукової обґрунтованості і оптимізації планів.

Процес планування виробництва на регіональному рівні вимагає систематичного вирішення великої кількості питань техніко-техно-логічного, організаційного, економічного, соціального та правового характеру. Оптимальне вирішення цих питань може бути досягнуто на основі використання економіко-математичних моделей, враховую­чи складність процесу планування та наявність значної кількості фак­торів, що впливають на кінцеві результати.

В залежності від змісту техніко-технологічних, організаційних та соціально-економічних задач для отримання оптимального плану

478

Розділ 9 ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ

застосовують економіко-математичні методи, до складу яких входять ме­тоди математичного моделювання, лінійного, динамічного, стохастично-го та інших видів програмування, стохастичного моделювання, моделі, що побудовані на використанні теорії черг (масового обслуговування), теорії управління запасами, теорії ігор та інших математичних теорій.