22. Взаємозв’язок і диференціація цивільного та господарського законодавства.

23. Поняття і предмет науки цивільного права.

Предметом науки цивільного права (цивілістики) є концепція приватного та цивільного права; норми цивільного права (цивільного законодавства); цивільні відносини; юридичні факти (обставини), завдяки яким ці відносини перетворюються на правовідносини; умови і порядок реалізації цивільних прав та обов'язків, практика застосування норм цивільного права (цивільного законодавства).

Цивілістика вивчає поняття цивільного права як галузі права та його місце в загальній системі права, систему і зміст цивільно-правових інститутів; джерела цивільного законодавства, їх види та значення, прийоми і методи тлумачення цивільно-правових норм та ефективність їх вивчення. У цивілістиці використовуються загальнонауковий і спеціальні наукові методи дослідження. До загальнонаукових методів належить діалектичний метод, який дозволяє аналізувати той чи інший суспільний феномен у його розвитку.

24. Функції та завдання науки цивільного права.

Традиційно важливе завдання науки цивільного права полягає в з'ясуванні ролі при ватно-правових відносин у становленні та розвитку громадянського суспільства, а також у визначенні цілей і вдосконалення механізмів приватноправового регулювання, науковому забезпеченні ефективного впливу приватного права на розвиток суспільства.

Системність впливу цивілістики неможлива без оцінки досліджуваних елементів і системи в цілому на предмет адекватності їх умовам функціонування, доцільності та ефективності.

Прогностична функція цивілістики реалізується в процесі вироблення пропозицій і прогнозів розвитку і застосування відповідних інститутів і конструкцій.

Залежно від завдання, яке той чи інший вчений вважає для себе центральним, а також від предмета наукової уваги вирізняють кілька напрямів вивчення цивільного права (предметом вивчення яких може бути як вітчизняне, так і іноземне право): історичний - вирішує завдання науки на історичному матеріалі; догматичний - застосовує методи цивілістики до сучасного матеріалу позитивного права; політико-правовий напрям вирішує прогностичні завдання, які ставлять за мету показати, яким право повинно бути, і пояснити, чому це так.

25. Методи дослідження цивільно-правових інститутів.

Діалектичний метод як загальнонауковий не виключає використання конкретних методів, що називаються приватнонауковими. Галузеві юридичні науки, в тому числі сучасна наука цивільного права, керуючись законами і категоріями діалектики, та враховуючи особливості юридичних явищ, що досліджуються, формують ті чи інші методи, які найбільше відповідають потребам цих наук. У науці цивільного права використовуються такі приватнонаукові методи: формально-логічний, порівняльний, системно-структурний, конкретно-соціологічний тощо.

Формально-логічний метод побудовано на використанні правил формальної логіки і мови (граматики та морфології). Вони застосовуються при тлумаченні цивільно-правових норм як безпосередньо на практиці (у правотворчому процесі, при систематизації і реалізації цивільного права), так і з науковою метою дати доктринальне тлумачення. Зазначений метод використовують при формулюванні науково-цивілістичних понять, класифікаціях юридичних фактів, угод, договорів, об'єктів цивільних прав, видів зобов'язань тощо.

Порівняльний метод широко застосовується у науці цивільного права, сприяючи правильному розумінню і застосуванню аналогічних норм і інститутів у суверенних республіках, виявленню прогалин і недоліків цивільного законодавства, його вдосконаленню та уніфікації. Системно-структурний метод дослідження відкриває можливості для всебічного і глибокого з'ясування юридичної природи цивільно-правових понять і категорій. При його використанні важливого значення набувають функціональні характеристики елементів структури. Тому ще цей метод називають структурно-функціональним.