3.2. Соціальні послуги та їх матеріальне забезпечення

Розглянемо правову базу, на підставі якої надаються соціальні послуги та матеріальне забезпечення за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

На виконання пункту 7.8 Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Українським союзом промисловців і підпри­ємців та профспілковими об' єднаннями України на 1997-1998 роки Кабінет Міністрів України прийняв Постанову «Про обчис­лення розміру допомоги з тимчасової непрацездатності» від 27.04.1998 року № 571.

На Міжнародній конференції «Якість соціальних послуг», яка відбулася у Києві і була організована Українським фондом соціа­льних інвестицій міністр праці та соціальної політики зазначав, що у 319 інтернатних установах на повному державному забез­печенні перебувало близько 53 тисяч громадян похилого віку та людей з обмеженими фізичними можливостями, а понад 700 центрів соціального обслуговування пенсіонерів та самотніх не­працездатних людей надають соціальні послуги майже мільйону українців, які цього потребують. Серед користувачів соціальних послуг — люди літнього віку, діти-сироти та позбавлені батьків­ського піклування, інваліди, самотні непрацездатні громадяни, жінки та діти, які страждають від насильства в родина, громадя­ни, що звільнилися з місяць позбавлення волі, та інші соціально вразливі верстви населення.

В Україні діє Закон України «Про соціальні послуги» (Дода­ток А).

Покращення якості послуг має забезпечуватися не шляхом збільшення витрат, а за рахунок більш ефективного використання існуючих ресурсів, впровадження інновацій та нових методів управління та участі у ринку надання соцпослуг підприємств різ­них форм власності⁹.

Опис якості соціальних послуг (згідно зі ст. 5 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні гарантії») має за­значатися у Державному класифікаторі соціальних стандартів та нормативів. Проте у згаданому класифікаторі відсутні показники якості більшості соціальних послуг, зокрема в сфері соціального обслуговування, медичної допомоги, освіти і культури, соціаль­ної роботи з дітьми та молоддю тощо.

Мінпраці підготовлено проект урядової постанови «Про за­твердження Порядку розроблення та затвердження державних мінімальних стандартів якості соціальних послуг». Цим докумен­том визначено поняття стандартів якості, методи та процедури їх розроблення і прийняття, перелік основних характеристик, які визначають якість соціальних послуг, а також уніфіціровані ви­моги до стандартів¹⁰.

Додаткова інформація:

Рівненський райвиконком організував ярмарку, «продуктом» якої є соціальні послуги. В ній прийняли участь близько 20 дер­жавних установ та неприбуткових організацій, що працюють у соціальній сфері Рівного. Наприклад, Центр «Соціальне партнер­ство» впроваджує інноваційні технології у соціальній сфері, сприяє розвитку мережі недержавних організацій як вагомого чинника соціальних змін у суспільстві, має власну волонтерську агенцію¹¹.

Міністерство праці та соціальної політики, Пенсійний фонд і місцеві органи виконавчої влади розробляють бланк соціальної картки потреб та соціального становища ветеранів війни, осіб, на яких поширюється дія Закону «Про статус ветеранів війни, гара­нтії їх соціального захисту», та жертв нацистських переслідувань. Така соціальна картка дасть можливість отримати реальну карти­ну потреб та проблемних питань ветеранів війни, а також надати державну підтримку означеній категорії громадян¹².

У межах реалізації проекту «Сприяння реформі соціальних послуг в Україні» було напрацьовано низку рекомендацій з удо­сконалення існуючої системи міжбюджетних відносин у сфері соціальних послуг, де видатки на них соотносити з нейтральними демографічними показниками, а в подальшому удосконалити фо­рмулу розрахунку шляхом впровадження нових змінних з ураху­ванням відмінностей у попиті на послуги в різних регіонах дер­жави¹³.